Велике розслідування «Заборони»: Військовий прокурор Анатолій Матіос (можливо) скористався з убивства Павла Шеремета, щоб нейтралізувати міністра Олександра Клименка — максимально коротко

22 і 23 вересня видання «Заборона» випустило розслідування в двох частинах, присвячене справі Павла Шеремета. Павло Шеремет вів передачу на «Радио Вести», працював виконавчим директором «Української правди» і був неформальним наставником для безлічі її журналістів. 20 липня 2016 року його підірвали в автомобілі в центрі Києва. Власником холдингу, куди входило «Радио Вести», був Олександр Клименко — колишній глава Донецької обласної податкової служби, міністр податків і зборів в уряді Миколи Азарова, член «сімʼї Януковича». У 2014 році Олександр Клименко втік з України в Росію, в Україні щодо нього порушили кілька кримінальних справ. Розслідувала ці справи Головна військова прокуратура під керівництвом Анатолія Матіоса. З 2016 року в Україні заговорили про дострокові парламентські вибори, і зʼявилася можливість реваншу. Олександр Клименко створив партію, змінив керівництво свого медіахолдингу і планував повернення в Україну. «Заборона» викладає факти, які (з великими застереженнями) дозволяють зробити такий (можливо, помилковий) висновок: Анатолій Матіос скористався з убивства Павла Шеремета, щоб нейтралізувати Олександра Клименка і спробувати конфіскувати його майно, зокрема й медіахолдинг. (Висновок з матеріалу «Заборони» може бути й іншим, залежно від того, наскільки читач знайомий з роботою ГПУ, СБУ і МВС у 2016 році). Питання про те, хто замовив убивство і хто був його виконавцем — видання залишає відкритим.

Міністр Олександр Клименко виїхав з України в Москву після революції 2014 року, але планував повернутися. У грудні 2015 року він очолив нову партію «Успішна країна» і оголосив, що піде з нею на дострокові парламентські вибори — їх прогнозували на осінь 2016 року. Тоді ж він поставив цивільну дружину на чолі свого холдингу «Вести Украина» і збирався використовувати холдинг для політичної боротьби.

Суботні ефіри на «Радио Вести», яке входило в холдинг, вів Павло Шеремет. У червні 2016 року Павло Шеремет зустрівся з Олександром Клименком у Москві — він розраховував, що власник холдингу призначить його головним редактором радіостанції і йому вдасться зберегти незалежну редакційну політику. Зустріч пройшла невдало, головним редактором стала інша людина. А 20 липня 2016 року Павла Шеремета підірвали в його автомобілі, коли він їхав на ранковий ефір.

Розслідувати справу про вбивство Павла Шеремета взялася Національна поліція. Через три тижні після вбивства в ГСУ Нацполіції свідчити прийшла жінка на імʼя Марина Мацюк. Вона розповіла, що її давній знайомий Максим Зотов хизувався перед нею тим, що вбив Павла Шеремета. Показання Мацюк давали слідству зачіпку, яка вела до Олександра Клименка. Однак, її слова звучали незвично й неправдоподібно: вона назвала Зотова «екстрасенсом» і стверджувала, що зустріла його випадково через кілька днів — і тоді він запропонував їй 50 тисяч доларів за мовчання.

Журналісти «Заборони» припустили, що Марина Мацюк є підставною особою. Крім того, вони описали ситуацію в українських правоохоронних органах у 2016 році: по ній можна (з великими застереженнями) зробити (можливо, помилковий) висновок, що показання Мацюк грали на руку Анатолію Матіосу.

Анатолій Матіос був знайомий з Павлом Шереметом. Він бачився з ним після його поїздки в Москву і знав про його зустрічі з Олександром Клименком. Анатолій Матіос був добре обізнаний про справи і звʼязки Олександра Клименка: він очолював Головну військову прокуратуру, яка вела кримінальні справи проти Клименка. Максим Зотов належав до дальнього оточення Олександра Клименка і був повʼязаний з ним складним ланцюжком — відомості про це є в кримінальній справі. Показання Марини Мацюк у Нацполіції повʼязували господаря холдингу «Вести» і убитого журналіста холдингу.

У 2016—2017 роках Матіос намагався нейтралізувати Олександра Клименка. У цьому йому допомагали члени «Народного фронту», співробітники СБУ та МВС. Військова прокуратура заарештувала колишнього заступника Клименка і два з гаком десятки його підлеглих рангом нижче. А у травні 2017 року слідчі Військової прокуратури і спецназ МВС зайшли в офіси холдингу «Вести Україна», щоб заарештувати його майно.