Новини

Телескоп «Хаббл» зʼясував, що коричневі карлики старіють на самоті

Автор:
Олександра Опанасенко
Дата:

ESA

Дослідження з використанням космічного телескопа «Хаббл» показало, що коричневі карлики — обʼєкти, що за розмірами більші за Юпітер, але менші за найменші існуючі зірки, старіють на самоті.

Про це пише Європейське космічне агентство (ESA).

Як і зірки, коричневі карлики можуть народжуватися парами й обертатися один навколо одного. Але дослідження показало: що старшим стає коричневий карлик, то менша ймовірність, що в нього буде компаньйон. Це означає, що пара коричневих карликів настільки слабко повʼязана гравітацією, що вони розходяться протягом кількох сотень мільйонів років під дією тяжіння зірок, що пролітають повз них. За це їх називають «самотніми серцями космосу».

Ілюстративне зображення самотнього коричневого карлика.

ESA

Телескоп «Хаббл» може виявляти подвійні системи космічних обʼєктів, навіть якщо вони розташовані на відстані 480 мільйонів кілометрів один від одного — це приблизна відстань між нашим Сонцем і поясом астероїдів. Але астрономи, які проводили дослідження, не виявили у вибірці коричневих карликів обʼєктів, що мають пару. Учені пояснюють це тим, що часто подвійні системи коричневих карликів просто не витримують плину часу і вони віддаляються один від одного.

Кілька років тому вчені проводили схоже дослідження. Тоді «Хаббл» знайшов надзвичайно молодих коричневих карликів. Деякі з них мали компаньйонів, тобто вчені підтвердили, що коричневі карлики справді можуть мати пару.

Але відсутність такої пари у старих коричневих карликів дозволяє припустити, що деякі з них, імовірно, із часом віддрейфували від компаньйона надто далеко. Оскільки коричневі карлики дуже легкі, гравітаційний вплив, що звʼязує широкі подвійні системи, дуже слабкий. Зірки, які проходять повз, легко розривають ці пари.

У більшості зірок є «друзі» — чи то подвійний супутник, чи то екзопланети. Але дослідження показує, що таких компаньйонів нема у коричневих карликів. Після короткого періоду на початку свого життя більшість із них залишаються самотніми до кінця свого дуже довгого існування.