Bloomberg: Битва за Тайвань обійдеться в 10% світового ВВП — це буде більше, ніж збитки від пандемії COVID-19 та війни в Україні

Війна за Тайвань коштуватиме приблизно $10 трильйонів, тобто близько 10% світового ВВП — це перевищує збитки від війни в Україні, пандемії COVID-19 і світової фінансової кризи.

Про це пише Bloomberg.

Тим часом як Китай примножує свою економічну та військову потужність, на Тайвані зростає почуття національної ідентичності — все це на тлі нестабільних відносин між Китаєм і США означає, що існують передумови для виникнення кризи. Вибори на Тайвані 13 січня є потенційною точкою спалаху.

Зараз лише меншість у світі вважає, що китайське вторгнення на Тайвань — неминуче: народно-визвольна армія Китаю не скупчує війська на узбережжі, а ймовірна корупція в китайській армії ставить під сумнів здатність президента Сі Цзіньпіна вести успішну кампанію; високопосадовці США кажуть, що на листопадовому саміті напруга між президентом Джо Байденом і Сі Цзіньпіном дещо знизилася — китайський президент навіть пообіцяв запровадити заходи, «які гріють душу», для залучення іноземних інвесторів.

Експерти з національної безпеки в Пентагоні, аналітичні центри в США і Японії, а також глобальні консалтингові фірми вже перебирають можливі сценарії — від китайського морського «карантину» Тайваню до захоплення віддалених островів Тайваню і повномасштабного китайського вторгнення.

Тайвань є світовим лідером у розробці та постачанні напівпровідників та мікрочипів. У всьому світі 5,6% валової доданої вартості або майже $6 трильйонів припадає на сектори, які використовують у виробництві напівпровідників.

Загальна ринкова капіталізація 20 найбільших клієнтів гігантського тайванського виробника напівпровідників Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. становить близько $7,4 трильйона. Тайванська протока є одним із найбільш завантажених судноплавних шляхів у світі.

Bloomberg Economics змоделювало два ймовірних сценарії: китайське вторгнення, яке втягує США в локальний конфлікт, і блокада, яка відрізає Тайвань від торгівлі з рештою світу.

Найсильнішим ударом для світової економіки може стати відсутність напівпровідників. Зокрема, припиниться виробництво ноутбуків, планшетів і смартфонів — де високоякісні тайванські мікросхеми є незамінним «золотим гвинтом». Автомобільний та інші сектори, які використовують напівпровідники, теж зазнають значного удару.

У разі війни економіка Тайваню буде знищена. Bloomberg Economics оцінює удар по ВВП острівної держави у 40% — оскільки населення та промисловість зосереджені на узбережжі, це додає людських та економічних втрат.

Очікується, що Китай теж зазнає втрат: у разі війни удар по ВВП становитиме 16,7% — відносини з основними торговими партнерами ймовірно будуть розірвані, а доступу до передових напівпровідників Китай не матиме.

ВВП США у разі війни впаде на 6,7% — хоча Сполучені Штати і розташовані далі від центру подій, війна все ж буде відчутною для них, зокрема, для Apple, залежної від азіатського ланцюга постачання електроніки.

Загалом, світовий ВВП впаде на 10,2%, при цьому найбільше постраждає економіка Південної Кореї, Японії та інших країн Східної Азії.

За перший же рік війни ВВП Тайваню знизиться на 12,2%, Китаю — на 8,9%, США зазнають удару в 3,3%, а світ в цілому — в 5%.

• Правляча Комуністична партія Китаю розглядає Тайвань — острів із населенням 24 мільйони — як частину своєї території. Пекін пообіцяв «воззʼєднати» острів з материковою частиною Китаю. Напруга довкола Тайваню помітно зросла у 2022 році. Президент Байден заявив, що США захищатимуть Тайвань у разі нападу Китаю.
• На Тайвані 13 січня відбудуться президентські та парламентські вибори. Китай висловлює невдоволення щодо нинішнього віцепрезидента Лай Чінте, кандидата в президенти від керівної Демократичної партії Тайваню, який лідирує в опитуваннях.