Тексти

Влада хоче розігнати Конституційний суд і пояснює, що буде, якщо цього не зробити. Наприклад, він скасує Великий вибух, з якого почався Всесвіт. Головні тези «слуг» про кризу в КС

Автори:
Марія Жартовська, Катерина Коберник
Дата:

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

В Україні триває конституційна криза. Двадцять сьомого жовтня Конституційний суд (КС) заблокував роботу Національного агентства з питань запобігання корупції і скасував електронне декларування. Через два дні президент Володимир Зеленський подав до парламенту свій проєкт закону — «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Він пропонує визнати рішення КС нікчемним, а сам суд — розпустити. Другого листопада в неформальній штаб-квартирі партії — концертно-виставковому центрі «Парковий» — Зеленський умовляв депутатів від «Слуги народу» (СН) підтримати свій проєкт. За словами джерел «Бабеля», які були на зустрічі, президент пояснив суть свого проєкту, натякнув, що якщо фракція його не підтримає, він розпустить парламент, і поїхав, не відповівши на запитання депутатів. Джерела у фракції СН стверджують, що законопроєкт Зеленського підтримують не всі «слуги»: проти депутати, близькі до спікера парламенту Дмитра Разумкова, і група, яка орієнтується на олігарха Ігоря Коломойського. Разом це понад 50 людей. Проте керівництво фракції СН сподівається знайти голоси за проєкт Зеленського і другого листопада розіслало депутатам свої варіанти відповідей на важливі запитання про конституційну кризу. Ось як його бачить влада — головні тези.

Про законопроєкт президента і чому це важливо

Конституційний суд визнав неконституційною кримінальну відповідальність при декларуванні. У кримінальному процесі немає і не може бути рішень, які могли би повертати її [кримінальну відповідальність] в минуле.

Будь-яке рішення парламенту, що спробує відновити таку відповідальність, не працюватиме. Якщо не буде кримінальної відповідальності за порушення при декларуванні, жодна інша юридична відповідальність не зупинить людей на кшталт [Віктора] Медведчука чи [Петра] Порошенка від брехні при декларуванні. Вони зможуть сплатити будь-який штраф, не публікуючи справжніх даних про свої бізнеси та майно.

Про етику

Судді КС ухвалили юридично необґрунтоване рішення, на що прямо вказують судді [Сергій] Головатий та [Василь] Лемак у своїх розбіжних та окремих думках. Конституція прямо вимагає від КС ухвалювати обґрунтовані рішення — цей принцип записаний безпосередньо до тексту Конституції. Судді навіть цим вже порушили Конституцію.

Судді перебрали на себе конституційні повноваження парламенту, коли почали визначати, за що може бути кримінальна відповідальність. КС не може вирішувати, які закони ухвалювати або не ухвалювати. КС не має права визначати, що є справедливим для суспільства, а що ні. Це може бути виключно рішенням всього народу або парламенту.

Судді ухвалювали рішення, маючи очевидний конфлікт інтересів і рятуючи себе від кримінальної відповідальності. Розгляд справи проходив у письмовому режимі. Якби справу розглядали усно, результат міг бути іншим.

Якщо просто залишити таке рішення і таких суддів, не визнавши саме це рішення неправосудним, це означатиме, що депутати разом з усією державою погодяться, що КС може порушувати Конституцію, підміняти парламент і ухвалювати рішення у своїх особистих корисливих інтересах.

Про альтернативні законопроєкти

Є законопроєкт спікера Дмитра Разумкова, який передбачає повернення до законодавства електронних декларацій. Цей проєкт теж є політико-правовим рішенням, як і президентський, але менший за масштабами та інший за наслідками. Документ не вирішує проблеми суду.

Депутати від «Слуги народу» і «Голосу» зареєстрували зміни до закону про Конституційний суд. Вони пропонують збільшити кворум КС із 12 до 17 суддів. Якщо таке рішення ухвалять, це може заблокувати роботу суду, адже там сьогодні лише 15 членів, і не допоможе змінити вже ухвалене рішення.

Ще у 2014 році тодішній нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко вимагав від президента достроково припинити повноваження і звільнити призначених за його квотою суддів КС: Юрія Бауліна, Сергія Вдовіченка, Олександра Касмініна, Олександра Тупицького. У 2014 році Власенко казав, що Тупицький та Касмінін ухвалювали очевидно неправосудні рішення та рішення «на замовлення».

Згідно з Конституцією, президент не може відкликати суддів, призначених за своєю квотою. Але навіть якби міг, це б не віришило проблеми КС.

За жодного з суддів КС ані морально, ані політично президент і команда нової влади не відповідають. Усі ці судді є відображенням старої політики в державі, проти якої український народ чітко висловився на виборах президента у 2019 році.

Про можливі наслідки кризи і кримінальні справи проти суддів КС

Уже не стоїть питання про окреме рішення [щодо КС]. На столі у цих суддів — земельна реформа, мовний закон, Антикорупційний суд і банківська реформа. Якщо скасувати дві останні речі, то Україна залишиться без безвізу та підтримки ЄС і МВФ у розпал коронакризи.

Це найкращий тригер для нового Майдану. Уявіть, що скажуть люди, коли ЄС заявить про зупинку відносин з Україною і коли МВФ залишить нас наодинці з дефіцитом державного бюджету, а він буде великим за будь-якого варіанта видаткової частини, що зараз обговорюються. Якщо не буде консенсусу, далі можуть бути тільки вуличні рішення.

Найкращий вихід із ситуації — добровільна відставка цього складу КС і добір нових суддів, але вони не хочуть іти у відставку.

У нашій країні навіть очевидні кримінальні процеси тривають роками. Розслідування та суд за звинуваченнями проти суддів Конституційного суду можуть тривати не менше 3—4 років. За цей час вони встигнуть не те що зруйнувати антикорупційну інфраструктуру, вони скасують усе що завгодно взагалі, включно із Великим вибухом, з якого почався Всесвіт.

Усі порядні депутати та проукраїнські політичні сили мають підтримати рішення президента. Якщо може бути інше рішення, то воно повинно враховувати, що без скасування первісного рішення КС про електронне декларування усі наступні рішення будуть під великим сумнівом.

Змиритися з цим рішенням суду означає проігнорувати загрозу національній безпеці. Конституція не передбачала, що суд, який повинен її захищати, стане для неї загрозою.