Литва готова відправити свої війська на навчання в Україну — Київ має лише попросити

Премʼєр-міністр Литви Інгріда Шимоніте заявила, що її країна фактично готова відправити своїх солдатів в Україну на навчальну місію, але Київ поки що не просив про це.

Про це вона повідомила в коментарі виданню Financial Times.

Президент Франції Емманюель Макрон ще наприкінці лютого 2024 року запропонував країнам ЄС і НАТО відправляти свої війська в Україну. Ця ідея зустріла погрози з боку росії, тож деякі країни побоюються такого кроку, щоб не спровокувати пряму конфронтацію з рф.

Шимоніте сказала, що парламент давав дозвіл на відправку литовських військ на навчання в Україну, але цього не роблять, оскільки Київ ще не просив про це.

Премʼєрка визнала, що росія може розцінити це як провокацію з боку Литви, але додала: «Якби ми просто думали про відповідь росії, ми б ніяк не допомагали Україні. Кожного другого тижня ви чуєте, що когось убʼють ядерною зброєю».

Цього тижня росія провела військові навчання з використанням тактичної ядерної зброї у відповідь на заклик Макрона до західних держав не відкидати ідеї розташування своїх військ в Україні в разі критичної ситуації.

Шимоніте вважає, що рф навряд чи застосує ядерну зброю, оскільки радіоактивні опади вразять і росію теж.

«Здебільшого вітри дмуть із заходу на схід», — зазначила вона.

За словами Шимоніте, росія посилює атаки на українську цивільну інфраструктуру, як-от електростанції, школи та лікарні, щоб спровокувати нову хвилю еміграції.

ЄС наразі приймає понад 4,2 мільйона біженців з України. Утім, через два роки війни громадяни деяких європейських країн дедалі більше критикують підтримку, яку надають українцям.

Шимоніте також відкинула судження про те, що Литва допомагає повертати в Україну чоловіків призовного віку.

«Ми не влаштовуватимемо депортацій та не розшукуватимемо українських чоловіків у Литві, оскільки це незаконно», — сказала Шимоніте, додавши, що ЄС гарантував їм захист до березня 2025 року.

Проте, за її словами, країна може відмовити в постійному проживанні деяким чоловікам призовного віку, якщо Україна доведе, що вони ухилялися від військової служби.

Вона «бажає допомогти Україні, щоб вона мала потенціал для оновлення Збройних сил і дала відпочити людям, які давно воюють».

• 26 лютого 2024 року майже 20 європейських лідерів зустрілися в Парижі, щоб обговорити загрози з боку росії. Після завершення конференції президент Франції Емманюель Макрон заявив, що в майбутньому не слід виключати відправки військ країн НАТО в Україну.
• Ця заява викликала жваві обговорення. Генсек НАТО Єнс Столтенберг і лідери країн Альянсу заявили, що таке рішення не ухвалювали, а в росії — що такий крок буде оголошенням війни. Деякі члени НАТО підтримали Макрона. Фінляндія і країни Балтії закликали Захід не відкидати ідеї розташування військ в Україні в разі критичної ситуації.
• Заяви Макрона пролунали на тлі затримки військової допомоги Києву з боку США і нездатності інших союзників швидко вирішити питання боєприпасів для ЗСУ. Після цього риторика Макрона щодо України почала посилюватись. Він закликав Європу готуватися до різних сценаріїв і заявив про відсутність лімітів у допомозі Україні з боку Парижу. Однак міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що під відправкою військ НАТО в Україну Макрон мав на увазі навчання. Кулеба зауважив, що Україна ніколи не просила союзників відправляти війська.