Парламент підтримав переспрямування «військового ПДФО». Що це і чому важливо
- Автор:
- Софія Телішевська
- Дата:
National Bank Of Ukraine / Flickr
Верховна Рада на засіданні 8 листопада підтримала у другому читанні законопроєкт № 10037 щодо «військового ПДФО». Перше схвалення законопроєкт пройшов 20 вересня, але після того отримав понад 1 600 правок.
За проголосували 253 народні депутати, повідомив Ярослав Железняк. Відтак бюджет отримає від переспрямування ПДФО 214,7 мільярда гривень на військові видатки.
Отже, що пропонує законопроєкт:
З 1 жовтня до 31 грудня 2023 року «військовий ПДФО» спрямувати до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: Держспецзвʼязку на дрони (13 мільярдів) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 мільярдів).
З 1 січня і до 31 грудня року, в якому буде припинено чи скасовано воєнний стан, «військовий ПДФО» розподілити в таких пропорціях:
- 45% — Держспецзвʼязку на дрони (прогноз 43+ мільярди гривень);
- 45% — Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України для виробництва боєприпасів та зброї (43+ мільярди);
- 10% — військовим частинам на місцях (близько 10 мільярдів).
Чим цікавий «військовий ПДФО»
За перші сім місяців 2022 року грошове утримання військовослужбовців було найбільшою статтею видатків — 520 мільярдів гривень, або третина всіх держвидатків від початку року. Оскільки військові теж платять податки на отримані доходи, зокрема ПДФО, то відповідні нарахування зросли дуже різко та у великих масштабах.
Зараз надходження від ПДФО розподіляють між державним і місцевими бюджетами: 64% йдуть до бюджетів громад, 15% — до обласних, решта — до держбюджету.
За час війни «військовий ПДФО» став важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів — доходи громад збільшились увосьмеро. У 2023 році прогнозована сума надходжень від «військового ПДФО» очікується на рівні 96 мільярдів гривень. Для порівняння: у 2021 році вона була на рівні 12 мільярдів гривень.
«Супердоходи» отримали ті громади, на території яких зареєстровані військові частини або навчальні центри. Тобто різні громади можуть мати кардинально різні доходи, і не всі вони «раціонально» розпоряджаються великим доходом.