Справа розкрадання 1,5 мільярда на боєприпасах. ВАКС не обрав запобіжний захід Олександру Лієву, адвокати заявили про порушення підслідності

У понеділок, 29 січня, Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання прокурора і не обрав запобіжного заходу колишньому керівнику Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву, якого підозрюють у розкраданні 1,5 мільярда гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ.

Як повідомляють «Суспільне» і «Радіо Свобода», прокурори просили для Лієва тримання під вартою або заставу в розмірі 268 млн гривень. Суд відхилив клопотання і не обрав жодного заходу.

Захист Лієва заявив, що підслідність справи порушена і прокурор Офісу генпрокурора не мав права звертатися до Вищого антикорупційного суду щодо обрання запобіжного заходу, оскільки це мали робити представники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Адвокат Назар Кульчицький пише, що прокурор на засіданні зізнався, що рішення про вручення підозри було ухвалене після перегляду журналістського розслідування щодо зловживань при закупівлі боєприпасів, а слідчий суддя вирішив визнати це недостатньою підставою для обрання запобіжного заходу.

«Суспільне» пише, що прокурор визнав порушення підслідності, оскільки кримінальне провадження розслідується поліцією, але щоб не порушувати підсудність — звернувся до ВАКС.

Про порушення також пише голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Він пояснює, що генпрокурор Андрій Костін мав залучити САП і Національне антикорупційне бюро щонайпізніше на етапі оголошення Лієву підозри, натомість корупційну справу розслідувала поліція. Щодо підозр слідчі зверталися в Печерський суд Києва, а щодо запобіжного заходу — вже у ВАКС.

Сам Лієв повідомив у Facebook, що був затриманий на дві доби, але вже вдома.

«Разом з тим розслідування кримінальної справи «Львівського арсеналу» продовжиться, і я всебічно, безумовно, буду сприяти слідству встановити істину, повернути кошти, стягнути штрафні санкції», — додав він.

Версія слідства

За версією обвинувачення, представник наглядової ради словацької компанії Sevotech Олександр Хорошаєв вирішив заволодіти коштами, призначеними для закупівлі боєприпасів, і залучив до схеми Лієва. Удвох вони потім керували процесом розподілу коштів. Лієв затвердив надіслані Міноборони пропозиції на закупівлю боєприпасів, потім уклав контракт з директором «Львівського арсеналу». Прокурори кажуть, що вони знали про нереальність поставок боєприпасів, оскільки «Львівський арсенал» не мав дозвільних документів на поставку мінометних пострілів.

«Вартість товару без ПДВ дорівнювала понад 1 мільярд 380 мільйонів гривень», — кажуть правоохоронці.

Надалі «Львівський арсенал», за словами прокурора, переказав гроші на рахунок словацької компанії Sevotech, а потім від Sevotech гроші пішли до хорватської компанії WDG. Він також нагадав, що у травні 2022 року Міноборони та Sevotech укладали контракт на 18 тисяч балістичних жилетів та 18 тисяч шоломів, але за фактом постачили 4,5 тисячі шоломів та 2 тисячі бронежилетів. Лієв знав про це, оскільки його департамент робив перевірку ризиків контракту.

• У листопаді 2023 року hromadske випустило розслідування про контракт від 2022 року між Міністерством оборони і компанією «Львівський арсенал» на закупівлю 100 тисяч мінометних мін. Контракт був на 1,3 млрд гривень, і МОУ заплатило наперед майже 100% суми. Боєприпаси так і не постачили. Реальна ж схема угоди, за даними журналістів, була така: Міністерство оборони України — «Львівський арсенал» (Україна) — Sevotech (Словаччина) — WDG (Хорватія) — Elmech Sintermak (Хорватія). Sevotech мала передати гроші WDG, а вже WDG купити боєприпаси у Elmech. Однак Elmech заявила, що грошей не отримала. Зрештою гроші нібито залишились у Sevotech.
• 26 січня 2024 року стало відомо, що Міноборони виграло суд у «Львівського арсеналу», який мав постачити 100 тисяч боєприпасів до мінометів. «Львівський арсенал» має виплатити МОУ 1 340 465 698 грн попередньої оплати, 90 683 623,06 грн пені та 96 734 638 грн штрафу за непоставку мін. У рамках цієї справи на рахунки та інше рухоме й нерухоме майно ТОВ наклали арешт.
• 27 січня СБУ оголосила підозри пʼятьом людям за розкрадання коштів на закупівлі снарядів. Підозру отримали колишній та нинішній керівники Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони (Олександр Лієв), очільник та комерційний директор компанії «Львівський арсенал», а також їхній спільник — представник іноземної комерційної структури. Підозрюваним загрожує до 12 років увʼязнення з конфіскацією майна.