Тексти

Росіяни знов обстрілюватимуть енергетику. А що буде з газом і теплом? Про газ можна не хвилюватися, з теплом усе складніше — заспокійливий експлейнер

Автори:
Олександр М’ясищев, Юліана Скібіцька
Дата:

Getty Images / «Бабель»

Сімнадцятого серпня гендиректор енергокомпанії Yasno Сергій Коваленко попередив — восени та взимку росіяни знову атакуватимуть критичну інфраструктуру. Цього разу — з урахуванням попередніх помилок і новими розвідданими. Про підготовку таких ударів у липні говорили і спікери ГУР. Серед основних цілей росіян — електромережі й українська газотранспортна система (ГТС). Чи вдасться окупантам залишити Україну без світла, «Бабель» писав раніше. Про перспективи з газом ми поговорили з директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком та директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком. Спойлер — без газу українці, скоріш за все, не залишаться, але все одно буде непросто.

Українська ГТС розгалужена і складна. Газ спочатку закачують в підземні сховища. Звідти він надходить у компресорні або в газорозподільні станції. Потім газ або транспортують у Європу або доставляють внутрішнім споживачам. Компресорні станції потужніші за газорозподільні — тому зазвичай їх використовують для транзиту.

ГТС захищена від ракетних ударів значно краще за електромережі. Українська газотранспортна система — одна з найбільших у світі і добре захищена. Газогони (особливо магістральні) будувалися за СРСР з розрахунком на потенційний ядерний удар, пояснює Олександр Харченко. «Газогони високого тиску — це величезна, товстезна сталева конструкція, яка ще й закопана під землю, — говорить експерт. — Окрім основної труби, є ще запасні робочі лінії, якими теж можна транспортувати газ». ГТС налічує більше тисячі газорозподільних станцій — тому у разі пошкоджень практично завжди можна знайти обхід або навіть кілька маршрутів для газу, каже Харченко. До того ж, пошкодження газопроводу легко ремонтувати: достатньо перекрити газ і заварити трубу.

За останні десять років Україна різко зменшила транзит та споживання газу. Якщо раніше на експорт ішло до 120 млрд кубометрів на рік, а на споживання — 70 млрд кубометрів, то зараз це 15—20 млрд кубів транзиту та не більше 22 млрд кубів споживання. «Відповідно, система гнучка, «вільних» труб багато, і ми можемо маневрувати», — пояснює Володимир Омельченко.

Росіяни можуть атакувати обʼєкти видобутку газу, і тоді Україні доведеться збільшувати імпорт. Минулого року росіяни вже обстрілювали такі об’єкти, та це не дало відчутного результату. Якщо цього сезону атаки стануть більш масованими й точними, Україні буде складніше добувати газ та закачувати його у сховища. Тоді його доведеться купувати за кордоном, а це додаткові витрати з бюджету, каже Володимир Омельченко. Втім, експерти кажуть — зараз в українських підземних газових сховищах близько 13 млрд кубометрів газу. Для успішного опалювального сезону достатньо накопичити ще мільярд і, згідно з прогнозами, Україна це зробить.

Навіть якщо росіяни не пошкодять ГТС — це не гарантує тепла в оселях українців. Основа системи централізованого опалення — гаряча вода. Її нагрівають або теплоелектроцентралі, або водогрійні установки — «котельні». Здебільшого і ТЕЦ, і котельні працюють на газі. З цих обʼєктів гаряча вода йде у систему, а далі — у батареї. У деяких містах, де немає ТЕЦ, опалення забезпечують тільки котельні.

І ТЕЦ, і котельні залежать від електрики. І якщо ТЕЦ виробляють її самостійно, то котельні отримують її від теплових електростанцій (ТЕС). Якщо росіяни продовжать бити по ТЕЦ та високовольтних підстанціях ТЕС, з опаленням будуть проблеми. Так вже було в листопаді та березні 2023-го, коли через ракетні удари частина котелень Києва лишилась без електрики, а близько половини киян — без тепла. Ситуацію виправили за три дні.

Водоканал і теплокомуненерго мають закуповувати великі акумулятори чи газові генератори, каже Володимир Омельченко. В системі опалення електрика потрібна для насосів, які забезпечують рух води, та для систем запалення котлів. Невеликі насоси можуть резервно обслуговувати звичайні генератори, а потужні насоси (особливо у великих містах) має обслуговувати газотурбінна або газопоршнева електростанція. Інфраструктура повинна мати в запасі 6—8 годин резервного живлення — це приблизний час ремонтних робіт, каже Омельченко.

У великому місті підготуватися до перебоїв з опаленням важко. Якщо квартира опалюється газовим котлом, його можна підʼєднати, наприклад, до зарядної станції типу EcoFlow — котли споживають небагато енергії. Але якщо головне джерело тепла — це батареї, то залишається тільки утепляти квартиру й себе.

Найгірший сценарій — якщо котельню чи електричну підстанцію розібʼють у морози і за тривалих відключень вода в трубах замерзне. Це вже техногенна катастрофа.

У приватному будинку можна встановити альтернативні джерела опалення, які зроблять його енергонезалежним. До котла можна приєднати генератор, або взагалі використовувати пічку на дровах чи навіть буржуйку, які неможливо встановити в багатоквартирному будинку.

Ваші донати зігрівають «Бабель» не гірше за опалення: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua