Новини

Президент Республіки Сербської Додік заявив, що представить угоду про «мирне відділення» від Боснії та Герцеговини протягом 30 днів

Автор:
Олександра Амру
Дата:

Flickr / Izbor za bolji zivot Boris Tadic

Президент Республіки Сербської Мілорад Додік заявив, що представить угоду про «мирне відокремлення» від Боснії та Герцеговини протягом наступних 30 днів. Таке рішення президент автономії ухвалив через те, що сьогодні проходить голосування ООН за резолюцію щодо геноциду в Сребрениці, яку бойкотували як серби, так і боснійські серби.

Про це повідомляє телеканал РТРС.

Проєкт резолюції ООН, який ініціювали Німеччина й Руанда та підтримали США, Боснія та Герцеговина й інші країни, пропонує, зокрема, зробити 11 липня офіційним Міжнародним днем памʼяті жертв геноциду боснійських мусульман у Сребрениці. Вона також закликає засуджувати будь-яке заперечення цього геноциду.

«Сьогодні ми починаємо з офіційного рішення розпочати процес мирного розмежування. Ми запропонуємо спочатку уточнити політичні компетенції, повʼязані з субʼєктами, а також зберегти й залишити поточну модель економічного функціонування та протягом кількох років адаптувати її до реалій мирного розмежування», — сказав Додік.

Він сказав, що сербський народ «більше не може жити в цій Боснії та Герцеговині» і що те, що зробили боснійці з резолюцією щодо Сребрениці, було «незаконним і вони не поважали сербів».

«Не дивно, що це робить утримувана США ООН. Сербів двічі бомбили, а рішення Ради Безпеки ООН щодо цього не було», — каже Додік.

Він додав, що сьогоднішнє засідання уряду Республіки Сербської в Сребрениці започаткує «важливі та великі рішення і вкаже на всіх жертв війни у 1992—1995 роках, а особливо сербів» і що «сербський народ не прийме фальшивих політичних конотацій страждань».

Додік зазначив, що сьогодні на сесії у співпраці з місцевою владою встановлюватимуть дату, яка щорічно відзначатиметься як День жертв Сребрениці, враховуючи як боснійські, так і сербські жертви в цьому районі.

За його словами, уряд має підготувати вичерпний звіт про функціонування автономії за останні 30 років протягом наступних 30 днів. У результаті цього протягом 30 днів Боснії і Герцеговині, як підписанту Дейтонських угод, передадуть пропозицію Республіки Сербської про взаємне розʼєднання.

За його словами, пропозиція полягатиме в тому, щоб повернути під юрисдикцію Республіки Сербської все те, що «вона принесла до Боснії та Герцеговини».

Президент Республіки Сербської вже не перший рік говорить про наміри відокремитися від Боснії і Герцеговини.

Геноцид у Сребрениці

Після розпаду Югославії у 1992—1995 роках у Боснії тривала громадянська війна, оскільки в державі проживають три різних народи: боснійці, хорвати та серби. До того ж, ситуацію ускладнювало те, що боснійці є мусульманами, хорвати — католиками, а серби — православними.

11 липня 1995 року боснійські серби захопили охоронювану ООН безпечну зону в Сребрениці. Вони відокремили щонайменше 8 тисяч боснійських чоловіків і хлопчиків-мусульман від їхніх дружин, матерів і сестер та вирізали їх.

Міжнародний суд ООН у лютому 2007 року визнав події у Сребрениці геноцидом. Це масове убивство людей за релігійною та етнічною ознакою донині вважалося наймасовішим у Європі з часів Другої світової війни.

Чому серби проти резолюції

Проєкт резолюції засуджує «будь-яке заперечення геноциду в Сребрениці як історичної події» та «дії, які прославляють тих, кого засудили міжнародні суди за воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид». Це також стосується тих, хто несе відповідальність за геноцид у Сребрениці.

До таких під час спецтрибуналу ООН із воєнних злочинів віднесли військового політичного лідера боснійських сербів Радована Караджича, його військового командира Ратко Младича і низку інших воєначальників і політиків.

Однак більшість посадовців Сербії та навіть Боснії і Герцеговини, як і раніше, вважають Караджича і Младича національними героями. Вони продовжують применшувати або навіть заперечувати вбивства в Сребрениці, що глибоко зачіпає родичів жертв і тих, хто вижив у різанині. Тож резолюція могла б стати важливим символічним актом і моральною компенсацію для них.

Президент Сербії Александар Вучич і керівництво боснійських сербів стверджують, що резолюція ООН таврує всіх сербів як «націю геноциду». Хоча у самому проєкті сербів не згадують як винних. Вучич та Додік також побоюються, що в разі ухвалення резолюції їм доведеться понести відповідальність за підтримку кровопролиття у 1992—1995 роках, а також за заперечення геноциду.