Новини

Стала відома причина смерті полоненого «азовця» Іщенка

Автор:
Олександра Амру
Дата:

Медиазона

Полонений росіянами військовослужбовець полку «Азов» 55-річний Олександр Іщенко помер у російському Ростові-на-Дону не своєю смертю — його вбили.

Про це повідомив заступник командира бригади «Азов» Святослав Паламар.

Зі згоди дружини покійного Іщенка Олени, Паламар опублікував результати судово-медичної експертизи й довідку про причину смерті загиблого. Документи свідчать про те, що Іщенко помер від численних травм грудної клітки, завданих тупим предметом.

31 липня стало відомо, що в російському Ростові-на-Дону помер один із полонених українських військовослужбовців полку «Азов» Олександр Іщенко. Того дня Іщенка не доставили із СІЗО на судове засідання, а його адвокат повідомив суду, що військовий помер.

Донька Іщенка сказала, що її батько помер ще за 9 днів до того. Омбудсман Дмитро Лубінець написав, що українській стороні офіційно про це не повідомили, як і про причину смерті. Тоді Лубінець надіслав листи до Міжнародного комітету Червоного Хреста, ООН та уповноваженої з прав людини в РФ.

Що відомо про Олександра Іщенка

Як розповідала раніше «Бабелю» його дружина Олена, Олександр був моряком. Він повернувся з рейсу за кілька днів до повномасштабного вторгнення — 17 лютого 2022 року, за десять днів вступив до полку «Азов», став водієм.

Коли чоловіка захопили в полон — невідомо, але точно під час активних бойових дій у Маріуполі. Про те, що він у полоні, родина дізналась із фото, але поспілкуватись їм не давали. Він рік перебував в Донецькому СІЗО, а згодом опинився у Ростові.

Про яку справу мова

Іщенко проходив у справі разом із 23 іншими українцями (двох з них — Давида Касаткіна та Дмитра Лабінського — пізніше обміняли). Росія звинувачує їх у причетності до «терористичної організації» та «спробі насильницького захоплення влади» на окупованій частині Донецької області.

Більшість з них взяли в полон або затримали навесні 2022 року в Маріуполі. У різний час бранці були повʼязані з полком «Азов», але частина з них на момент полону вже звільнилися зі служби або займали в полку цивільні посади. Наприклад, серед полонених є 9 жінок, які працювали кухарками чи у відділі забезпечення.