Ви виросли й тепер не можете вивчити іноземну мову? Не хвилюйтеся, ви не отупіли — просто мозок зайнятий іншою роботою. Переказуємо матеріал The Washington Post

Мозок найпродуктивніший у дитинстві, після 30 років усе погіршується, а в 65 людина ніколи не буде такою кмітливою, як підліток. Чи це правда? Дослідники проаналізували дані про мозок понад 100 тисяч людей різного віку (від плоду на 16-му тижні розвитку до 100 років) і дійшли висновку, що він змінюється протягом життя, щоб долати виклики, які перед людиною ставить вік. Навіть частини, що відповідають за зір і мовлення, дозрівають у різний час. Переказуємо хороші новини від The Washington Post.

Немовлята

Мозок немовлят вбирає інформацію про навколишнє середовище, особливо від батьків, немов губка. Протягом першого року життя малюки можуть вивчити будь-яку мову. Та ця здатність швидко слабшає залежно від того, які звуки та знаки дитина чує і бачить.

Здатність поглинати інформацію частково зумовлена тим, що в перші два роки життя в мозку утворюється надзвичайно багато синапсів. Тому він має великий потенціал до навчання.

У цей період мозок також активно розвивається. Деякі його частини, от-як нейрони, формуються ще до народження. Інші, зокрема глія, розвиваються в перші роки життя. А гліальні клітини зрітимуть ще не одне десятиліття. І в нейронах, і в глії із часом накопичуються мутації. Проте зміни, що виникають у ранній період, впливають на ризик розвитку захворювань протягом життя.

2—10 років

У віці 1,5—2 роки мозок перелаштовується на навчання. Він зміцнює потрібні для цього звʼязки та послабляє ті, що використовуватимуться менше. Щоб послабити звʼязки, мозок запускає так званий синаптичний прунінг — десь половина вже сформованих синапсів руйнуються. Для зміцнення потрібних контактів активізується мієлінізація — кількість білка мієліну, що огортає нейрони, зростає. Це відбувається в дитинстві та пізніше.

Такий розвиток мозку допомагає дітям навчитися обробляти емоції, взаємодіяти з іншими людьми та розвивати навички спілкування. У цей час мозок дуже чутливий до контактів малюка з тими, хто про нього дбає, і просто людьми поруч. Якщо дитина зазнає травми чи нею нехтують, стрес може сильно вплинути на те, як її мозок розвиватиметься далі.

10—19 років

У цьому віці підлітки починають керувати своїм життям та віддалятися від безпечного рідного дому. Тому мозок змінюється у мережах, які працюють з емоціями та мотивацією, повʼязаними з різним досвідом. Підлітки мають навчитися дбати про себе та розуміти правила, що діють у суспільстві.

Мозок знову переживає синаптичний прунінг та мієлінізацію. Ці процеси особливо активні в мережах, що відповідають за обробку емоцій та винагороду. Тому підлітки прагнуть отримувати новий досвід, хай би яким ризикованим він був.

20—39 років

Вік 25—30 років часто називають піковим для розвитку мозку. Це міф, і він повʼязаний із кількістю білої речовини, якої у цей час стає справді багато. А біла речовина відповідає за швидкість обробки інформації. У цьому віці мозок справді вдосконалюється, особливо ті мережі, що обслуговують раціональне мислення і прогнозують можливі наслідки.

Однак мозок розвивається до 30—40 років. Його синаптична пластичність, тобто здатність звʼязків ставати слабшими чи сильнішими залежно від зміни активності, не знижується, а змінюється. Мозок починає більше працювати на щось стратегічне та тривале. Тому люди не можуть точно щось запамʼятовувати і при тому думати так само швидко, як у 20 років, — це складно зробити одночасно.

40 і більше років

Людина, яка загубила ключі чи забула імʼя, може думати, що її мозок працює гірше, ніж раніше. Та науковці кажуть, що пластичність мозку в дорослому та похилому віці не знижується. Існують «тихі» звʼязки — вони не виявляють активності, аж поки не залучаться до роботи. Досліди (щоправда, на тваринах) показали: такі звʼязки «прокидаються», коли формуються нові спогади. Раніше їх повʼязували з раннім розвитком, а тепер виявили у дорослих різного віку. Отже, мозок із часом змінюється, однак його пластичність зберігається.

40—65 років

На перший план виходять карʼєра, турбота про родину та звʼязки з наступним поколінням. Особистий досвід дуже різниться, тому дослідити етапи розвитку мозку в старшому віці складніше: на нього впливають, зокрема, участь у житті суспільства, спосіб життя, вплив стресу. Наприклад, мозок 50-річного чоловіка, який багато спілкується, займається спортом, подорожує чи волонтерить, може бути «молодшим» за мозок його ровесника, який живе усамітнено та рідко робить щось, що розширює його досвід.

Дослідження показали: старші люди, які тренують памʼять, люблять кросворди, головоломки та навіть відеоігри, можуть покращувати деякі когнітивні функції мозку. Та поки що невідомо, як саме це відбувається.

60 і більше років

У цьому віці мозок зменшується та може почати дегенерувати. Однак у цей час люди можуть ставати мудрішими завдяки своєму життєвому досвіду. Учені припускають, що до розвитку мудрості може долучатися мережа, повʼязана з обробкою емоцій та прийняттям моральних рішень.

Нас читають люди різного віку, але ми точно знаємо, що вони розумні, мудрі та критичні. Прийміть чергове мудре рішення — підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.