Ключовою фігурою обміну між Росією і Заходом став офіцер ФСБ Красіков, якого Німеччина засудила на довічне за вбивство

Між Росією та Заходом 1 серпня відбувся масштабний обмін увʼязненими. РФ віддала 16 людей, а їй повернули десятьох, зокрема офіцера Федеральної служби безпеки Вадима Красікова, який відбував довічне увʼязнення в Німеччині за вбивство чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі.

У своїй заяві речник уряду Німеччини Штеффен Хебештрайт сказав, що це було «нелегке рішення», однак його ухвалили, зважаючи на потребу допомогти союзникам і звільнити «невинних людей», затриманих у Росії. Президент США Джо Байден сказав, що Німеччина нічого не просила взамін за такий крок, і він висловив їй «велику вдячність».

Газета The Wall Street Journal зазначила, що доля Вадима Красікова мала визначальне значення для угоди про обмін. Білий дім США надсилав уряду Німеччини офіційний запит з проханням звільнити Красікова, і це дало Берліну так зване дипломатичне прикриття.

Обмін американців

Коли віцепрезидент США Камала Гарріс відвідала Мюнхенську конференцію з безпеки в лютому 2024 року, головним питанням для неї було повернення додому тих самих американців, яких сьогодні звільнили.

У приватній розмові з канцлером Німеччини Олафом Шольцом Гарріс наголосила, що звільнення засудженого російського вбивці Вадима Красікова буде вирішальним для угоди. Гарріс тисла на Шольца, щоб він сприяв звільненню Красікова, адже той був «найбільшою рибою», яку хотіли росіяни, передає CNN.

За словами американського чиновника, ЦРУ роками працювало через канал із російською розвідкою, щоб провести обмін.

Президент Джо Байден заявив журналістам у Білому домі, що він не спілкувався з Путіним щодо обміну.

Туреччина як посередник

Туреччину обрали країною-посередником, оскільки вона брала участь у переговорах за участю Росії, таких як чорноморська ініціатива про зерно та обмін увʼязненими, який звільнив американську баскетболістку Бріттані Ґрінер. Цього разу посередництвом займалася Національна розвідувальна організація (MІT) Туреччини.

У цьому допомагало й Центральне розвідувальне управління США. Очільник ЦРУ Білл Бернс перед обміном відвідував Туреччину, щоб обговорити деталі й логістику.

Злітний майданчик Анкари прийняв кілька літаків — два літаки зі Штатів, по одному з Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії та Росії. Також там були присутні кілька співробітників посольства США в Туреччині.

Увʼязнених зняли з літаків після прибуття до турецької столиці та відвезли в безпечні місця. Стан їхнього здоровʼя перевірили, залагодили формальності та розмістили обміняних на літаках тих країн, куди вони планували летіти.

Реакція європейських лідерів

Європейські лідери відреагували на масштабний обмін увʼязненими.

Премʼєр-міністр Великої Британії Кейр Стармер написав, що його країна закликатиме Росію підтримувати свободу політичного слова.

Міністр закордонних справ Чеської Республіки Ян Ліпавскі привітав обмін, але додав, що «російський режим продовжує переслідувати багатьох невинних людей. Чеська дипломатія продовжуватиме боротьбу за справедливість і свободу для них».

Міністр закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що «дуже рада», що затриманих звільнили, і вимагала «звільнити всіх політичних вʼязнів із вʼязниць Росії та Білорусі».

Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що «операція стала можливою завдяки прихильності нашої держави. Дякую Президенту та службам за зразкову співпрацю».

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав обмін полоненими «великим кроком до справедливості», але вважає, що цього недостатньо.

Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Біллстрьом назвав обмін хорошою новиною.

Деталі про тих, кого обміняли — тут.