Росія та Захід провели масштабний обмін політвʼязнями й шпигунами. Кого обміняли

У Туреччині 1 серпня відбувся масштабний обмін між Росією та Заходом. Його посередництвом займалася Національна розвідувальна організація (MІT) Туреччини. Усього обміняли 26 увʼязнених із семи країн — Росії, Білорусі, США, Німеччини, Польщі, Словенії та Норвегії.

Про це передає турецький телеканал TRT Haber із посиланням на заяву розвідки.

До Анкари на семи літаках прибули 26 увʼязнених — два літаки зі Штатів, по одному з Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії та Росії.

Під час операції десятьох людей, зокрема дві дитини, передали Росії. Троє — Штатам, 13 — Німеччині. Дві дитини можуть бути дітьми розвідників Артема та Анни Дульцевих.

Серед обміняних — кореспондент Wall Street Journal Еван Гершкович і морський піхотинець США Пол Вілан, які були у вʼязниці Росії, німець, працівник Червоного Хреста, засуджений до смертної кари в Білорусі за найманство, Ріко Крігер, російський опозиціонер, засуджений у 2022 році до 8,5 року колонії у справі про «фейки» про російську армію Ілля Яшин, а також — офіцер ФСБ РФ Вадим Красіков, який відбував довічне увʼязнення в Німеччині за вбивство чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі.

Точний список фігурантів обміну ще не відомий.

Перед цим російське видання The Insider оприлюднило, як воно стверджує, повний перелік тих, кого обмінюють. Росія віддасть журналіста Евана Гершковича, політика Володимира Кара-Мурзу, соратників Навального Вадима Останіна, Лілію Чанишеву, Іллю Яшина та Ксенію Фадєєву, політика з «Відкритої Росії» Андрія Пивоварова, колишнього морпіха США Пола Вілана, журналістку «Радіо Свобода» Алсу Курмашеву, німця Ріко Крігера, правозахисника Олега Орлова, художницю Сашу Скочиленко, журналіста Івана Сафронова, політолога Дітера Вороніна, наймолодшого засудженого за держзраду Кевіна Ліка, німців Ріко Крігера й Патріка Шебеля, Германа Мойжеса.

Натомість Росія отримає кілера Федеральної служби безпеки Вадима Красікова, шпигунів Служби зовнішньої розвідки РФ Артема та Анну Дульцевих, полковника Головного розвідувального управління Михайла Мікушина, звинуваченого у шпигунстві в Польщі російського політолога Пабло Гонсалеса (Павло Рубцов), сина депутата Держдуми Валерія Селезньова, російського хакера Романа Селезньова, творця IT-систем моніторингу для Кремля Владислава Клюшина та офіцера ФСБ Вадима Конощенка.

Що відомо про тих, кого можуть видати Росії

Артем та Анна Дульцеви — російські шпигуни, які видавали себе за громадян Аргентини Людвіга Гіша і Марію Розу Майєр Мунос. У 2022 році їх арештували в Словенії, яку пара використовувала як базу для поїздок по Європі, де виконували завдання Кремля і підтримували звʼязок з Москвою. Також вони шпигували за словенським Агентством співробітництва регуляторів енергетики.

Вадим Красіков, офіцер ФСБ РФ, відбував довічне увʼязнення в Німеччині за вбивство чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, який воював на стороні Ічкерії під час Другої чеченської війни. Медіа писали, що Красікова хотіли обміняти на Олексія Навального, коли той ще був живий.

Володимир Дунаєв, засуджений у США за кібершахрайство. З листопада 2015 року і до серпня 2020 року він із поплічниками викрадав гроші та конфіденційну інформацію, а також пошкоджував компʼютерні системи. Зокрема, за участю Дунаєва у штаті Огайо викрали понад $3,4 мільйона.

Роман Селезньов — хакер, син депутата Держдуми Росії від ЛДПР Валерія Селезньова. Засуджений у 2017-му до 27 років за крадіжки номерів кредитних карток і перепродажі їх на чорному ринку.

Владислав Клюшин. Його звинуватили в США у зламі бази даних американських компаній. Він з поплічниками викрадав конфіденційну інформацію, яку потім використовував для заробітку на фондових ринках. У 2023-му засуджений на 9 років.

Олександр Винник. Влада США вважає його засновником криптовалютної біржі BTC-e і стверджує, що там продавали вкрадені біткоїни. Також його звинувачують у відмиванні понад $4 мільярдів.

Максим Марченко. Його в липні цього року в США засудили до 3 років за постачання мікроелектроніки в Росію в обхід санкцій.

Вадим Конощенок. Полковник ФСБ, затриманий на естонському кордоні. Його звинувачують у відмиванні грошей і закупівлі військових технологій для російської влади у США. Не засуджений.

Михайло Мікушин. Звинувачений у Норвегії у справі про шпигунство дослідник з Університету Тромсе, який раніше представився як Хосе Ассіс Джаммарія з Бразилії. Його вважають офіцером ГРУ.

Пабло Гонсалес (за російським паспортом Павло Рубцов). Іспанський журналіст, арештований у Польщі в 2022 році за підозрою в роботі на ГРУ. Його підозрюють у стеженні за Жанною Нємцовою — дочкою вбитого російського опозиціонера Бориса Нємцова.

Кого отримає Захід

Еван Гершкович — американський журналіст The Wall Street Journal, засуджений на 16 років за підозрою в шпигунстві і зборі інформації про секретне підприємство.

Патрік Шебель — німець, якого затримали в січні 2024 року в аеропорту Петербурга. Його звинуватили в контрабанді наркотиків через пакет із мармеладними ведмедиками, у яких пізніше виявили марихуану.

Герман Мойжес — громадянин Німеччини та Росії, член петербурзького відділення партії «Яблуко». Його звинуватили у держзраді, але подробиць не розкривали.

Пол Вілан — колишній морський піхотинець США, звинувачений у шпигунстві. Отримав у 2020-му 16 років вʼязниці.

Дітер Воронін — громадянин Росії та Німеччини, у березні 2023 року був засуджений російським судом до 13 років за звинуваченням у «шпигунстві» на користь німецької розвідувальної служби.

Кевін Лік — школяр з Адигеї, має російське та німецьке громадянство. Його звинуватили в тому, що він у 2021—2023 роках начебто фотографував «місця дислокації» російської військової частини, а потім надсилав фото «представнику іноземної держави». Його засудили у 2023 році, коли йому вже виповнилось 18, до 4 років колонії.

Ріко Крігер — німець, працівник Червоного Хреста, засуджений до смертної кари в Білорусі за найманство. Перед обміном його помилували.

Лілія Чанишева очолювала штаб Олексія Навального в Уфі, в увʼязненні перебуває з 2021 року. Вона була першою затриманою у рамках справи про створення «екстремістської спільноти», яку було порушено проти Навального та його прихильників. У 2023-му їй присудили сім років.

Ксенія Фадєєва — очільниця штабу Навального в Томську, ще одна фігурантка справи про «екстремістську спільноту». Засуджена у 2023 році до 9 років колонії.

Вадим Останін — керівник штабу Навального в Барнаулі. Засуджений до 9 років за «участь в екстремістській спільноті».

Ілля Яшин — російський опозиціонер, засуджений у 2022 році до 8,5 року колонії у справі про «фейки» про російську армію — він вів стрім про масові вбивства жителів Бучі на Київщині під час російської окупації.

Опозиціонер і журналіст Володимир Кара-Мурза під арештом з 2022 року через виступ в Аризоні, де заявив про воєнні злочини РФ в Україні. У 2023-му йому присудили 25 років колонії за звинуваченнями в «державній зраді», співпраці з «небажаною організацією» та поширенням «фейків» про армію РФ.

Олег Орлов — голова ради російського правозахисного центру «Меморіал». Сам центр спершу визнали «іноагентом», а згодом суд його ліквідував. В лютому 2024-го Орлова засудили на 2 роки і 6 місяців за «дискредитацію армії».

Саша Скочиленко — художниця з Санкт-Петербурга, затримана у 2022 році за антивоєнну агітацію: вона замінила цінники в магазині на наклейки з інформацією про кількість жертв війни в Україні та закликами зупинити вторгнення. У 2023-му їй дали 7 років вʼязниці.

Марія Пономаренко — журналістка російського медіа RusNews, арештована у 2023-му за пост про мешканців Маріуполя, які загинули під час російських бомбардувань міського театру. Її засудили до 6 років.

Алсу Курмашева. Журналістка Татаро-башкирської служби «Радіо Свобода», громадянка Росії та США в липні 2024 року була засуджена до 6,5 року колонії у справі про військові «фейки».

Андрій Пивоваров — політик, затриманий у травні 2021 року і звинувачений у діяльності «небажаної організації» — «Открытая Россия». Його засудили до 4 років колонії.