Незалежна комісія ООН вважає, що російські катування — це злочин проти людяності

Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні вважає, що російська влада вчиняє катування, які кваліфікуються як злочини проти людяності.

Про це йдеться в релізі, що є в розпорядженні «Бабеля».

Комісія встановила, що застосування катувань російською владою — це воєнний злочин. Полонених українських цивільних та військових катують в усіх окупованих областях України, а також у слідчих ізоляторах на території РФ. Катування українців — поширена практика, а спільні закономірності в різних місцях утримання вказують на їхню системність.

Крім цього, комісія виявила, що насильницькі практики, поширені у слідчих ізоляторах в Росії, перенесли в аналогічні установи на окупованих територіях України. Колишні полонені постійно описували одні й ті самі жорстокі методи залякування, тиску, приниження, примусу та покарання.

Докази, що їх отримала комісія, доводять, що російська влада залучала співробітників окремих служб та органів безпеки з Росії в різних місцях позбавлення волі на окупованих територіях в Україні. Ці служби та органи діяли скоординовано та зі специфічним розподілом обов’язків під час катувань.

Крім того, сексуальне насильство як форму катувань росіяни систематично застосовували переважно проти полонених чоловіків. Один із постраждалих повідомив, що він зазнав щонайменше шість ударів електрошокером в зоні геніталій.

Постраждалі та свідки неодноразово вказували на причетність до катувань високопосадовців з місць позбавлення волі, а також на накази, які отримував персонал нижчого рангу. Багато з цих посадовців катували українців відкрито, з відчуттям безкарності.

Голова комісії ООН Ерік Мьосе зазначив, що, враховуючи докази, можна сказати, що систематичні катування — це скоординована державна політика Росії проти українських цивільних та військовополонених. Таким чином вони скоїли злочин проти людяності.

Постраждалі описали комісії фізичний біль та травми з тривалими або непоправними наслідками, а також підкреслили значні психологічні проблеми, з якими вони стикаються після російського полону.

У російських місцях утримання часто бракує медичної допомоги або полоненим свідомо відмовляють у лікуванні навіть за наявності поранень, захворювань чи необхідності в догляді після катувань. Один український військовослужбовець розповів, що, попри серйозне поранення від вибуху, його численні прохання про медичну допомогу залишилися без уваги. Зрештою, через несвоєчасне лікування йому довелося ампутувати частину стопи.

Окрім цього, безперервні масовані атаки РФ на енергетичну інфраструктуру України призвели до блекаутів, які вплинули на мільйони цивільних українців. Відключення світла, серед іншого, обмежували доступ до охорони здоров’я та освіти, що особливо серйозно вплинуло на дітей, людей похилого віку, людей з інвалідністю або хронічними захворюваннями. Постраждалі відзначали почуття стресу, тривоги та ізоляції.

Комісія продовжує розслідування. ООН наголошує на важливості притягнення винних до відповідальності та підтримки постраждалих.