Тексти

Що у світі писали про війну в Україні 24 вересня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Автор:
Саша Свердлова
Дата:

mil.ru

Про те, чому мобілізація не врятує путіна, у колонці на Foreign Affairs пише професор військових студій лондонського Кінгс-коледжу Лоуренс Фрідман. Протягом усієї повномасштабної війни путін демонструє неспроможність визнати провали, натомість продовжує піднімати ставки. Щоб пояснити, чому оголошена мобілізація навряд принесе кремлю бажані результати, Фрідман нагадує, що ситуація, в якій опинилася рф, є результатом не лише надзвичайної стійкості ЗСУ та підтримки України Заходом, але й значною мірою рішень путіна як головнокомандувача. Фрідман виділяє чотири основні його помилки: відмова від дипломатичного врегулювання після першого провалу, неправильна оцінка впливу російських нафти та газу на рішення Заходу, надто розтягнута лінія фронту і, зрештою, неадекватні розрахунки щодо необхідних для вторгнення ресурсів. Через нестачу піхоти та подальші значні втрати в усіх підрозділах росія змушена була шукати новобранців деінде та вдаватися до підкупу і примусу. Оголошення мобілізації ― це спроба подолати постійну нестачу кадрів, однак поспішне навчання й брак зимового спорядження разом із відсутністю адекватного керівного складу роблять цей крок неефективним. Наразі путін на шляху до програшу, пише Фрідман, ― і він заслуговує на нього.

Німецьке видання Der Spiegel пише, що проведення «референдумів» та оголошення мобілізації означає, що путін поставив на війну в Україні все. Ці заходи означають кінець наративу, нібито вторгнення в Україну не є війною, а цілей кампанії можна досягти невеликими ресурсами. Це також сигналізує про те, що путін відрізав шлях до виходу із цієї «руйнівної пригоди», пише видання. Лідер рф поводиться як азартний гравець, який іде ва-банк лише тому, що вже не може вийти з гри. Spiegel поспілкувався з кількома росіянами ― і тими, хто вирішив виїхати з країни через ризик призову, і тими, хто вже отримав повістку. У промові путін сказав, що мобілізація стосуватиметься лише резервістів, однак насправді призивають усіх підряд. Крім цього, у кримінальному кодексі рф зʼявилась низка покарань за порушення, вчинені під час мобілізації, і «добровільну здачу в полон». Ці дії влади посилюють розкол у російському суспільстві, однак, на думку експертів, військову спроможність армії рф суттєво не змінять, принаймні до середини 2023 року. У широкому сенсі мобілізація також порушує мовчазний контракт між кремлем і народом — «ви не лізете в політику, а ми не ліземо у ваше особисте життя», пише видання. Питання лише в тому, що переможе ― невдоволення мобілізацією чи страх перед владою.

Видання The Washington Post опублікувало матеріал про пропагандистські газети, які рф розповсюджувала в Ізюмі. Один із жителів міста, який пережив окупацію, зберіг примірники російських газет для історії. Коли рф захопили місто, окупанти відключили доступ до звʼязку та інтернету, а щоб просувати свої наративи, скористалися класичними медіа ― пропагандистськими газетами. «Ізюмський Телеграф», «Червона зірка» та «Харків Z» використовували мову часів Другої світової війни, пише WP. Там російську армію називали «союзниками», а ЗСУ ― «нацистами» і «фашистами». У квітневому випуску «Харків Z» навіть порівняла бій за Донбас із Курською битвою 1943 року. Інша газета закликала місцевих, попри постійні обстріли, вийти з підвалів і допомогти росіянам відбудувати місто. В одному з випусків було оголошення про запис дітей до табору в рф — поруч із новиною про 47 тіл, знайдених у зруйнованому нібито українською армією будинку. Видання пише й про інші випуски газет і детально описує їх зміст. Зрештою, принаймні частина місцевих знайшли спосіб застосувати пропаганду із користю ― як розпалку для вогнищ.