Прокуратура розслідує виїзд родичів київських посадовців за кордон під прикриттям евакуації сиріт. Службовці звинувачення відкидають

Київська прокуратура почала розслідування незаконного виїзду за кордон родичів керівництва Служби у справах дітей. Схему виїзду випадково викрив Офіс омбудсмана.

Про це повідомляє пресслужба Київської прокуратури.

Прокурори перевіряють інформацію, про те, що посадовці Служби у справах дітей та сімʼї міста Києва та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Києва організували виїзд за кордон кількох осіб, зокрема своїх родичів, під виглядом працівників закладів, що супроводжують дітей під час евакуації за кордон.

Також правоохоронці перевірять інформацію, що жоден зі супровідників не повернувся в Україну.

Розслідування проводиться за ч. 2 ст. 332 КК України — незаконне переправлення через державний кордон осіб призовного віку. Максимальне покарання — сім років вʼязниці.

Реакція Служби у справах дітей та сім’ї

О 12:32 зʼявилась реакція Служби у справах дітей та сім’ї на розслідування інциденту. Там заявили, що інформація від Офісу омбудсмана ґрунтується на припущеннях і не підтверджується конкретними фактами

У службі зазначили, що в лютому — на початку березня 2022 року не існувало порядків і механізмів евакуації дітей. Органи державної влади не надавали вказівок і рекомендацій щодо порядку подальших дій.

За даними відомства, у складі евакуаційної групи з центрів соціально-психологічної реабілітації дітей Києва виїхали в Німеччину 67 дітей, наразі продовжують перебувати в евакуації 30. Решта дітей влаштовані в сімейні форми виховання.

Оскільки дітей не можна було евакуювати без професійного супроводу, служба сформувала групу супровідників з досвідом роботи в дитячих колективах та навичками супроводу групи дітей, кажуть у службі.

Керівник Служби у справах дітей та сімʼї Валерій Танцюра в коментарі «Суспільному» розповів, що всього було 20 чоловіків, які супроводжували групу, пʼять з яких звільнилися згодом і тільки один повернувся до України. Решта залишилися в Німеччині, зокрема і його син, «бо він на той час мав досвід роботи вожатим».

«Провели перемовини з урядом Німеччини про транспорт, про гроші і, найголовніше, треба було вирішити питання щодо супроводу. Оскільки більша частина співробітників відмовлялась їхати, бо мали свої сімʼї. Я свого, сина 18-річного студента, фактично заставив виїхати в супроводі», — сказав Танцюра.