Латинська Америка може стати новою суперсилою — на це є три причини. Чи скористається вона шансом — переказуємо матеріал The Economist

Пустеля Атакама на заході Чилі настільки суха, що її ґрунти вчені навіть порівнюють з марсіанськими. У деяких районах дощі не випадали двісті років. Пустеля безплідна і вся усіяна білими кристалами — це солі літію. Саме він є головною складовою сучасних акумуляторів, зокрема для електрокарів. За прогнозами, до 2030 року парк електромобілів у світі виросте до 250 мільйонів, а отже літію буде потрібно все більше. Латинська Америка має унікальний шанс стати сировинною суперсилою цього століття. Чи скористається вона ним — переказуємо головне з тексту The Economist.

Про великі поклади літію (і не тільки) в Південній Америці відомо давно. Материк зберігає майже 50% світових запасів літію, 35% міді, близько 30% срібла, 20% графіту та олова та 17% нікелю. Більшість цих копалин — у Чилі, Бразилії та Перу. Але в Бразилії досліджено тільки 30% надр, каже міністр гірничої промисловості країни Александр Сілвейра. Тож, імовірно, цифра може бути ще більшою. Минулого року у розвідку восьми родовищ у Латинській Америці інвестували більше грошей, ніж будь-куди у світі.

Багато століть цими багатствами користувалися європейські колоніалісти. В результаті економіка регіону залишається нерозвиненою, а ВВП на душу населення — лише чверть від показників США. Втім, завдяки своїм ресурсам Латинська Америка має шанс стати суперсилою. Цьому сприяють три фактори.

1. Світовий «зелений» перехід

Світ переходить на відновлювані джерела енергії. Це збільшує попит на метали та мінерали, яких багато в Латинській Америці. Материк виробляє понад третину всієї міді світу і половину срібла. З міді роблять електропроводку для вітрових турбін, зі срібла — сонячні панелі. Технології з низьким вмістом вуглецю потребують більше сировини, ніж їхні більш брудні еквіваленти. Наприклад, у електромобілі в 3—4 рази більше міді, ніж у машині з бензиновим двигуном.

Добувати літій в Латинській Америці дешевше, ніж в Австралії чи Китаї. У цих країнах його видобувають шляхом буріння, а в Чилі чи Бразилії — за допомогою випаровування. У Латинській Америці літій знаходиться в соляних покладах, тож їх нагрівають до такої температури, що сіль випаровується, а літій — залишається. Розвинена зелена енергетика також дозволяє економити на видобутку. Відновлювані джерела вже покривають 45% енергопотреб Бразилії.

2. Розвинений агросектор

Латинська Америка — один з найбільших експортерів їжі завдяки великим і родючим сільськогосподарським землям і відносно невеликій кількості населення. Регіон покриває 60% світової потреби в сої, а ще по 30% кукурудзи, яловичини, птиці та цукру. Попит на їжу збережеться і далі — населення світу росте. У 2050 році на Землі може жити майже 10 мільярдів людей, з них понад половину — середній клас. Країни Латинської Америки вже готуються до активнішої торгівлі. Наприклад, у бразильському порту Сантос велика логістична компанія Сofco International планує за три роки наростити свій експорт майже в пʼять разів і будує для цього новий термінал.

3. Протистояння США і Китаю

Напружені стосунки між Сполученими Штатами та Китаєм змушують інші країни диверсифікувати свій імпорт та інвестиції. Латинська Америка — відносно нейтральна, відкрита для інвестицій і розташована біля американських виробничих потужностей. Штати вже уклали угоду про вільну торгівлю з Мексикою, Чилі та Перу.

Але головне питання — чи зможе материк скористатися своїм потенціалом. Поки перспективи виглядають сумнівно. Наприклад, запустити шахту з видобутку міді там досі складніше, ніж в Африці. Від дозволу до першого прибутку пройде не менше семи років. Тому трейдерам просто невигідно починати проєкти.

Мідні рудники у Чилі поволі вичерпуються: шахтарі мають копати глибше, щоб видобувати ті самі обсяги, що раніше. Погіршують ситуацію зміна клімату і повʼязані з цим протести активістів проти розширення видобутку. Також країна готує надто мало інженерів і мало займається дослідженнями у цій сфері. А податок на операційний прибуток мідних шахт у Чилі сягає аж 47%. Через це минулого року місцева видобувна компанія SQM віддала державі 60% свого прибутку.

У «Бабеля» немає стратегічних запасів золота чи срібла, але є ваші донати, які допомагають нам жити. Підтримайте нас: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.