Головою Верховного суду став Станіслав Кравченко. Він дав шанс утекти підозрюваному у вбивстві Гонгадзе (так, Пукачу) і донедавна займався воєнними злочинами — короткий профайл

П’ятнадцятого травня антикорупційні органи відзвітували про затримання голови Верховного суду (ВС) Всеволода Князєва на рекордному хабарі — майже $3 мільйони за судове рішення, яке ухвалив він і ще 17 суддів Великої палати ВС. Ця історія вдарила по іміджу суду — міжнародні партнери припинили з ним будь-яку співпрацю, а в Україні зʼявилися пропозиції розпустити суд і провести переатестацію суддів. Щоб нормалізувати роботу ВС, який втратив голову, судді вирішили якнайшвидше обрати нового керівника. На цьому наполягав і парламент. Вибори провели достроково, не 28 травня, як планували, а 26-го. Новим головою обрали 56-річного Станіслава Кравченка — за нього проголосували 108 зі 148 суддів. Конкуренти Кравченка — Іван Міщенко, Альберт Єзеров і Наталія Коваленко набрали значно менше голосів — 14, 2 і 13 відповідно. Перед голосуванням Кравченко пообіцяв ухвалювати демократичні рішення і бути відкритим для ЗМІ. Однак йому вірять не всі. Нового голову називають суддею старої формації і «людиною Портнова», хоча з останнім, за словами Кравченка, він навіть не знайомий. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко коротко розповідає, хто такий Станіслав Кравченко, за що його хвалять і критикують і яке його рішення розкритикував Європейський суд з прав людини.

Станіслав Кравченко народився в 1967 році на Чернігівщині. Навчався в Юридичній академії імені Дзержинського в Харкові. Зараз це Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. У 1991 році Кравченко отримав там диплом юриста. Перші два роки після академії працював юрисконсультом і нотаріусом, а потім вирішив стати суддею. В 1992 році він влаштувався стажистом народного судді Козелецького районного народного суду, а вже наступного року став суддею цього суду.

У 2002 році Верховна Рада обрала Кравченка суддею Апеляційного суду Києва. У 2003-му він і суддя Сергій Слинько змінили запобіжний захід убивці журналіста Георгія Гонгадзе Олексію Пукачу: замість тримання під вартою він отримав можливість вийти на свободу під підписку про невиїзд. Пукач її дав і одразу порушив — утік і переховувався роками. Його затримали лише в 2009 році, а в 2013-му Печерський суд оголосив йому вирок і засудив до довічного увʼязнення.

Кравченко працював в Апеляційному суді Києва до 2011 року, поки Верховна Рада не обрала його суддею Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Після Революції гідності, у квітні 2014 року його призначили на посаду заступника голови суду ― він уперше отримав адміністративну посаду.

У 2016 році, після реформи ВС туди конкурсом почали набирати суддів. Кравченко подав документи до Касаційного кримінального суду, який входить до Верховного суду. Всі етапи він пройшов успішно, крім Громадської ради доброчесності (ГРД) ― вона надала негативний висновок. Головна претензія — у своїй декларації про доброчесність суддя не вказав важливу інформацію про те, чи ухвалював він особисто або у складі колегії рішення, які Європейський суд з прав людини згодом визнав такими, що порушують права громадян.

Така справа у судді була. У 2006 році у неповнолітнього хлопця в кишені правоохоронці знайшли наркотики. Його затримали за адміністративне правопорушення, допитали без адвоката і згодом перекваліфікували справу в кримінальну. Це було законно, однак використовувати свідчення, які хлопець дав раніше без адвоката, правоохоронці вже права не мали. Кравченко розглядав цю справу в апеляції і, замість виправдати підсудного, просто зменшив йому строк. ЄСПЛ визнав, що судді, в тому числі й Кравченко, порушили право підсудного на справедливий суд. Згодом Кравченко пояснював, що не вніс інформацію в декларацію, бо не впізнав свою справу в рішенні ЄСПЛ. «Але як суддя він мав би знати всі справи ЄСПЛ [бо вони ― частина українського законодавства]. І раз він не впізнавав свою справу за обставинами, отже, у нього було багато аналогічних справ, тобто він системно порушував права людини», — каже «Бабелю» Леонід Маслов, який на той час входив до Громадської ради доброчесності.

Попри висновок ГРД комісія рекомендувала Кравченка на посаду судді Касаційного кримінального суду. У підсумку він набрав 818 балів і став пʼятим у рейтингу суддів за результатами конкурсу. Леонід Маслов вважає, що потрапити в суд Кравченку допомогла влада — зокрема, Адміністрація тодішнього президента Петра Порошенка. Однак інших доказів, окрім слів Маслова, немає. Вже за кілька місяців Кравченко очолив Касаційний кримінальний суд ВС.

У 2019 році він захистив кандидатську дисертацію у Національному університеті імені Тараса Шевченка. Вона стосувалася злочинів проти правосуддя, а саме недотримання прав підозрюваних у кримінальних справах. У 2021 році Кравченка переобрали головою Касаційного кримінального суду.

Джерела «Бабеля» в юридичних колах говорять: у Кравченка репутація судді, який не бере хабарів. До обрання головою ВС він, як голова Касаційного кримінального суду, займався кримінальними справами з маркером «війна» і напрацьовував єдиний підхід, якого досі не було. Хто буде робити це тепер — поки невідомо. Ще один співрозмовник «Бабеля» говорить, що «Кравченко — один із кращих суддів, які працюють із кримінальними справами».

Майбутнє Кравченка у ВС

Після скандалу з Князєвим судді ВС побоюються, що суд можуть розформувати або почати велику переатестацію суддів. Не допустити цього і відновити репутацію Верховного суду — головне завдання Кравченка. Одразу після обрання він заявив колегам, що заклики припинити роботу суду або провести переатестацію шкодять державі.

Частина молодих і більш прогресивно налаштованих суддів ВС, кажуть джерела «Бабеля» в суді, новим головою не задоволена — він «зі старої когорти», навчався і працював у Радянському Союзі — звідси старі принципи й цінності. «Це консервація, традиції і порядок у старому розумінні. Сам факт, що хтось зі старих генералів системи очолив Верховний суд — недобре», — каже співрозмовник «Бабеля», який раніше входив до комісії, що обирала суддів.

За словами джерел «Бабеля» в суді, багатьом також не сподобалося, що Кравченко після обрання не пояснив, як планує боротися з корупцією і допомагати слідству у справі Князєва. Адже, якщо вірити детективам, у колишнього голови суду в ВС були спільники і їхні імена досі невідомі. Натомість Кравченко лише пообіцяв усім суддям захист і квартири. Про останнє публічно заявив голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков і анонімно підтверджують джерела «Бабеля». «Швидше за все, такий підхід призведе до реформи суду ззовні, замість того щоб він самостійно подолав кризу», ― прогнозує співрозмовник «Бабеля» у ВС.

Одразу після обрання Кравченка стало відомо, що голова парламентського правового комітету, депутат від «Слуги народу» Денис Маслов подав проєкт постанови, в якому пропонує регулярно перевіряти суддів на доброчесність. У коментарі «Бабелю» він пояснив, що це реакція на корупційний скандал у ВС і «взагалі на прояви корупції в судовій гілці влади». «Ті, хто працює чесно, мають працювати в нормальних умовах, хто не розуміє цього, будуть видалені з суддівської системи, а там, де є підстави, — притягнуті до відповідальності», — говорить Маслов і уточнює, що з перемогою Кравченка на виборах постанова не повʼязана.

В Офісі президента, за інформацією джерел «Бабеля», обрання Кравченка сприймають позитивно. ОП імпонує його досвід і те, що він «зі старої гвардії».

Ви можете перевіряти «Бабель» на доброчесність хоч і щодня, а донатити — раз на місяць. Підтримайте нас: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua