Новини

В Японії пацієнтам вперше відновили зір за допомогою стовбурових клітин

Автор:
Анастасія Могилевець
Дата:

Пацієнтам з Японії з важким ураженням рогівки ока вперше допомогла пересадка стовбурових клітин. Хвороба, яка викликає сильне помутніння зору, досі не мала надійних методів лікування.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі The Lancet.

Дослідження провели в госпіталі університету міста Осака. В ньому взяли участь чотири пацієнти з нестачею лімбальних стовбурових клітин. Хвороба може розвинутися через автоімунні захворювання, опіки або навіть занадто тривале носіння лінз.

Сітківка — це шар нервової тканини, що покриває внутрішню частину задньої третини очного яблука. Там відбувається активація світлом — це ініціює відчуття зору. Сітківка фактично є продовженням мозку, сформованим в ембріональному періоді з нервової тканини і повʼязаним з мозком зоровим нервом. Пошкодження та захворювання цього відділу ока можуть призвести до ослаблення зору та розвитку сліпоти. Такі стани важко лікуються. Наприклад, можна перемістити власну сітківку ближче, але це неминуче призводить до появи «сліпих плям» на периферії.

Мікроскопічні фотографії очей чотирьох пацієнтів до і через 52 тижні після операції.

У ході експерименту пацієнтам імплантували епітеліальні клітини рогівки, які були вирощені зі стовбурових клітин, зазначає Nauka.ua. Такі клітини мають низький вміст імунних маркерів, тому після пересадки пацієнтам не знадобилася тривала імуносупресивна терапія — лише протизапальні засоби. Це суттєво зменшило ризик інфекційних ускладнень.

У період з червня 2019 року по листопад 2020 року в дослідження включили двох жінок і двох чоловіків віком 39—72 років із нестачею лімбальних стовбурових клітин на обох очах. Під час операції команда зняла шар рубцевої тканини, що покриває пошкоджену рогівку і наклеїла епітеліальні листи, отримані з клітин донора. Зверху наклали захисну контактну лінзу.

У результаті зір учасників дослідження помітно покращився, а рівень помутніння рогівки знизився. Протягом наступних двох років медики спостерігали за станом пацієнтів — жоден із них не зіткнувся з тяжкими побічними реакціями, зокрема відторгненням тканини чи розвитком пухлин.

Через два роки після пересадки жоден із пацієнтів не відчув серйозних побічних ефектів. Трансплантати не утворювали пухлин і не виявляли ознак відторгнення імунною системою. Причому два з чотирьох пацієнтів не приймали імунодепресанти.

Хоча метод ще потребує ґрунтовніших досліджень, він має перспективу стати ефективним рішенням для пацієнтів із серйозними ушкодженнями рогівки обох очей. Адже зазвичай, якщо постраждало тільки одне око, лікування можливе завдяки трансплантації клітин зі здорового.