Starfield не стала космічним симулятором нового покоління. Це взагалі не симулятор, а звичайний рольовий екшн від Bethesda. Але в неї все одно гратимуть. І ось чому

Шостого вересня 2023 року вийшла Starfield — офіційно найочікуваніша гра року, серед юзерів Steam вона найчастіше потрапляла у список бажань. Гра вийшла для Windows і Xbox Series X/S, а от власники Playstation не пограють — Microsoft прямо заявляли, що Starfield буде їхнім ексклюзивом. Це космічний рольовий бойовик у великому відкритому світі, де гравець може відвідати сотні планет, конструювати власні космічні кораблі, воювати, торгувати та робити багато іншого. Продажі Starfield були високими ще до її виходу — гравці, які купили Premium Edition гри в Steam або Microsoft Store, почали грати на пʼять днів раніше. І вже 5 вересня, за день до повноцінного релізу, у Starfield лише на Steam грали майже 250 тисяч людей. Зараз гра посідає перше місце за продажами та четверте — за кількістю гравців, поступаючись онлайновим Counter-Strike: Global Offensive іDota 2, а також головному хіту серпня Baldurʼs Gate 3. Але кількість покупців зростатиме, бо Starfield недешева — 70$ на Steam, тож багато гравців ще почекають на знижки. За кількістю стримів на Twitch гра вже перегнала Baldurʼs Gate 3 і встановила новий рекорд — 550 тисяч глядачів і 3,5 мільйона годин переглядів. Для компанії Bethesda Game Studios це перша за багато років гра в новому всесвіті, до того студія займалася переважно іграми у всесвітах The Elder Scrolls і Fallout. Розробники обіцяли великий цікавий космічний світ і повну свободу дій. Але, як завжди, усе виявилося не так просто. Ще до виходу гри оглядачі скептично ставилися до заяв Bethesda і нагадували про схильність її виконавчого продюсера Тодда Говарда перебільшувати. «Бабель» розповідає, звідки взялася ця недовіра і чому в Starfield все ж таки треба пограти.

Неоднозначна Bethesda та її ігри, які «просто працюють»

Компанію Bethesda Softworks у 1986 році заснував інженер і підприємець Крістофер Вівер, який до того займався телекомунікаціями. Перші пʼять років студія розробляла спортивні симулятори, наприклад, популярну в ті часи у США гру Gridiron! про американський футбол. Потім ― шутери у франшизі Terminator, які після виходу двох частин фільмів з Арнольдом Шварценеггером досить гарно продавалися.

У 1994 році Bethesda започаткувала першу власну рольову франшизу ― фентезійний світ The Elder Scrolls. Тоді ж до команди приєднався геймдизайнер Тодд Говард, зараз виконавчий продюсер студії та автор ідеї Starfield.

Спочатку вийшла перша частина, Arena, а у 1996 році друга ― Daggerfall, яка багато говорить про те, які саме ігри робить Bethesda. Daggerfall досі входить до десятка найбільших ігор в історії ― 163 тисячі квадратних кілометрів ігрового світу, 15 тисяч різних міст і селищ, де живуть майже 700 тисяч людей та інших створінь. Щоправда, це тільки звучить грандіозно. Насправді більшість контенту гри генерувалася процедурно, його не створювали вручну. Тому майже всі міста були однакові, відвідувати їх не було ніякого сенсу, так само як і спілкуватися з усіма персонажами. По суті гравець міг іти за сюжетом і не відчувати велетенського світу навколо себе. А за кількість помилок гравці прозвали гру Buggerfall. Однак Daggerfall досі має палких фанатів, для яких вона найкраща гра франшизи.

У 1999 році в Bethesda почалися глобальні зміни. Крістофер Вівер заснував нову материнську компанію ZeniMax Media, а у 2001 році студію поділили на дві компанії ― розробники пішли в Bethesda Game Studios, а Bethesda Softworks зайнялася виключно виданням ігор. Уже за рік Вівер пішов із ZeniMax зі скандалом і подав до суду, стверджуючи, що нові партнери витіснили його з бізнесу і відібрали управління компанією. Суди тягнулися до 2007 року, коли Вівер зрештою отримав компенсацію і зберіг символічний відсоток акцій.

Поки тривали слухання, Bethesda ввійшла в нову епоху і стала парадоксальною компанією, яка, з одного боку, багато заробляє і задає тренди в індустрії, а з іншого ― працює під постійним шквалом критики з боку гравців і журналістів. У 2002 році вийшла The Elder Scrolls III: Morrowind, яка отримала найвищі бали від критиків і багато в чому змінила жанр рольових ігор. Bethesda провела роботу над помилками в Daggerfall, зробила ігровий світ меншим, але насиченим, його було цікаво досліджувати, за кожним поворотом на гравця чекало щось цікаве. У 2006 році вийшла The Elder Scrolls IV: Oblivion, яка закріпила успіх студії.

Десь між двома частинами The Elder Scrolls компанія купила права на франшизу Fallout за $6 мільйонів. Перші дві частини Fallout були класичними ізометричними рольовими іграми з покроковою бойовою системою про виживання в постапокаліптичній Каліфорнії. У 2008 році Bethesda випустила Fallout 3 ― гру, на яку фанати франшизи чекали десять років.

Реліз гри вийшов неоднозначним. Вона добре продалася й отримала високі оцінки від критиків, але фанати були в розпачі. Бо це була зовсім не та гра ― Bethesda по суті зробила ще одну частину The Elder Scrolls із тими ж принципами та ігровими механіками, але у всесвіті Fallout. Також розробникам закидали, що вони не відтворили дух і ретрофутуристичну атмосферу оригінальних частин франшизи. Через це розробку наступної частини, Fallout: New Vegas, доручили студії Obsidian Entertainment, у якій працювали деякі розробники перших двох «фоллаутів».

У 2011 році студія реабілітувалася в очах ігрової спільноти, випустивши свою головну гру ― The Elder Scrolls V: Skyrim. У «Скайрім» грають досі, у 2023 році вона увійшла до десятки найуспішніших ігор в історії, випередивши Super Mario. Наразі гравці купили вже понад 60 мільйонів копій.

Але, як усе в історії Bethesda, успіх Skyrim має темний бік. Компанія фактично продавала одну й ту саму гру кілька разів. У 2016 році вийшла оновлена Skyrim Special Edition, а у 2021-му ― Anniversary Edition. У випадку з останньою Bethesda навіть не довелося майже нічого робити самим ― це просто збірка фанатських модифікацій. При цьому за 10 років розробники так і не виправили деякі баги.

У 2016 році вийшла Fallout 4, яка отримала вже звичні для Bethesda відгуки «це гарна гра, але це не Fallout і взагалі не дуже RPG». А через два роки компанія пережила великий удар по репутації. Вийшла онлайнова Fallout 76, яка стала найбільшим провалом в історії студії.

Fallout 76 зібрала бінго всіх можливих помилок, яких можуть припуститися розробники та продюсери відеогри. Вона вийшла банально неготовою, сповненою багів і навіть із недоробленою графікою. Виявилося, що QA-відділ працював по 10 годин на добу з одним вихідним на тиждень і завалював розробників повідомленнями про помилки. Але продюсери вирішили не переносити дати релізу. Виконавчий продюсер студії Тодд Говард заявив, що вже тоді працював над Starfield, а Fallout 76 майже не займався.

Самі розробники не хотіли займатися Fallout 76, бо їм не подобалася ідея онлайн-гри у франшизі сюжетних однокористувацьких ігор. Через це гра вийшла пустою, без цікавих історій та персонажів. При цьому, коли гравці почали повертати свої гроші, Bethesda закрила можливість рефанду.

Ба більше, юзерам, які купили колекційну версію гри, мали вислати набір різного мерчу, зокрема й добротну військову сумку з рогожі. Замість цього вони отримали по суті пластикові шопери. Компанія спробувала виправитися і закликала покупців заповнювати форми на заміну сумок. І ці особисті дані опинилися у відкритому доступі. Також фанатам запропонували купляти брендований ром Nuka Rum по $80 за пляшку. Виявилося, що напій огидний на смак, а стильних пляшок з реклами насправді не існує ― це лише пластиковий короб, в якому лежить звичайна пляшка.

Із такою неоднозначною репутацією Bethesda підійшла до релізу Starfield. Компанію критикували за агресивний маркетинг, за фактичний обман покупців із мерчем, за обіцянки великих ігрових світів, що можуть виявитися пустими. За те, що ігрова індустрія в цілому пішла далеко вперед у багатьох аспектах, а Bethesda залишається десь у 2011 році й робить одноманітні ігри з пласким прямолінійним сюжетом і механіками часів Morrowind. А з нововведень у їхніх іграх є лише мікротранзакції ― постійні пропозиції гравцям купити якісь ігрові бонуси за реальні гроші.

При цьому в ігри від Bethesda продовжують грати мільйони людей, проводячи там сотні годин. В ігровій спільності це зазвичай коментують мемом «Це просто працює», тобто важко сказати, чому ігри від Bethesda такі популярні, але це факт.

У 2020 році компанію ZeniMax Media, до якої входить і Bethesda, купила Microsoft за $7,5 мільярда. Не в останню чергу інтерес Microsoft підігрівав проєкт Starfield, який вони хотіли зробити своїм ексклюзивом для Xbox на ринку консолей. Перший ексклюзив Bethesda для Xbox, шутер Redfall, який вийшов у травні 2023 року, провалився і не приніс грошей. А для гравців вихід Starfield мав відповісти на головне запитання: чи варто й далі чекати ігор від Bethesda, чи компанія остаточно перетворилася на автомат із заробітку грошей геть на всьому.

Starfield — гарна гра, але це не космічний симулятор

Тридцять першого серпня 2023 року Тодд Говард і CEO студії Ешлі Чанг дали розлогий коментар The New York Times про те, чого вони хотіли досягти у Starfield.

«Суть неосяжності простору в тому, що ви повинні почуватися маленьким. Це має бути приголомшливо. Усі стурбовані тим, що порожні планети будуть нудними. Але коли астронавти вирушили на Місяць, там нічого не було. Їм безперечно не було нудно», ― сказав Чанг.

Говард додав, що вони могли б створити гру, в якій є лише чотири міста і чотири планети. Але вони хотіли дати гравцю досвід справжнього дослідника.

Після виходу гри редактор PC Gamer Фрейзер Браун зауважив, що саме атмосфери дослідження фронтиру в Starfield немає. Між різними планетами гравець переміщуватиметься в режимі fast travel, тобто без самого процесу польоту. І це, на думку Брауна, руйнує головний задум. Гравець нічого не досліджує, а просто виконує завдання, змінюючи локації.

«Сам космос здебільшого залишається недослідженим, дослідження планет ― це жахлива робота, а масштаби ― лише ілюзія», ― пише Браун. І додає, що у Starfield немає на що подивитися, крім великих міст, де гравці й проведуть більшу частину часу. Світ гри здається маленьким, а на шляху будуть лише пейзажі, які гравець бачив уже безліч разів. Хоч і доволі красиві.

Багато ігрових механік Starfield ми бачили в інших іграх Bethesda. Гравці навіть перевіряють, чи можна там «ламати» механіки так само, як у Skyrim чи Fallout 4. Наприклад, у них можна було надягнути на голову продавця в магазині відро і спокійно красти все, що треба. А продавець на таку поведінку ніяк не реагував. Виявилось, що цей момент у Starfield розробники все ж виправили. Проте знайшовся новий метод ― гравець просто взяв відро і виштовхав ним дорогу гвинтівку за межі магазину. Продавець не відреагував.

Крім того, гра наслідує ще одну проблему всіх ігор Bethesda останніх 15 років ― центральний сюжет доволі плаский і короткий, без деталей та тонких наративних прийомів. Набагато більше задоволення приносять побічні історії, які справді можуть бути захопливими.

Оглядач Easelm здивувався, що у гри майже немає елементів симулятора космічного пілота. Тобто гравцям не треба вчитися пілотувати, опановувати зліт і посадку ― усе відбувається автоматично. А сідати за штурвал доведеться лише в космічних боях, доволі простих. Також Starfield критикують за дещо застарілу графіку і погану оптимізацію при високих системних вимогах для тих, хто гратиме на ПК.

До релізу Starfield порівнювали з двома іншими проєктами ― Star Citizen і No Manʼs Sky. Але виявилося, що ці порівняння недоречні. Бо Star Citizen ― це насамперед космічний симулятор, де пілотування корабля деталізоване до окремих приладів і елементів керування. А No Manʼs Sky ― це гра саме про дослідження і виживання в космосі. Обидві мають свої проблеми. Star Citizen не має дати релізу ― студія Cloud Imperium Games Corporation робить її вже понад десять років, і вона досі не повноцінна гра, а лише набір механік. Хоча вже продається. А No Manʼs Sky була сира на релізі у 2016 році, її розробники Hello Games досі виправляють помилки та додають контент.

Головне, що Starfield виявилася грою в іншому жанрі. Це класична action/RPG від Bethesda з усіма тими ж вадами, які мали серії The Elder Scrolls і Fallout.

Ви все одно гратимете у Starfield

Starfield успадкувала головну перевагу ігор Bethesda ― гравці все одно будуть проводити в ній сотні годин, розбираючи ігровий світ на деталі. Вона щойно вийшла, а вже є понад 400 фанатських модифікацій. Від серйозних, що покращують графіку чи оптимізацію, до мода, який заповнює гру портретами Тодда Говарда.

Гравці вже оцінили конструювання космічних кораблів і роблять моделі зорельотів із фільмів та інших ігор ― «Ентерпрайз» зі Star Trek, «Тисячолітній сокіл» зі Star Wars чи «Нормандію» з Mass Effect.

Хтось тестує фізику гри, заповнюючи кімнату картоплинами, хтось продумує маршрути спідранів, а хтось просто вештається ігровим світом. Можливо, Тодд Говард і Bethesda справді знайшли формулу успіху ― гра не обовʼязково має бути гарною, головне, щоб людям постійно було чим у ній зайнятися.

Наша формула успіху — професійні тексти та підтримка читачів: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua