Рада ухвалила держбюджет на 2024 рік. Як розподілять гроші

Верховна Рада 9 листопада ухвалила в другому читанні законопроєкт № 1000 про державний бюджет на 2024 рік. У першому читанні його ухвалили 19 жовтня, але комітет ще вносив до нього зміни.

Ухвалення головного кошторису країни підтримали 276 народних депутатів, повідомив депутат фракції «Голос» Ярослав Железняк.

Бюджет до другого читання значно покращили, зокрема збільшили його дохідну частину, перерозподілили джерела фінансування дефіциту і зменшили фінансування на органи державної влади.

Загалом документ визначає три основні пріоритети країни: безпека й оборона, соціальна сфера, а також допомога бізнесу.

Головні зміни від першого до другого читання за макропоказниками:

• доходи бюджету збільшили на 22 млрд грн і вони становлять 1,768 трлн грн;
• видатки майже не змінились — 3,35 трлн грн;
• дефіцит державного бюджету зменшили на 22 млрд грн і тепер він становить 1,57 трлн грн;
• зовнішні запозичення зменшили на 103,5 млрд грн (з $42,9 млрд до $41 млрд, щоб погодити з МВФ), перекрили за рахунок збільшення внутрішніх запозичень на 81,4 млрд грн;
• прогноз щодо реального ВВП зменшили до 4,6 % (у першому читанні було 5%);
• прогноз щодо інфляції — 9,7% (у першому читанні було 10,8 %);
• припущення щодо курсу гривні — у середньому за рік 40,7 грн за долар ( було 41,4 грн за долар).

Інші зміни за конкретними видатками:

• заклали норми законопроєкту № 10037 про «військовий ПДФО» в текст бюджету (про це ми більше писали тут);
• дозволили уряду зробити репрофайлінг облігацій, які купив НБУ;
• на «УкрФінКомпанію» заклали залучення 20 млрд через ОВДП;
• залишили всі гроші на виробництво серіалів (445 млн грн);
• збільшили видатки на 357 млн грн на Державне космічне агентство;
• на АМКУ додали 70% бюджету (+241 млн грн).

Найбільші збільшення відбулись у Міністерстві фінансів (+0,68 млрд грн, але це сканери), Міністерстві соціальної політики (+0,58 млрд грн) та МОЗ (+0,53 млрд грн).

Найбільші зменшення відбулись у Мінстратпромі та ДСЗІ (у кожного по мінус 4,8 млрд грн), але вони пішли на статтю «на матеріально-технічне забезпечення військових частин ЗСУ» у обсязі плюс 9,6 млрд грн.

Також забрали частину коштів у Мінкультури (мінус 0,4 млн грн, це забрали у Музею Голодомору) та БЕБ (мінус 0,4 млрд грн).

Скільки і на що закладені гроші?

Голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила у Facebook, що бюджет до другого читання зазнав мінімальних змін.

План щодо доходів підняли на 22,2 млрд грн за рахунок збільшення насамперед ПДВ зі ввезених в Україну товарів, а також податку на прибуток банків, ввізного мита і рентної плати.

Основна стаття видатків у наступному році — оборона. Це 22,1%, або 1,69 трлн грн.

Передбачені також видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу: 43 млрд грн на виробництво безпілотних систем і 43 млрд грн на виробництво боєприпасів і зброї. Кошти на сектор безпеки та оборони покриваються винятково внутрішніми надходженнями — податками, митними платежами, дивідендами держкомпаній, приватизацією та коштами від розміщення Облігації внутрішніх державних позик (ОВДП).

Решта видатків потрапляють в дефіцит. Їх планують покривати за рахунок зовнішніх запозичень (1,67 трлн грн) та розміщення ОВДП (525,9 млрд грн), а також за рахунок надходжень від приватизації (4 млрд грн).

Із цих коштів на соціальний захист спрямують майже 470 млрд грн. На підтримку ветеранів — майже 15 млрд грн (з них один мільярд на протезування воїнів). Видатки на медицину та освіту становитимуть 201 млрд і 69 млрд грн відповідно. Також мільярд піде на розмінування сільськогосподарських земель.