Рада не проголосувала за утворення дорадчої ради експертів Рахункової палати. Це важливий етап реформи відомства

Верховна Рада 19 серпня не проголосувала за законопроєкт № 13323, який передбачає утворення дорадчої ради експертів Рахункової палати.

Про це повідомив нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк.

За проголосували лише 219 депутатів з необхідних 226.

Дорадча рада експертів — це один з важливих етапів реформи Рахункової палати. Саме ця комісія має обрати нових шістьох членів Рахункової палати.

Железняк каже, що проблема виникла саме з українською частиною ради експертів, яку визначали на підставі пропозицій депутатських фракцій та груп. Мова про:

• Олександра Бойка від «Слуги народу»;
• Мирославу Масляк від депутатської групи «За майбутнє»;
• Олександра Рожка від «Слуги народу».

Що стосується міжнародних експертів, то до списку увійшли:

• Лі Саммерфілд — директор Національного аудиторського офісу Великої Британії;
• Ігорс Лудборжс — член і декан Європейського суду аудиторів;
• Паскаль Муньє — почесний магістрат французької Рахункової палати.

Реформа Рахункової палати

Верховна Рада 30 жовтня 2024 року прийняла в цілому реформу Рахункової палати. Вона передбачає:

• прозорий конкурс для відбору нових членів Палати. Голос міжнародних експертів буде вирішальним;
• політичну й фінансову незалежність держоргану;
• зменшення кількості членів Палати з 13 до 11;
• розширення повноважень РП на аудит коштів місцевих бюджетів, державних підприємств та позабюджетних фондів (наприклад, Пенсійного фонду);
• зовнішнє оцінювання незалежними експертами з міжнародним досвідом аудиту кожні п’ять років;
• налагодження роботи відповідно до стандартів INTOSAI;
• зобовʼязання профільних комітетів Ради розглядати звіти Рахункової палати та слідкувати за дотриманням її рекомендацій.

До другого читання депутати також додали до проєкту закону такі положення:

• оцінювання самої Рахункової палати раз на три роки експертами INTOSAI (подібно до аудиту НАБУ);
• фінансовий аудит РП;
• розширення мандата Палати на аудит бюджетних коштів, що використовують апеляційні й місцеві суди;
• виправлення норми про аудит Нацбанку (Рахункова перевірятиме лише адміністративні витрати НБУ, щоб не знецінювати незалежність регулятора);
• уточнення стосовно відкритості до медіа та суспільства експертів, які відбиратимуть кандидатів на посади членів РП. Вони вестимуть онлайн-трансляцію та публікуватимуть всі анонси та рішення;
• нарахування зарплат керівництву та аудиторам РП за моделлю закону «Про НАБУ».

Рахункова палата — це орган контролю за надходженням і використанням бюджетних коштів. Він відповідальний і за нагляд за міжнародною допомогою. Ухвалення перелічених правил було вимогою фінансування України на понад $2 млрд з боку Міжнародного валютного фонду та США.

• У жовтні 2024 року МВФ оновив меморандум про економічну та фінансову політику в межах пʼятого перегляду кредитної програми. За новими вимогами до кінця грудня 2024 Україна мала здійснити низку реформ, серед яких — ухвалити закон про перезавантаження Рахункової палати.