«Не вий*буйтесь! Пропускайте!» Суд вісім годин обирав (і не обрав) запобіжний захід Сергію Стерненку і не пускав активістів — протестний репортаж

Дванадцятого червня Шевченківський райсуд Києва більш ніж вісім годин обирав запобіжний захід одеському активісту Сергію Стерненку. СБУ підозрює його в умисному вбивстві й незаконному носінні холодної зброї. Два роки тому, 25 травня 2018-го, на Стерненка напали двоє чоловіків. Активіст захищався ножем і смертельно вдарив одного з них — Івана Кузнецова — у серце. Справу розслідувала Служба безпеки — там вважають, що Стерненко не захищався, а наздогнав Кузнецова і навмисно вбив його через «неприязні взаємини». Сам Стерненко наполягає, що це був самозахист, а справа — політична. Підтримати його в суді прийшли близько 500 людей, але всередину майже нікого не пустили. На знак протесту люди палили димові шашки, проривали кордон поліції та вимагали відставки міністра внутрішніх справ Авакова і генпрокурора Венедіктової. Ще понад 200 активістів написали заяви про те, що готові взяти Стерненка на поруки. Засідання завершилося нічим, його продовжать у понеділок, 15 червня. Кореспондентка «Бабеля» Катерина Коваленко весь день провела в суді та під ним і послухала, що говорили прокурор, протестувальники та сам Стерненко.

На підході до Шевченківського райсуду — кількадесят працівників поліції та нацгвардійців. Вони оглядають сумки та по черзі пропускають усіх, хто заходить на територію. За сорок хвилин до запланованого засідання та акції біля суду збирається близько сотні людей. Вони ховаються в тінь, багато хто розсідається на траві. Невдовзі приїжджає і сам Стерненко — впевнено та швидко проходить повз активістів і журналістів, які його обступили й обіцяє вийти до них пізніше. У спеку він одягнений у темно-синю сорочку, у руках — товсті теки з паперами. «Слава Україні!» — вигукують йому навздогін.

— Шо? Я на суді, — один із активістів говорить із кимось телефоном. — Ну на пацана нападали, а він захищався, а тепер хочуть повісити вбивство… Брєд повний, короче.

Довговолосий хлопець у високих чоботях і класичній жилетці розмірковує, хто може брати Стерненка на поруки. «Депутати точно можуть», — відповідає його подруга з маскою на підборідді. До суду приїжджає лідерка «Голосу» Кіра Рудик із колегами з партії, Яна Зінкевич із «Європейської солідарності», Гео Лерос і Дмитро Гурін зі «Слуги народу» та інші. Ближче до другої години, коли має розпочинатися суд, усі починають заходити у приміщення. Але далі рамок металошукачів і турнікетів їх не пускають. Душний хол заповнюють і туляться один до одного спітнілі люди в масках.

— Чому не пускаєте людей на засідання?! — кричить обурений чоловік.

— Бо мусора! — озивається хтось із іншого боку.

— Не вий*буйтесь! Пропускайте!

Натовп гуде, судова охорона не пропускає ні активістів, ні журналістів. Дістається і тим, хто прийшов на інше судове засідання. Чоловік і дівчина, затиснуті між людей, сваряться з охороною: «Ми учасники іншого процесу, а не цього балагану. Як ми це судді пояснимо?» Охорона у відповідь знизує плечима: «Сказали нікого не пускати».

— Для чого поліція? Щоб ґвалтувати в Кагарлику і захищати суддів?! — не вгамовується натовп.

— За наші гроші, с*ки!

Засідання розпочинається в майже пустій залі на першому поверсі. Вона спокійно вміщує понад 30 людей, якщо стояти — понад пів сотні. Знервований Стерненко виходить до активістів через кілька хвилин: його адвокати заявили відвід судді Володимиру Бугілю, бо той був суддею Майдану. Він вмовляє охоронців пропустити людей до зали, а згодом іде сваритися з їхнім начальником Ігорем Коваленком. Той пояснює заборону карантинними обмеженнями. «Це просто цирк, він мені каже — буде тиснява! А те, що вони там зробили — не тиснява?!» — злиться Стерненко. Через кілька хвилин він придумує інший план — роздати активістам бланки для заяв про взяття на особисті поруки.

— Щойно ви напишете заяву, ви стаєте учасником процесу! І вас не можуть не пускати!

— Неси! — натовп аплодує.

Папірці розходяться серед активістів. Ручок усього чотири — треба писати швидко й передавати далі. Люди пишуть на папірцях свої імена, адреси, телефони, місця роботи й пояснення, чому готові поручитися за Стерненка. Ті, хто написав заяву, намагаються пройти всередину, але охорону це не переконує. Розлючений наповп у холі починає прориватися, розхитуючи рамки металошукачів. До охоронців біжить підмога — вони одягають шоломи, шикуються в кілька лав, обіймають одне одного за плечі й займають оборону. На вулиці хтось кидає петарду, а хлопці в футболках націоналістичної організації «Гонор» запалюють димові шашки. Серед них і лідери руху — ультрас Сергій «Філя» Філімонов та Ігор Маляр. Дим заповнює навіть хол суду, люди починають кашляти.

Всередину проривається колишній кримський політв’язень Володимир Балух. Він тяжко дихає, витирає піт із чола і роздивляється трохи подряпаний лікоть. «Я не зрозумів, що відбулося — одні [охоронці] сказали проходити, а інші почали бити», — каже він. Балух теж прийшов брати Стерненка на поруки, каже, що було б дивно, якби він його не підтримував. Вони познайомилися у травні, а тепер приятелюють. «Усе, що зараз відбувається, дуже нагадує Крим [після анексії]», — резюмує Балух.

На засіданні близько 20 людей. Серед них — колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, її заступник Олександр Лінчевський, кілька нардепів та активістів. Суддю Бугіля не відвели, і він залишився розглядати справу. Адвокати Стерненка тепер просять відвести прокурора Миколу Бозовуляка, який напередодні погодив підозру. Стерненко вважає, що той упереджений і приховує від суду докази його невинуватості. Сам Бозовуляк каже, що це Стерненко бреше і маніпулює.

— Політичний тиск — це журналісти і те, що відбувається там на вулиці. Це люди, які заробляють гроші, — каже прокурор.

— Давайте будемо публічно лінчувать і палить на кострах людей? Фактично, це зараз і відбувається, — втручається слідчий СБУ Дмитро Кувачов, який розслідував справу.

Суддя Бугіль відмовляється відвести прокурора Бозовуляка. «Ну все, цей процес уже зґвалтовано», — вигукує з зали організатор акції на підтримку Стерненка Владислав Грезєв. На годиннику майже сьома вечора, з вулиці час від часу долинають крики та музика. За останні кілька годин акція перетворилася на вечірку на пів тисячі людей. Активісти розсілися на тротуарі і траві, хтось танцює і їсть піцу. Вхід до суду охороняє п’ять рядів поліції, ще кількадесят стоять поруч. Вони то надягають, то знімають шоломи, посміхаються і скаржаться на тяжку роботу.

— Треба мені оце за пятнашку таке терпіть, лучче в Польшу поїду зароблять, — каже один зі спецпризначенців у бордовому береті. Його напарники просять надіслати їм фото на пам’ять і цікавляться, чи видно на знімках номери їхніх жетонів.

Суд от-от має почати обирати Стерненку запобіжний захід. Той разом із охоронцем рахують вільні місця в залі та сперечаються про те, скільки ще людей сюди поміститься. Домовляються про кількадесят поручителів, але поліція на ґанку суду все одно нікого не пускає.

— Ганьба! — в один голос кричать активісти і намагаються прорватися всередину.

— Ви довбой*би! — лунає з суду.

Тиснява починається просто на вході. Поліція відштовхує активістів, хапає їх за одяг та намагається зачинити двері зсередини. Нацгвардійці прикриваються руками, коли в них із натовпу летять пусті пляшки та використані димові шашки. Зрештою всередину заходять близько 20 людей, на саме засідання пускають кількох із них.

Прокурор Бозовуляк зачитує підозру, яку оголосили Стерненку, і просить для нього цілодобовий домашній арешт. Стерненко поводиться впевнено, крутиться на стільці, гортає Кримінальний кодекс і час від часу перебирає папери у своїх теках.

— Стерненко на ґрунті виникнення неприязних відносин із Кузнецовим… вдарив його ножем у серце… — активісти сміються зі слів прокурора. — … Потім сам наніс собі порізи ножем…

— Ну да-да, сказочники! — доноситься з кінця зали.

— П*здець, — ледь чутно каже Стерненко і посміхається.

Адвокати Стерненка намагаються довести, що ніякого умисного вбивства — отже і підстав для підозри — не було. Вони наполягають, що ця справа — політична. Суддя по черзі заслуховує свідків із Тимчасової слідчої комісії — нардепів Соломію Бобровську, Гео Лероса та Дмитра Гуріна. Ті стверджують, що генпрокурор Ірина Венедіктова особисто розпорядилася вручити підозру Стерненку, не розбираючись у справі. Крім свідків, суд встиг заслухати одну поручительку — депутатку від «Європейської солідарності» Яну Зінкевич. Близько 10 вечора суддя оголошує перерву до 10 ранку понеділка, 15 червня.

«Стер-нен-ко! Стер-нен-ко!» — скандує натовп на вулиці. Він сам зупиняється на сходах в оточенні спецпризначенців і бере до рук мікрофон.

— Аваков чорт! — вигукує він. Натовп підтримує і повторює.

— Можна здуріти — 22:30, а ви всі тут! Це неймовірно круто! — натовп аплодує і свистить.

— Ви тут не за Стерненка, ви тут за себе! Чорт на того Сергія Стерненка! А хоча ні, Авакова на мене не треба.