Голова Євроради Шарль Мішель не братиме участі у виборах до Європарламенту. Чому це важливо

Голова Європейської ради Шарль Мішель несподівано заявив, що не братиме участі у виборах до Європейського парламенту.

Якби Шарль Мішель не відмовився від участі у виборах, це могло б стати першим випадком, коли чинний голова Євроради балотувався до Європарламенту і достроково склав свої повноваження. Його перемога на цих виборах могла б привести Віктора Орбана до панування у Єврораді.

Нещодавно голова Євроради оголосив, що братиме участь у виборах до Європарламенту. Та його заява, як зазначив сам Мішель, «викликала пильну увагу ЗМІ та спекуляції», хоча він підкреслив, що не вбачає в такому рішенні нічого суперечливого.

«Я не хочу, щоб це рішення відволікало нас від нашої місії, підривало цю інституцію [Єврораду] і наш європейський проєкт, а також жодним чином не використовувалося для розколу Європейської ради, яка, на мою думку, повинна невтомно працювати задля європейської єдності», — наголосив він.

Мішель також заявив про особисті нападки, які викликало його попереднє рішення взяти участь у виборах до Європарламенту — мовляв, вони змусили задуматися над значенням і наслідками його передвиборчих зобовʼязань.

«З усіх цих причин, а також для того, щоб зберегти фокус моєї місії, я не буду балотуватися на європейських виборах», — оголосив голова Євроради, пообіцявши зосередитися на своїх поточних обов’язках до завершення мандату.

Чому це важливо

На початку січня Шарль Мішель заявив, що в червні балотуватиметься на виборах до Європейського парламенту від своєї партії «Реформаторський рух». Оскільки Мішель відмовився від такої перспективи, тепер він має залишатися на своїй посаді до кінця листопада — допоки не встановлять нову колегію уповноважених.

Якби Шарль Мішель все ж балотувався та його б обрали до Європарламенту, то місце голови Євроради стало б вакантним. Лідери ЄС у такому випадку мали б швидко домовитися про наступника, інакше місце Мішеля зайняв би угорський премʼєр-міністр Віктор Орбан, оскільки в липні Угорщина перейме ротаційне головування в Раді ЄС.

За такого сценарію Віктор Орбан керував би Радою протягом шести місяців одразу після липневих виборів до Європарламенту 2024 року. Європейські лідери не хотіли б такого розвитку подій через ескалацію напруженості між ними й Орбаном.

Єврорада є одним з ключових органів в ухваленні рішень країнами-членами ЄС. Панування в ньому антиукраїнського Орбана могло б означати ще потужніше блокування європейської допомоги Києву і негативний вплив на прогрес України на її шляху до вступу в ЄС.