Офіс генпрокурора: Мітингувальників Революції гідності вбивали українські правоохоронці під впливом росії

Під час Революції гідності вбивали мітингувальників саме українські правоохоронці за наказом тодішньої влади та під впливом росії.

Про це повідомив очільник департаменту у «справах Майдану» Офісу генпрокурора Олексій Донський, передає Укрінформ з брифінгу.

«Якщо багато хто хотів би почути, що на Майдані були російські снайпери, російські правоохоронці, то немає такого. Це красива версія, яка не має під собою реальних фактів», — наголосив він.

Водночас росія мала значний вплив на ухвалення рішень української влади на чолі з президентом-втікачем Віктором Януковичем, яка й давала вказівки українським правоохоронцям щодо організації і виконання вбивств мітингувальників 18—20 лютого 2014 року.

Щодо справ Майдану, то слідство також виявило, що гібридна агресія росії почалася з листопада 2013 року, а саме з 30 листопада, коли побили студентів у Києві. Мета — відвернути тодішню владу від євроінтеграції, тобто Революція гідності стала реакцією на гібридну російську агресію. Нові докази у справі відкрилися після початку повномасштабної війни.

За словами Олексія Донського, з лютого 2022 року «певні особи», які були залучені до побиття студентів 30 листопада і втекли за кордон після подій Майдану, почали проявляти себе, завдяки чому Офіс генпрокурора побачив їх «у новій картині».

«Ми звернули увагу, що метою було не стільки розігнати, скільки жорстоко побити. І частина залучених знали наперед, що це відбудеться», — додав він.

Після нововиявлених доказів колишньому заступнику секретаря Ради національної безпеки і оборони Володимиру Сівковичу висунули нову підозру в державній зраді в інтересах рф. Слідство вважає, що в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року за вказівкою Сівковича начальник головного управління столичної міліції дав наказ розігнати «студентський Майдан».

Однак департамент у «справах Майдану» Офісу генерального прокурора незадоволений кількістю судових вироків, оскільки залишаються нерозкритими вбивства 22 січня і частково 18 лютого через тривалий судовий розгляд справ. Проте варто зауважити, що за 2023 рік вироків у «справах Майдану» було стільки ж, скільки загалом за чотири попередні роки.

Як пояснив Олексій Донський, труднощі в розкритті цих злочинів полягають, зокрема, в тому, що первинне їхнє документування відбулося до зміни влади, тому перші слідчі дії не проводили так, як належало б.

Є ще одна проблема розгляду справ Майдану — дисбаланс між кількістю обвинувальних актів, направлених до суду, і кількістю вироків.

«Ми не можемо просити суд пріоритизувати саме «справи Майдану»... спосіб визначення пріоритету непрозорий. Єдина можливість усунути це — законодавчі зміни, які мають бути універсальними», — резюмував Донський.

• 21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан, після того як Віктор Янукович зупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Протести переросли в антиурядові й набули більших масштабів після розгону студентів міліцією 30 листопада. У лютому 2014 року розстріли мітингувальників призвели до повалення режиму Януковича.
• Події Євромайдану отримали назву Революція гідності, а загиблих стали називати Небесною сотнею. За даними прокуратури та МВС, під час революції загинули 107 людей. Ще 2,5 тисячі людей постраждали.