Пандемії посилюють ґендерну нерівність, і нинішня ситуація з коронавірусом не виняток — переказуємо матеріал The Atlantic

Під час пандемії нового коронавірусу багато людей переходять на вимушену самоізоляцію. Дитячі садочки та школи зачиняють на карантин, і турбота про дітей повністю перекладається на батьків. Як показує практика попередніх спалахів захворювань, це посилює нерівність між чоловіками та жінками. Така ситуація відкидає багато сімей до моделі «домогосподарка і годувальник». Дослідники та правозахисники попереджають, що випадки сексуального та домашнього насильства можуть почастішати. А їхні жертви через обмеження контактів не зможуть розраховувати на допомогу соціальних працівників або поліції. Усі медичні ресурси спрямовують на боротьбу з пандемією. Через це в Африці під час спалаху Еболи набагато більше жінок померли від ускладнень при пологах, ніж від самого вірусу. «Бабель» переказує статтю The Atlantic про те, як пандемії посилюють ґендерну нерівність та руйнують моделі рівноправʼя у сімʼях навіть у розвинених країнах.

Пандемія посилює нерівність між чоловіками та жінками, яка досі існує. Незважаючи на те, що багато політиків вважають, що зараз не час говорити про щось інше, крім ситуації з коронавірусом. Одним із наслідків нової пандемії буде повернення багатьох пар назад у 1950-ті роки. Тоді в «ідеальній» родині на чоловіка після повернення з роботи чекала свіжоприготована вечеря й зустрічали чисті та охайні діти.

Згідно зі статистикою, відсоток смертності від нового коронавірусу в жінок набагато нижчий, ніж у чоловіків. Але криза зачіпає не тільки здоровʼя, а й економіку. Через карантин звичайне життя зупиняється не на дні, а на місяці. Тому ризик втратити роботу дуже високий. На карантин зачиняються дитячі садки та школи, а няні теж переходять на самоізоляцію. Це означає, що догляд за дітьми повністю лягає на плечі родини. Коронавірус руйнує угоду, яку уклали багато пар у розвинених країнах: ми обоє можемо працювати, тому що хтось інший доглядає за нашими дітьми.

Західна спільнота не засвоїла уроки навіть недавніх епідемій: криза Еболи в Африці в 2014-му, вірус Зіка в 2015—2016 роках, спалахи ГРВІ, свинячого та пташиного грипу. Вчені виявили, що це чинить глибокий і тривалий вплив на ґендерну рівність.

«Спалах Еболи в Західній Африці вплинув на дохід усіх жителів. Однак чоловіки стали заробляти так само, як і до спалаху, набагато швидше, ніж жінки», — говорить Джулія Сміт, дослідниця політики охорони здоровʼя в Університеті Саймона Фрейзера.

На індивідуальному рівні вибір багатьох пар протягом наступних кількох місяців буде мати простий економічний підтекст. Доглядати треба не тільки за хворими на коронавірус, але й за дітьми, які тепер не можуть ходити до школи, а також за літніми людьми, які погодилися на самоізоляцію. Уся ця оплачувана робота з догляду буде в більшій мірі лягати на жінок через наявну структуру робочої сили, вважає Клер Венам, доцентка кафедри політики глобальної охорони здоровʼя в Лондонській школі економіки. «Йдеться не тільки про соціальну роль жінок — виконувати обовʼязки з господарства та догляду. Це також практично, адже їм можна платити менше».

Згідно з даними британського уряду, 40 відсотків працюючих жінок зайняті неповний робочий день — у порівнянні з 13 відсотками чоловіків. Це означає, що під час карантину через коронавірус вони набагато більше ризикують залишитися без роботи. І оскільки така ситуація може тривати місяці, заробіток деяких жінок може ніколи не відновитися.

У ХХ столітті все більше жінок стали працювати та заробляти нарівні з чоловіками. Але досі зберігається феномен «другої зміни», коли прибирання, готування та інші домашні справи все одно лягають на плечі жінок. В одному з найпопулярніших твітів про істерію з приводу масових закупівель продуктів головні героїні — «Сʼюзен і Карен, які закуповуються продуктами на 30 років». Жарт став мемом, тому що «Сʼюзен» і «Карен» — звичні імена для узагальненого образу провінційних домогосподарок.

Деякі пари порівну розділять обовʼязки з господарства та піклування про дітей. Так вчинили Клер Венам і її чоловік. Але це не буде повсюдним. Більшість сімей повернуться до моделі «домогосподарка і годувальник». Наприклад, епідеміолог Університету Еморі Рейчел Патцер написала, що вони з чоловіком, лікарем відділення невідкладної допомоги, «прийняли тяжке рішення». Вона з трьома дітьми йде в самоізоляцію, а він залишається лікувати пацієнтів з коронавірусом.

Ще більш тяжкі рішення в такій ситуації доведеться приймати одиноким батькам. Сьогодні в Британії батьки-одинаки складають більш ніж чверть сімей. А 90 відсотків з них — жінки.

Інші наслідки епідемії лихоманки Ебола сьогодні також можуть проявитися і в більш розвинених країнах. Через те, що школи закрили на карантин, серед підлітків в Африці зросла кількість випадків вагітності. Зрештою багато дівчат так і не повернулися до школи. Також зросли випадки сексуального та домашнього насильства.

На тлі пандемії коронавірусу дослідники та правозахисники прогнозують, що під час карантину та самоізоляції показники сімейного насильства зростуть як у бідних, так і в багатих країнах. А через подібні обмеження жертви такого насильства не зможуть розраховувати на допомогу соціальних служб і поліції.

Ще одна важлива проблема — дедалі більше жінок стали вмирати при пологах. Усе тому, що основні ресурси медики спрямували на боротьбу з епідемією. Найбільш гнітюча статистика була в Сьєрра-Леоне. Там з 2013 до 2016 року від ускладнень при пологах померло більше жінок, ніж від самої Еболи.

За час епідемій Еболи та Зіка вчені опублікували 29 мільйонів статей у 15 тисячах профільних видань. Але менш ніж один відсоток цих досліджень зачіпали тему ґендерних наслідків спалахів. Клер Венам сподівається, що під час нинішньої пандемії ситуація вперше може змінитися.

Однак багато дослідників розчаровані тим, що політики, як і раніше, дотримуються ґендернонейтрального підходу до пандемій. Через це, наприклад, у медиків немає чіткого розуміння, як коронавірус впливає на вагітних. Звідси суперечливі рекомендації обмежити їхні соціальні контакти, зокрема і з лікарями.

Сьогодні багато людей намагаються з гумором сприймати вимушену самоізоляцію. Вони кажуть, що тепер зʼявився час для геніальних досягнень і відкриттів. На кшталт того, як у XVII столітті під час епідемії чуми в Англії Вільям Шекспір написав «Короля Ліра», а Ісаак Ньютон розробив теорію оптики.

Проте вони забувають, що Шекспір на той час знімав кімнату в Лондоні, поки його дружина та діти благополучно перечекали епідемію в глибинці. І всі турботи щодо готування, прання та прибирання були на господарці будинку. А Ньютон взагалі ніколи не був одружений і не мав дітей. Чуму він перечекав у батьківському маєтку з прислугою.