Американці роками приховували існування програми з дослідження НЛО. Тепер її розсекретили і скоро можуть відзвітувати про перші результати. Ось все, що про неї відомо

У 1940-х роках у небі над США вперше помітили НЛО. Щоб з’ясувати природу дивних об’єктів, американська влада створила три програми. Перша дійшла висновку, що НЛО мають позаземне походження. Інші нічого не знайшли і звинувачували в усьому обман зору, масову істерію та наслідки війни. У 1969 році дослідження, за офіційною версією, припинили. Однак насправді вони продовжувалися таємно. У 2017 році видання The New York Times розсекретило «підпільну» програму з вивчення НЛО, яка досліджувала уламки «літаючих тарілок» і повідомлення військових про зустрічі із загадковими об’єктами. Пентагон стверджував, що програма припинила свою діяльність у 2012 році. Проте нещодавно стало відомо, що її правонаступниця існує і нині. «Бабель» розповідає, як американці в різний час намагалися пояснити, що таке НЛО, і що відомо про нову програму з вивчення загадкових літаючих апаратів.

У ХХ столітті американці створили три програми з вивчення НЛО. Вони пояснювали феномен то прибульцями, то масовою істерією

У червні 1947 року пілот Кеннет Арнольд помітив у небі над вулканом Рейнір (штат Вашингтон) дев’ять дивних дископодібних об’єктів. Вони не були схожі на жоден відомий літальний апарат і, за його словами, рухалися зі швидкістю 1 600 кілометрів на годину. Арнольд був не єдиним, кому вдалося побачити у небі над США «літаючу тарілку». У 1940-х роках про загадкові об’єкти в небі повідомляли цивільні, військові пілоти та працівники авіакомпаній.

У липні 1947 уламки чогось, що підозріло нагадувало одну з таких «тарілок», знайшов неподалік від свого маєтку Вільям Брейзел. Він мешкав поблизу міста Розвелл і показав зразки дивного літального апарату місцевому шерифу. Той передав їх до Військово-повітряних сил США.

Наступного дня військові оприлюднили заяву, у якій йшлося, що «численні чутки про літаючі тарілки стали реальністю». Однак доволі швидко спростували її та сказали, що насправді знахідка виявилась уламками метеозонду. Через пів століття з’ясувалося, що знайдений Брейзелем загадковий об’єкт був американською розробкою, що мала шпигувати за ядерними випробуваннями Радянського Союзу.

Однак до більшості повідомлень про НЛО американські військові були непричетні. Щоб пояснити їх, у США створили три програми. Перша з них отримала назву проєкт «Знак» і почала діяти у 1948 році. Її завданням було зібрати, оцінити та передати урядовцям всю інформацію про НЛО. А також встановити, чи загрожують загадкові літальні апарати національній безпеці.

Спеціалісти, які працювали над проєктом, дійшли висновку, що НЛО не були створеними ані Радянським Союзом, ані США та, імовірно, мали позаземне походження. Пентагону таке пояснення не сподобалося, високопосадовці відхилили його через брак доказів і започаткували новий проєкт — «Грандж». На відміну від проєкту «Знак», який схилявся до гіпотези, що прибульці існують, він сфокусувався на розвінчуванні такої можливості. «Усе базувалося на аксіомі, що НЛО не існує. Незалежно від того, що ти міг бачити чи чути, ти не повинен був цьому вірити», — писав у своїй книжці директор проєкту Едвард Руперт.

У серпні 1949-го фахівці, які працювали над проєктом, випустили свій перший і останній звіт. У ньому йшлося про те, що усі повідомлення про НЛО базуються на неправильній інтерпретації побаченого та спричинені «масовою істерією і наслідками війни» або психологічними проблемами спостерігачів.

Після «Гранджу» ВПС США заснували нову програму — проєкт «Блакитна книга». Він розпочався у 1952 році та, на відміну від двох попередніх, тривав 17 років. За цей час розвідники вивчили понад 12 тисяч повідомлень про НЛО. Однак жодних доказів того, що загадкові літальні апарати загрожували національній безпеці чи мали позаземне походження, знайти не вдалося. У 1969 році проєкт закрили.

Роберт Сіманс — молодший, який на той час був секретарем Військово-повітряних сил США, зазначив, що проєкт «більше не можна виправдати ані національною безпекою, ані науковим інтересом».

У більшості випадків «літаючі тарілки» виявилися звичайними літаками, метеозондами або погодними феноменами. Однак близько 700 випадків пояснити не вдалося.

На початку 2000-х американський уряд розпочав нову програму досліджень. Вона таємно вивчала звіти американських військових про зустрічі з літальними апаратами «наступного покоління»

Цікавість американського уряду до НЛО, здавалося б, вщухла. Проте у 2017 році стало відомо, що насправді дослідження продовжувалися, але вже у непублічній площині. Журналісти The New York Times з’ясували, що ще у 2007-му американський уряд заснував нову програму з досліджень НЛО під назвою Advanced Aviation Threat Identification Program. Створена за ініціативи тогочасного лідера більшості в Сенаті Гаррі Рейда, вона отримала 22 мільйони доларів фінансування.

Очолив програму офіцер військової розвідки Луї Елізондо. Упродовж багатьох років агенти працювали над програмою на п’ятому поверсі Пентагону. Вони досліджували документи, що описували зустрічі з надшвидкими літальними апаратами, які вміли зависати у повітрі, та вивчали відео, на яких були зображені зустрічі американських військових з НЛО. Через витоки інформації частина з цих відео пізніше стала публічною, навесні цього року їхню достовірність підтвердили навіть у самому Пентагоні. Наприклад, на одному записі, який надав виданню The New York Times у 2017 анонімний інформатор, зображено, як два американські винищувачі F/A-18 переслідують у повітрі невідомий об’єкт розміром із невеликий приватний літак. Він рухається проти вітру зі швидкістю 190 кілометрів на годину, а у кінці запису починає обертатися. На іншому відео, яке опублікували у 2018 році активісти дослідницької групи To The Stars Academy of Arts & Science, можна побачити дивні літальні апарати без крил і газового шлейфу, притаманних земним технологіям.

Advanced Aviation Threat Identification Program проіснувала у тіні щонайменше пʼять років. Після публікації The New York Times американські посадовці визнали, що програма справді існувала, однак завершилася ще у 2012 році. Низка причетних до програми чиновників однак стверджували, що це не зовсім так. Серед них — керівник програми Луї Елізондо. За його словами, єдина річ, яка припинилася після 2012 року, — фінансування. А сам він і далі працював у тому ж кабінеті та зустрічався з посадовцями ВМС і Центрального розвідувального управління, аж поки не подав у відставку у жовтні 2016-го.

Елізондо вирішив звільнитися, тому що програма була надто таємничою, а повідомленням про зустрічі з «незвичними системами, які використовували технології наступного покоління», варто приділяти більше уваги. За його словами, феномени, які вони з колегами вивчали, не були схожі на розробку будь-якої іншої країни: «Це не те, що будь-який уряд чи інституції мають приховувати від своїх людей».

Тепер американська програма з досліджень НЛО вийшла з тіні. Вона з’ясовуватиме, чи немає у Росії та Китаю більш просунутих технологій, ніж у США

Слова Елізондо про те, що після 2012 року робота над дослідженням НЛО продовжилася, підтвердилися в липні. У звіті сенатського комітету з розвідки журналістам вдалося відшукати організацію під назвою Unidentified Aerial Phenomenon Task Force. Вона входить до складу Управління військово-морської розвідки США, а її завданням є «стандартизувати дані про зустрічі з незрозумілими літальними апаратами». Організація зобовʼязана доповідати про результати своєї роботи щонайменше раз на пів року, тож незабаром факти про НЛО можуть стати публічними.

Програма не є секретною, проте «має справу із засекреченими фактами». За словами Елізондо, нова програма — пряма наступниця Advanced Aviation Threat Identification Program: «Їй більше не потрібно ховатися в тіні. Відтепер вона матиме прозорість, якої раніше у неї не було».

Головне завдання програми — з’ясувати, чи не має інша країна, особливо геополітичний опонент на кшталт Китаю або Росії, просунутої технології, яка може становити загрозу для США. Колишній сенатор США Гаррі Рейд сподівається, що вона шукатиме й докази існування позаземних цивілізацій.

Через секретність програми її колишні співробітники не можуть прямо говорити, з чим мали справу під час роботи. Колишній консультант програми, астрофізик Ерік Девіс каже, що у березні цього року звітував перед Міністерством про виявлення «космічних апаратів, які були створені не на цій планеті».