Здається, людству знову загрожує ядерний апокаліпсис. Це вже було — під час Холодної війни. «Бабель» зібрав 11 фільмів про ядерну війну (і сподівається, вони залишаться фантазіями митців)

Якщо вірити проєкту «Годинник Судного дня», то людство ще ніколи від 1947 року не було так близько до ядерної війни, як зараз — з 2020 року стрілки умовного годинника показують 23:58:20. А після ядерних погроз з боку росії мали б бути ще ближче до опівночі. Під час Холодної війни людство вже пережило довгу «ядерну параною». Про очікування глобального знищення писали романи та знімали кіно. «Бабель» зібрав 11 класичних художніх фільмів, присвячених темі страху перед ядерною зброєю та тому, що може статися, якщо її таки застосують.

Чорна комедія «Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу»

Фільм за мотивами роману «Червона загроза» британського письменника Пітера Джорджа. Кубрик суттєво переробив сюжет роману, який не був комедійним, та й головного персонажа — колишнього нацистського вченого доктора Стрейнджлава — там не було. Американський генерал Джек Д. Ріппер віддає наказ бомбити СРСР ядерними бомбами без згоди керівництва країни. Президент, генерали та доктор Стрейнджлав намагаються завадити планам генерала, поки екіпаж бомбардувальника B-52 прямує до точки удару. А радянський посол Олексій Десадецький прагне зібрати інформацію про ситуацію та американські військові технології.

Фільм у сатиричному ключі демонструє, як помилка однієї людини може призвести до знищення світу. Він зачіпає різні теорії та міфи часів Холодної війни — гіпотетичні Пристрої Судного дня, що здатні автоматично спрацювати та знищити планету, мережу підземних сховищ, де людство може перечекати ядерну зиму, та багато інших. «Доктор Стрейнджлав» посів третє місце серед 100 американських комедій за версією AFI та 68 місце у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Психологічна драма «На березі»

Екранізація однойменного роману англо-австралійського письменника Невіла Шюта 1957 року. У 1964 році протистояння СРСР та США закінчується ядерною війною. Північна півкуля повністю винищена, але в Південній ще залишаються живі люди. Американський підводний човен USS Sawfish приймає сигнал з Австралії та вирушає туди. На місці капітан човна Двайт Тауерс знайомиться з Мойрою Девідсон. Тауерс втратив родину в США, Мойра просто топить розпач від планетарної катастрофи в бренді. У них зав’язується роман. Тим часом Sawfish отримує завдання від австралійського уряду — розвідати ситуацію на півночі та з’ясувати, чи загрожує Австралії радіаційне забруднення.

Фільм отримав премію «Золотий глобус» за найкращу оригінальну музику, приз ООН премії BAFTA та дві номінації на «Оскар». У 2000 році вийшла ще одна екранізація роману Шюта для телебачення.

Фільм-катастрофа «Наступного дня»

Телефільм зняли для американського каналу ABC. Прем’єра стрічки в 1983 році поставила телевізійний рекорд — її подивилися понад 100 мільйонів глядачів. Фільм складається з двох частин. Перша — фрагменти телевізійних та радіопередач. З них стає зрозумілою хроніка подій, що призвели до ядерної війни між СРСР та США, та її наслідки — обидві країни зруйновані, люди, які вижили, страждають від променевої хвороби та травм, уряди країн підписують перемир’я.

Друга частина — історії чотирьох героїв до, під час та після ядерних ударів на кордоні штатів Канзас та Міссурі. Доктор Рассел Оукс рятує людей в університетській лікарні; рядовий Біллі Маккой одним із перших бачить запуск ракет, а потім намагається врятувати свою сім’ю; фермер Джим Далберг та його родина виживають у підвалі; студент Стівен Клайн просто їде додому автостопом. Долі героїв перетинаються після бомбардування.

Режисер Ніколас Меєр намагався показати події гіпотетичної ядерної війни реалістично, хоча її наслідки у фільмі применшені. «Наступного дня» отримав дванадцять номінацій на премію «Еммі», з яких виграв дві — за візуальні ефекти та монтаж звуку.

Психологічна драма «Я живу в страху»

У західному прокаті фільм мав назву I Live In Fear. Буквальний переклад з японської — Record of a Living Being. Кіїті Накадзіма — немолодий власник ливарного підприємства, який до смерті боїться ядерної війни. Його параноя призводить до того, що він починає готуватися до переїзду з Японії до Бразилії, яка здається йому безпечною. З собою він планує взяти чималу родину — жінку, двох коханок та сімох дітей. Дорослі діти та жінка вирішують піти в суд, щоб визнати Кіїті недієздатним, бо побоюються, що на переїзд він витратить усі гроші, й вони залишаться без спадку.

Єдина людина, як частково підтримує Накадзіму, — доктор Харада. Він вважає, що після бомбардувань Хіросіми та Нагасакі в 1945 році страх перед ядерною зброєю відчуває майже кожен японець. І тому неправильно судити Кіїті за те, що він просто переживає трохи більше за інших.

Фантастичний трилер «Воєнні ігри»

Сюжет фільму обігрує гіпотетичний Пристрій Судного дня, ідею якого обговорювали ще герої «Доктора Стрейнджлава» Кубрика — штучний інтелект, який усуває людський фактор та сам може ухвалювати рішення про запуск ядерних ракет. А також вибудовувати переможну стратегію ядерної війни.

Дейв Лайтмен — геніальний хакер, хоча ще навчається в старшій школі. Одного разу він зламує дивну базу даних, яка, на перший погляд, є просто збірником логічних ігор — шахи, шашки, «хрестики-нулики». Дейв починає грати, але виявляється, що за допомогою цих ігор штучний інтелект займається саморозвитком. А ще він може почати справжню ядерну війну, бо не відрізняє гру від реальності. Американські військові тим часом вважають Дейва радянським шпигуном, намагаються спіймати та доставити на секретну ракетну базу.

Фільм потрапив до трьох номінацій на премію «Оскар». Отримав премію BAFTA за найкращий звук.

Фільм-катастрофа «Нитки»

Молоді мешканці Шеффілду в Англії Рут Бекет і Джиммі Кемп закохані, але одружуватися не планували, проте виявилося, що Рут вагітна. Поки вони розв’язують свої особисті проблеми, починається загострення між США та СРСР, яке призводить до ядерної війни. Джиммі пробує знайти Рут, але зникає безвісти в хаосі бомбардувань. Рут намагається вижити на руїнах Шеффілда та несподівано народжує цілком здорову дівчинку, яку називає Джейн. Але наслідки ядерних ударів стають дедалі гіршими, суспільство поступово повертається в Середньовіччя.

Телефільм «Нитки» зняли для каналу BBC. Досить жорстка та натуралістична стрічка отримала чотири премії BAFTA — як найкращий драматичний телефільм, за монтаж, операторську роботу та оформлення.

Аніме «Босоногий Ґен» та «Босоногий Ґен 2»

Екранізація однойменної манги Кейдзі Накадзави, десять томів якої вийшли в 1973—1987 роках. Раніше в Японії зробили трилогію художніх фільмів з таким самим сюжетом. Дія починається у квітні 1945 року в Хіросімі. Малий Ґен живе у великій родині — у нього троє братів та сестра, а мама вагітна. Батько робить дерев’яні сандалі-гета й заробляє зовсім мало, тому родина живе скрутно.

Вранці 6 серпня 1945 року Ґен бачить над Хіросімою літак, з якого щось випадає. Після цього його життя змінюється назавжди — загинули батько, сестра та один із братів. Сам Ґен та решта страждають від променевої хвороби. Сюжет описує не тільки події, але й внутрішні переживання хлопця. Наприклад, ненависть до імператора Хірохіто, який завів народ у війну, а потім підписав капітуляцію та зрікся свого божественного статусу.

Два анімаційні фільми показують події манги не повністю. Перша частина охоплює перші чотири її томи, а друга розповідає про події через три роки після бомбардування і лише частково обігрує сюжет 5—8 томів.

Анімаційний фільм «Коли дме вітер»

Екранізація однойменного графічного роману британського художника Раймонда Бріггса 1982 року. Головну музичну тему мультфільму написав Девід Боуї.

У 1980-ті в сільській місцевості Сассексу в Британії живе немолода пара — Джим та Гільда Блоггси. Гільда порається по господарству, а Джим активно цікавиться міжнародною політикою. У якийсь момент він розуміє, що ядерна війна вже не за горами. Гільда не вірить у це, а їхній син Рон, який живе окремо, навпаки, впадає у фаталістичну апатію. Тож Джим бере ситуацію у свої руки, починає облаштовувати сховище та готується до ядерних ударів.

Одного дня бомби справді падають. Блоггси виживають, але опиняються майже відрізаними від зовнішнього світу — усі комунікації зруйновано. Вони намагаються жити як раніше, заспокоюючи себе, що колись уже пережили німецькі бомбардування під час Другої світової. Але робити це дедалі важче.

Філософська драма «Жертвопринесення»

У Швеції на острові Готланд живе Олександр — письменник і колишній актор. Сьогодні він святкує день народження з родиною — жінкою Аделаїдою, донькою Мартою та німим сином, якого він називає Малюком. Збираються інші герої — поштар Отто, лікар Віктор, служниці Юлія та Марія. Щойно починається свято, по телевізору оголошують, що почалася ядерна війна. У розпачі Олександр обіцяє, що готовий віддати усе, що в нього є, якщо війни не буде.

Стрічка отримала Гран-прі Каннського кінофестивалю 1986 року, премію BAFTA, приз ФІПРЕССІ та багато інших міжнародних нагород.

Історична драма «Тринадцять днів»

Фільм оснований на однойменній книзі спогадів Роберта Кеннеді, який особисто, як генеральний прокурор, брав участь у розв’язанні Карибської кризи 1962 року. Тоді СРСР таємно розмістив на Кубі свою ядерну зброю у відповідь на розміщення американських ядерних боєголовок у Туреччині та Італії. Саме тринадцять днів тривала фаза активного протистояння між СРСР і США, яке могло перерости в ядерну війну. Врешті-решт президент США Джон Кеннеді та перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов досягли згоди — прибрали ядерну зброю з Куби, Туреччини та Італії і налагодили прямий зв’язок для обговорення таких важливих питань.

Фільм описує всі події кризи та дилему, яка постала перед Джоном Кеннеді, — армійське керівництво вмовляло його санкціонувати військову операцію проти Куби.

Навіть очікувати на ядерний апокаліпсис легше, коли відчуваєш, що не сам. Підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.