Тексти

В Україні точково відключають світло, а тариф на електрику підняли вдвічі. Варто чекати віялових відключень чи це все через ремонт знищеної інфраструктури? Відповідаємо

Автори:
Юліана Скібіцька, Катерина Коберник
Дата:

Ангеліна Коткова / Getty Images / «Бабель»

Тридцятого травня у 12 областях України зникло світло — без електроенергії лишилися майже два мільйони споживачів. В «Укренерго» пояснили, що це сталося через «зниження частоти в обʼєднаній енергосистемі», причини якого зʼясовують. Того ж дня міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що з 1 червня зростуть тарифи на електроенергію для населення. Тариф підвищили майже вдвічі, і відтепер всі платитимуть однаково ― 2,64 гривні за кВт*год. В «Укренерго» кажуть, що уникнути підвищення було неможливо ― після осінньо-зимових обстрілів інфраструктура сильно пошкоджена, державі потрібні гроші на ремонт і нове обладнання. Дефіцит в енергосистемі є і зараз ― із середини травня «Укренерго» постійно просить економити електроенергію. За прогнозами експертів, віялові відключення, як восени та взимку, можуть початися вже в липні. А наступний опалювальний сезон, вочевидь, буде складнішим за попередній. «Бабель» разом із директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком і фахівцями ДТЕК коротко відповідають на головні запитання про те, що відбувається з енергосистемою зараз і чого варто чекати в майбутньому.

Чому почалися аварійні відключення? Зараз критичну інфраструктуру не обстрілюють.

Її обстрілюють, просто масштаби менші. А те, що сталося 30 травня, ― позаштатна ситуація, а не планові аварійні відключення, як це було восени та взимку. Однак, як пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, за інших умов така позаштатна ситуація ніяк не позначилася б на споживачах. «Тридцятого травня виникла накладка кількох неприємних технічних аварій. У мирний час диспетчери легко б усунули проблему, ― каже Харченко. ― Але зараз енергосистема України не просто розбалансована, вона розбита. Знищено майже 40% високовольтних електромереж ― вони або сильно пошкоджені, або захоплені росіянами».

У ДТЕК кажуть, що не отримували від «Укренерго» розпоряджень про аварійні відключення ― вони відбуваються точково. Наприклад, у Донецькій та Дніпропетровській областях щодня від ста до двох тисяч родин залишаються без світла через постійні удари росії. Те, що аварійних графіків зараз немає, Харченко називає дивом, але вже в липні ситуація може змінитися не на краще.

Чому тоді із січня відключень не було?

По-перше, вони були ― просто в деяких регіонах їх стало менше. По-друге, енергетикам вдалося покрити дефіцит за рахунок імпорту електроенергії, потужності атомних електростанцій та паводка, завдяки якому суттєво збільшилася гідрогенерація. Однак паводок закінчиться вже наступного тижня, а заразом, каже Харченко, і «комфортний режим, у якому ми існували з кінця лютого».

Олександр Харченко.

Facebook

Атомні станції генерують приблизно 55% всієї електроенергії. Щойно вони йдуть на плановий ремонт, як зараз, ― генерація зменшується. Імпорт електроенергії теж не вихід ― у Європі електроенергія значно дорожча, ніж в Україні. До того ж із початком літньої спеки люди почнуть масово вмикати кондиціонери ― це перевантажить систему. «Звісно, так, як було в часи блекаутів, уже не буде, ― додає Харченко. ― Ідеться більше про планові відключення по 2―3 години на день».

Відключати будуть всю країну чи вибірково?

Відключення, найімовірніше, торкнуться всіх, хоча є регіони, де енергосистема більш пошкоджена, ― це Донецька, Дніпропетровська, Одеська та Харківська області. Складна ситуація в Києві, адже там найбільше споживання електроенергії, інфраструктура значно пошкоджена і внутрішньої генерації майже немає. «Тому не здивуюся, якщо Київ почнуть вимикати вже в червні», ― додає Харченко. Але в цілому енергосистема країни обʼєднана, тож, імовірно, вимкнення будуть рівномірно розділені по всіх областях.

Наскільки сильно пошкоджена енергетична інфраструктура? Її ремонтують?

Енергосистема постраждала не рівномірно. Атомна енергетика, за яку відповідає «Енергоатом», від обстрілів не постраждала. Гідроенергетика частково пошкоджена, але не критично, її потужностей вистачає. Найгірша ситуація, на думку Харченка, із тепловою генерацією та високовольтними електромережами, по яких електрика поступає споживачам. За даними ДТЕК, від початку вторгнення ТЕС атакували приблизно 40 разів, із них 30 ― протягом останніх 6 місяців. Компанія планує відремонтувати щонайменше 27 енергоблоків ТЕС, чотири з них вже полагодили навесні, девʼять ― ще у процесі. На це вже витратили майже 1,2 мільярда гривень, кажуть у ДТЕК.

«Теплова генерація забезпечує приблизно 30―40% усієї електроенергії, ― пояснює Харченко. ― І вона пошкоджена найбільше. У цій галузі два основні постачальники: «Центренерго» і ДТЕК. Оскільки ДТЕК ― це приватна компанія, вона не може співпрацювати з міжнародними донорами, які могли б виділити гроші на ремонт». Тим паче, додає експерт, стратегічного сенсу відновлювати теплову генерацію немає, адже в Європі від неї, навпаки, відмовляються. В Україні останніми роками теж поступово знижують обсяги теплової генерації, заміщаючи її атомною. Однак зараз, коли Україна не отримує енергії від Запорізької атомної електростанції, ТЕС залишаються ключовими джерелами.

Рятувальники гасять пожежу на одній з київських ТЕЦ після російських обстрілів критичної інфраструктури 10 жовтня 2022 року.

Getty Images / «Бабель»

Високовольтні мережі пошкоджені суттєво, але Харченко запевняє, що їх відновлюють. «Укренерго» ― це компанія з ледь не найкращим у державному секторі корпоративним управлінням, абсолютно прозора і з великим рівнем довіри донорів, ― каже експерт. ― Вони отримали кількасот мільйонів доларів грантів і пільгових кредитів. Процес [відновлення] активний, але він складний ― на деяке обладнання доводиться чекати рік, а то і більше».

Через це підняли тарифи — треба гроші на ремонт?

Не тільки. Голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький раніше пояснював, що виручка компанії та обленерго впала приблизно на 30%. Україна втратила, по-перше, частину генерації (ЗАЕС, Каховська ГЕС, ТЕС на окупованих територіях), а по-друге ― споживачів, які перебувають на окупованих територіях. А от голова Нацкомісії з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Костянтин Ущаповський підвищення тарифів повʼязує саме з необхідністю відновлювати інфраструктуру.

Загалом новий підхід такий: незалежно від обсягів споживання єдиний тариф за електрику для населення становить 2,64 гривні за кВт*год. Раніше, ті, хто споживали менше ніж 250 кВт*год на місяць, платили 1,44 гривні за кВт*год, хто більше ― 1,68 гривні.

Харченко каже, це рішення неправильне ― треба зробити єдиний ринковий тариф для населення та бізнесу. Людей, для яких нові ціни були б непідйомними, можна було б підтримати субсидіями та грошовими пільгами. «Ми рахували таку модель [дотацій з бюджету] на цифрах 2021 року, ― каже Харченко. ― Із 2021 року бюджет через низькі тарифи на електрику втратив 140 мільярдів гривень. А на дотації для малозабезпечених витратили б 40 мільярдів гривень на рік». Це рішення, каже Харченко, назріло вже давно, але влада боїться йти на непопулярний крок, адже тоді тарифи виростуть не у два, а в 3―4 рази.

Зараз гроші, які за енергію не доплачує населення, компенсують дві державні компанії ― «Енергоатом» і «Укргідроенерго». Тож підвищення тарифу дещо знизить їхнє фінансове навантаження, але зекономлені гроші на ремонт пошкодженої інфраструктури не підуть. «Енергоатом» справді в дуже поганому фінансовому стані, але його обʼєкти не пошкоджені від прильотів, ― каже Харченко. ― «Укргідроенерго» стабільно закінчує рік із прибутком. Тому говорити, що гроші від тарифів підуть на ремонт пошкодженої інфраструктури, ― маніпуляція».

Чого очікувати восени та взимку? Готуватися до нових блекаутів?

Виглядає, що так. І аварія 30 травня тільки довела, що система дуже крихка. Навіть якщо нових обстрілів не буде, а це фантастичне припущення, без аварійних відключень не обійтися. Харченко каже, що зараз головне ― налагодити теплову генерацію та продумати альтернативні джерела енергії взимку. Це можуть бути, наприклад, газові турбіни, які взимку живили б системи опалення. Бо якщо в морози замерзнуть труби, у містах почнеться техногенна катастрофа. Мінінфраструктури зі свого боку працює над захистом обʼєктів від обстрілів.

«З іншого боку, ми вже краще підготовлені до обстрілів. Схема, яку використовували минулого року, коли диспетчери в ручному режимі регулювали генерацію, дуже добре себе зарекомендувала. Зараз до нас їде багато різного обладнання із Заходу. Головне ― зробити резерв на випадок атак», ― підсумовує Харченко.

А що робити мені?

Заощаджувати енергію. Усе, як і раніше: максимальне навантаження в мережі з 19:00 до 22:00. У цей час краще не користуватися електродуховкою, кондиціонером, пралкою і електрочайниками. Прання, наприклад, можна відкласти на день ― із 10:00 до 14:00 багато енергії виробляють сонячні електростанції, тому можете сміливо прати, кипʼятити воду й охолоджувати оселю.

«Бабель» не встановлює фіксованих тарифів на підтримку ― ми раді будь-якому донату: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua