Нащадок іспанських аристократів із дитинства мріяв працювати на Північну Корею і домігся свого. Тепер він єдиний у світі лобіст бізнесу в КНДР — переказуємо матеріал Bloomberg

Іспанець Алехандро Као де Бенос — єдиний у світі іноземець, який офіційно працює на уряд Північної Кореї. Він ішов до цього понад десять років. Ще у старших класах, на початку 1990-х він заснував «Корейську асоціацію дружби», потім створив перший офіційний сайт КНДР англійською мовою. Зрештою, у 2002 році колишній північнокорейський лідер Кім Чен Ір призначив Као де Беноса спеціальним представником Комітету зі звʼязків із закордонними країнами. Сьогодні Као де Бенос організовує поїздки культурних делегацій, коментує чутки про КНДР, виконує різні дипломатичні доручення, але головне — лобіює бізнес-проєкти в Північній Кореї для іноземних інвесторів. «Бабель» переказує великий матеріал Bloomberg про те, як нащадок іспанських аристократів Алехандро Као де Бенос із дитинства захопився ідеями соціалізму і став відданим прихильником режиму Північної Кореї.

Алехандро Као де Бенос де Лес і Перес — нащадок іспанських аристократів. Як старший спадкоємець він може претендувати на титул барона де Лес та інших аристократичних родів Іспанії. Однак він виріс у сімʼї з середнім достатком, тому що його дід по батьківській лінії витратив залишки родинних статків на невдалі інвестиції та азартні ігри.

Але Алехандро Као де Бенос рідко користується своїм повним імʼям, яке підкреслює його аристократичне походження. Із 13 років він захопився ідеями соціалізму — саме тоді він «закохався» у Північну Корею, де, на його думку, соціалізм досі зберігається в чистій формі.

У 1990 році, коли Као де Беносу було 16 років, він вперше відвідав Пхеньян. Гроші на дорогу він зібрав, працюючи на заправці. «Я відкрив для себе дуже чисте товариство з хорошими людьми. І тоді я вирішив, що допомагатиму Кореї». Після повернення Као де Бенос заснував «Корейську асоціації дружби». Спочатку він заманював до неї своїх шкільних друзів безкоштовною колою та караоке. На сьогодні в його організації понад 16 тисяч членів у 120 країнах. Као де Бенос згадує, що батько ледь не вигнав його з дому. Адже на початку 1990-х розвалився СРСР, а соціалізм зазнав краху в Європі. «Мені було важко, я був єдиним, хто йшов проти течії».

У 2000 році Као де Бенос створив перший офіційний сайт КНДР — korea-dpr.com — із примітивним дизайном. І до 2012 року це був єдиний зовнішній англомовний сайт Північної Кореї, поки уряд КНДР не запустив свою версію. Але Као де Беносу цього було мало. Він хотів стати «частиною проєкту», був готовий навіть переїхати до Північної Кореї та вступити в армію. Але північнокорейські чиновники йому постійно відмовляли.

Нарешті, у лютому 2002 року тодішній північнокорейський лідер Кім Чен Ір особистим наказом призначив Као де Беноса спеціальним представником Комітету з культурних звʼязків із зарубіжними країнами і назвав його «першим і єдиним в історії не корейцем, який працює на уряд». Іспанець спочатку був розчарований роллю лише культурного посланника, але потім вирішив «пожертвувати собою в капіталістичних джунглях на благо країни».

Північна Корея веде дипломатію через МЗС і представників в ООН. Усі інші зовнішні звʼязки — наука, культура, спорт і, головне, бізнес — проходять через Комітет, в якому працює Као де Бенос. Так іспанець став єдиною людиною у світі за межами КНДР, яка може допомогти кожному «безстрашному капіталісту» з інвестиційним проєктом у Північній Кореї, навіть в обхід міжнародних санкцій.

За словами Као де Беноса, йому на пошту щодня приходять бізнес-пропозиції щодо Північної Кореї з різних країн. Його навіть просили допомогти відкрити Макдональдс у Пхеньяні, але це неможливо, оскільки у країні заборонені приватні підприємства. Головні інвестиційні можливості в КНДР — гірничодобувна промисловість, готелі та віднедавна IT-сфера.

У квітні минулого року Као де Бенос організував першу конференцію з криптовалюти в Північній Кореї. На неї запросили кілька фахівців з інформаційної безпеки з Європи та США. Після цього Као де Бенос уклав угоди з європейськими компаніями про використання дешевої, однак кваліфікованої робочої сили в технологічних проєктах. «Ми розробляємо багато додатків для Android та iOS», — говорить він. Також, за його словами, у КНДР створюють анімацію для популярних мультфільмів і відеоігор. Однак Као де Бенос не називає ці проєкти. Найбільше замовників вражає те, що північнокорейські програмісти можуть працювати без доступу до глобальної мережі, а необхідну технічну інформацію здатні знаходити в автономному режимі.

Као де Бенос має звання почесного громадянина КНДР і кілька урядових орденів, медалей та інших нагород. У нього є корейське імʼя — Чо Сон Ір, що означає «Корея єдина», і прізвисько «Дорогий солдат генерала Кім Чен Іра». За свою роботу в Комітеті він не отримує зарплату, а живе з комісій від бізнес-угод. «Я займаюся цим заради ідеології, а не заради грошей». Деколи операції зриваються через складнощі бізнесу в країні, що перебуває під міжнародними санкціями, тоді «по кілька місяців я сиджу без гроша».

Свою відданість Північній Кореї Као де Бенос вкотре довів протягом останніх місяців, коли коментував чутки про пандемію коронавірусу в країні та про зникнення Кім Чен Ина для західних ЗМІ. Він спростовував теорії про хворобу північнокорейського лідера, а як доказ опублікував у Twitter фото Кім Чен Ина поруч із винищувачами, зроблене за день до його ймовірної операції.

Зрештою живий і здоровий лідер КНДР зʼявився на публіці 1 травня — на церемонії відкриття нового заводу. Као де Бенос каже, що під час поїздок до Північної Кореї він кілька разів зустрічався з Кім Чен Ином. «У мене була можливість потиснути йому руку й побути поруч із ним на різноманітних державних заходах. Ми обмінюємося листами, але, на жаль, між нами немає тісної дружби».

Као де Бенос каже, що готовий служити Північній Кореї, допоки її уряд дотримується нинішньої ідеології. «Щойно ми дозволимо приватну власність, приватизуємо освіту або охорону здоровʼя, я негайно відмовлюся від своєї посади». Як поганий приклад він наводить Китай, який, на його думку, зрадив ідеалам соціалізму і комунізму.