Два роки тому таліби захопили владу в Афганістані. Вони занурили країну в голод, позбавили прав жінок і бʼють людей батогами. А ще завели нових друзів — Китай і, звісно, росію

Два роки тому, 15 серпня 2021 року, бойовики руху «Талібан» захопили столицю Афганістану Кабул. Так закінчився кількамісячний стрімкий наступ талібів, який ішов паралельно зі згортанням сил НАТО та США в країні. Міжнародно визнана влада поспіхом тікала, а афганці — голіруч чіплялися за літаки, що покидали країну. Вже за місяць перебування при владі таліби заборонили дівчатам відвідувати середню школу, жінкам — показувати обличчя, а чоловікам — голитися. «Бабель» проаналізував понад десять великих матеріалів іноземних ЗМІ та звітів міжнародних організацій, щоб дізнатися, як за цей час змінилась країна й куди вона рухається тепер. Спойлер — таліби змогли зупинити наркоторгівлю, але це єдине їхнє досягнення.

Таліби погано розуміються на економіці. Афганці голодують і хворіють

Афганістан завжди був слаборозвиненою країною — залежав від міжнародної допомоги, потерпав від корупції та браку інвестицій. Після вторгнення США у 2001 році економіка Афганістану виросла. З 2003 по 2013 рік ВВП країни щороку зростав приблизно на 9%. Згодом темпи впали, і з 2015 по 2020 рік цей показник тримався на рівні 2,5%. Таліби ж не втримались і на цьому рівні. За два роки ВВП упав на 35%, настільки ж зросли ціни на базові продукти. Афганці 75% свого доходу витрачають на їжу. За два роки кількість людей, яким потрібна гуманітарна допомога, зросла на шість мільйонів — тепер це більш як половина населення.

У 2022 році Human Rights Watch констатували нову гуманітарну кризу в Афганістані. Падіння економіки, згортання міжнародної допомоги, посуха, відсутність добрив і холодна зима посилили голод в країні. Щодня десятки мільйонів афганців недоїдають. Через це люди все частіше звертаються до лікарень, але з медициною в країні теж усе погано.

У серпні 2021-го афганські лікарі сподівалися, що довгоочікуваний мир принесе покращення. Сталося навпаки — у перші місяці після приходу до влади талібів лікарі взагалі не отримували зарплат. Згодом лікарні почав забезпечувати ЮНІСЕФ — фонд платить десяткам тисяч медиків. Пацієнтів стало вдвічі більше, а фінансування сфери здоровʼя впало на 90%. Зокрема тому, що іноземні донори не хочуть підтримувати Афганістан, щоб не асоціюватися з талібами.

Найбільше від кризи постраждали жінки. «Талібан» майже повністю заборонив їм працювати і, відповідно, заробляти. Жінкам доводиться продавати майно, відправляти працювати дітей або видавати молодих доньок заміж заради приданого. За законами «Талібану», жінки можуть лікуватися тільки в лікарок, а їх часто бракує.

Жінкам не дозволяють майже нічого. А чоловіків бʼють батогами на площах за крадіжки та гомосексуальність

У листопаді 2022 року таліби відновили публічне забиття камінням злочинців і порушників моралі. Такі покарання часто застосовують замість увʼязнення. Наприклад, у Кандагарі підозрюваних у крадіжці, зраді чи гомосексуальності виводили на заповнений стадіон і били батогами. Такі покарання подобаються не всім, але є й ті, хто їх підтримує. В розмові з іноземними журналістами афганці кажуть — це плата за мир і порядок. «Ці методи не жорстокі, а мʼякі. Інші країни саджають злочинців у вʼязницю довічно, але в ісламі їх швидко карають і все», — розказав Washington Post директор однієї з духовних шкіл Кандагару Хафіз Махмадулла.

У країні справді стало спокійніше, адже закінчилися масштабні бойові дії між талібами та урядовою армією, яку підтримували США. Після приходу до влади талібів знизився й рівень побутової злочинності, але цей «порядок» примарний — «Талібан» проводить позасудові вбивства, тортури, придушує будь-які протести та обмежує роботу медіа. Журналістів затримують та катують. В ООН кажуть — рік тому було відомо про 160 позасудових убивств, 178 свавільних арештів та 56 випадків катувань.

Таліби будують в Афганістані власний шаріат, тож подеколи їхні закони дивні та дискримінаційні. Наприклад, у деяких провінціях заборонено голити бороди, а також грати нерелігійну музику. В рамках боротьби з музикою таліби публічно спалювали музичні інструменти та обладнання. Така політика змусила сотні музикантів та митців покинути країну, зокрема — працівників Національного інституту музики Афганістану. Вони збираються вивозити з Афганістану інших своїх колег, яких там лишаються сотні.

Проте найсуворіші обмеження «Талібану» стосуються жінок. Два роки правління талібів звели нанівець двадцятирічний прогрес у забезпеченні прав афганок, заявляють в ООН. Жінок повністю виключили з держслужби, судової системи й майже усіх інших місць роботи, окрім шкіл та лікарень. З квітня 2023-го їм також заборонено працювати в неурядових гуманітарних організаціях або проєктах ООН.

На вулицях Кандагару майже немає жінок. Ті, кого можна зустріти, повністю вкриті одягом і воліють бути непомітними. Афганки мають дотримуватися суворого дрес-коду і не можуть подорожувати без чоловіка-супровідника на відстань понад 75 км.

Новий уряд заборонив жінкам здобувати середню та вищу освіту. Це стосується близько 90 000 афганок, які раніше навчалися. Жінки займаються самоосвітою і проходять різні онлайн-семінари, але це не надто допомагає — шансів знайти роботу в країні у них практично немає.

Жінкам заборонили відвідувати ресторани, спортзали, лазні та парки розваг. Влітку 2023-го таліби наказали закрити тисячі салонів краси. Це була одна з останніх можливостей для жінок працювати та спілкуватися. Все, що їм лишилося, це сидіти вдома та займатися художнім мистецтвом у галереях.

«Талібан» майже переміг героїн. Але афганці цьому не раді

Отримавши владу, «Талібан» одразу заявив, що буде боротися з опіумом та маковими плантаціями. Афганістан виробляв понад 80% світового опіуму, що давало йому 14% ВВП. Героїн з афганського опіуму становив 95% ринку Європи. Місцеві фермери вирощували і продавали мак, щоб прогодувати свої родини у бідній країні. На цьому заробляли й самі таліби.

У квітні 2022 голова руху «Талібан» Хібатулла Ахундзада заборонив вирощувати опійний мак. В країні почали діяти бойові підрозділи, що знищували макові поля та урожай. За понад рік вони знищили десятки тисяч гектарів посівів, це видно навіть на супутникових знімках. Активна боротьба з опіумом могла знищити 80% усього врожаю, припускає Девід Менсфілд, експерт з торгівлі наркотиками в Афганістані з компанії Alcis. Їх замінили менш прибуткові посіви пшениці.

«Ми знаємо, що люди дуже бідні та страждають. Але шкода від опіуму переважила його користь. Чотири мільйони наших людей із 37-мільйонного населення страждали від наркотичної залежності», — розповідав речник уряду «Талібану» Забіулла Муджахід. Компенсувати втрати фермерів таліби планували грошима міжнародних донорів, але ті не хочуть мати нічого спільного з «Талібаном».

Місцева промисловість потроху почала працювати. Завдяки Китаю

Влітку в Афганістані запрацював новий фармзавод Snow Pharma, який обслуговують фахівці з Індії. У лютому 2023-го Афганістан створив консорціум з російськими, іранськими та пакистанськими компаніями. Вони хочуть створити інвестплан з енергетичних та гірничодобувних проєктів. Поки ці гравці ще готуються виходити на афганський ринок, Китай активно його опановує. Китайська Xinjiang Central Asia Petroleum уже підписала контракт з талібами на видобуток нафти. Проте головна ставка країни — величезні поклади літію в Афганістані.

Вперше літій тут виявили радянські геологи у 1960-х роках. Десять років тому американські геологи оцінили запаси літію та інших корисних копалин в один трильйон доларів. Фахівці з Пентагону навіть назвали країну «Саудівською Аравією літію». Тепер ці запаси намагається використати «Талібан».

Афганці вже багато століть добувають у маленьких шахтах коштовні камені й продають їх на базарах Центральної та Південної Азії. Весь цей час вони не звертали уваги на літієвмісну руду й просто викидали її. Ніхто не розумів її цінності, доки у 2021 році в країну не почали масово приходити китайські підприємці.

«Китайці були неймовірні. Спочатку вони не сказали нам, чого хочуть. Але потім я побачив азарт в їхніх очах і їхню жагу. І тоді я зрозумів слово «літій», — розповідає Сайєд Валі Саджид, губернатор афганського району Чапа Дара.

Китайці прийшли в країну, коли ціни на літій стрімко росли. У 2022 році деякі китайські трейдери купували стільки руди, скільки могли, й відправляли в Китай. І «Талібан», і китайські бізнесмени порівнюють це із «золотою лихоманкою» у США в ХІХ столітті.

Інвестиції роблять Китай вагомим гравцем в країні. В аеропорту Кабулу вже висить банер китайською мовою. Він рекламує глобальний інфраструктурний проєкт Китаю «Один пояс, один шлях». Недалеко від аеропорту розташована 10-поверхова будівля під назвою China town. Вона належить бізнесмену Ю Мінхуею. Він приїхав сюди 20 років тому і продає в China town товари, які знадобляться, щоб організувати видобуток літію.

За спостереженнями журналістів, китайські підприємці заполонили місцеві готелі. Там вони грають у маджонг, їдять локшину та спілкуються з потенційними афганськими партнерами щодо літію. Вони також домовляються про зустріч із талібами, щоб почати розвідку родовищ.

Інвестиції Китаю дають заробляти «Талібану». Бізнес-активність Китаю ще більше зміцнює його контроль над глобальним ланцюгом постачання мінералів для електромобілів, а також дозволяє замкнути ланцюжок власного виробництва. В результаті Китай насичуватиме цим літієм західний ринок, переконаний Пол А. Брінклі, експомічник заступника міністра оборони США, який займався питанням Афганістану. Кілька місяців тому таліби призупинили видобуток і продаж літію: вони домовляються про концесію з іноземною компанією (ймовірно — китайською). Угоду можуть підписати уже за кілька місяців.

Однак до літієвого Ельдорадо Афганістану ще далеко. В країні немає асфальтованих доріг, що зʼєднують багаті на літій гори північно-східних провінцій. Також немає промислової бази, зокрема — для переробки. Проте китайці готові збудувати всю інфраструктуру, вважає експерт з міжнародної безпеки в Університеті Цінхуа та офіцер армії КНР у відставці Чжоу Бо.

«Талібан» не визнають майже всі держави світу. Але Китай та росія, як завжди, в опозиції до більшості

Де-юре «Талібан» не визнала жодна з країн. Проте самі таліби заявляють, що мають дипломатичні відносини з 14 країнами, зокрема — з усіма своїми сусідами (за винятком Таджикистану). Де-факто відносини з новим урядом мають щонайменше пʼять країн: Китай, Туркменістан, Іран, Пакистан та росія. Вони акредитували дипломатичних представників талібів.

Проти Афганістану з 1999 року діють санкції ООН, санкції проти талібів вводили ЄС та США — країна фактично відрізана від банківської системи. Проте з представниками «Талібану» регулярно зустрічається посол Китаю. Між країнами уже відновили авіасполучення. На зустріч із талібами пішов і Пакистан, який історично їх підтримував. Попри тривалу напругу на кордоні, країни домовилися наростити торгівлю і дійти порозуміння. Окрему торговельну угоду з Кабулом підписала Москва. За словами талібських чиновників, росіяни будуть постачати їм паливо та пшеницю.

Бойові дії в країні не припинилися остаточно. Там надалі трапляються напади екстремістських бойовиків, зокрема — «Ісламської держави Хорасан». Їх налічується близько 4 000 осіб. Також партизанські вилазки проти талібів здійснює «Фронт національного опору». Це колишні військові та працівники сил безпеки уряду, що пав у 2021 році. Вони базуються у гірській провінції Панджшир на півночі країни.

У «Бабеля» немає родовища літію чи китайських інвестицій, але є ви. Підтримайте нас: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua