Нового генпрокурора Ірину Венедіктову звинувачують у симпатіях до Росії, непрофесіоналізмі й бажанні покарати активістів Майдану. Що з цього правда — пояснюємо без емоцій

Рано-вранці 17 березня парламент схвалив кандидатуру Ірини Венедіктової на посаду нового генпрокурора. Її підтримали 269 депутатів, в основному з фракції «Слуга народу». Відразу після голосування президент підписав указ про призначення Венедіктової. На нове місце вона прийшла з посади виконувачки обовʼязків директора Держбюро розслідувань (ДБР). Це відомство займається злочинами експрезидентів, депутатів, міністрів та інших топчиновників. ДБР часто критикували за неефективну роботу, а самій Венедіктовій закидали непрофесіоналізм, політичну заангажованість та бажання скасувати амністію учасникам Євромайдану. Кореспондент «Бабеля» Оксана Коваленко коротко переповідає біографію нового генпрокурора і відповідає на найпопулярніші запитання про неї та її минуле.

Ірині Венедіктовій 42 роки. Вона народилася в Харкові. Закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ, де викладав її батько. Вона доктор юридичних наук, все життя займалася цивільним правом, завідувала кафедрою цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету ім. Каразіна. Досвіду роботи з кримінальними справами до приходу в Держбюро Венедіктова не мала.

До команди Зеленського її запросив нинішній перший віцеспікер Руслан Стефанчук, теж спеціаліст із цивільного права. Під час передвиборчої кампанії Зеленський представляв Венедіктову як людину, відповідальну за судову реформу. Потрапивши в парламент під третім номером списку «Слуги народу», вона отримала посаду голови правового комітету. Наприкінці грудня 2019 року, після звільнення директора ДБР Романа Труби, президент призначив Венедіктову тимчасовою виконувачкою обовʼязків голови бюро. Тодішнього генпрокурора Руслана Рябошапку Венедіктова не критикувала і казала, що не має причин скаржитися. Але в день його відставки вона публічно звинуватила Офіс генпрокурора у блокуванні більш як тисячі кримінальних проваджень і заявила, що Рябошапка навмисно це приховує.

Кажуть, Венедіктова хотіла стати суддею Верховного Суду (ВС), але не пройшла конкурс. Вона стверджує, що тести склала успішно. Як було насправді?

Наприкінці 2016-го — на початку 2017 року Венедіктова справді брала участь у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду в складі ВС. Вона пройшла два етапи відбору. Перший — анонімне тестування. Питання стосувалися Конституції, антикорупційного законодавства, рішень Європейського суду з прав людини, а також профільних законів — в її випадку з області цивільного права і процесу. В результаті вона набрала 73 з 90 можливих балів.

На другому етапі — практичне завдання, конкурсанти мали написати проєкт судового рішення на підставі матеріалів судової справи. Цього разу Венедіктова набрала лише 45 зі 120 можливих балів. За підсумками двох конкурсів на наступний етап вона не пройшла — при мінімально необхідних 125 балах у неї було тільки 118,5.

Венедіктову звинувачують у тому, що своїм першим заступником у ДБР вона призначила адвоката Віктора Януковича. Чи це правда і чому це погано?

У ДБР своїм першим заступником Венедіктова справді призначила Олександра Бабікова. Він — колишній співробітник адвокатського обʼєднання «Авер Лекс», яке захищає інтереси президента-втікача Віктора Януковича. Це призначення створило конфлікт інтересів, адже саме ДБР розслідує так звані «справи Майдану», в яких фігурує Янукович. Венедіктова стверджувала, що роль її нового заступника в захисті Януковича зводилася до формального підписання паперів, коли інших адвокатів не було на місці. Але журналісти довели, що це не так — Бабіков не раз представляв інтереси Януковича в суді, зокрема й у справі про перевищення влади під час Євромайдану. Після цього Венедіктова пообіцяла, що підрозділ, який займається «справами Майдану», буде підпорядковуватися їй безпосередньо.

Чому вона хоче скасувати амністію учасникам Євромайдану?

Венедіктова стверджує, що закон про амністію учасникам Майдану заважає розслідувати вбивства 13 правоохоронців, які загинули на початку 2014 року, «виконуючи наказ керівництва» під час подій Майдану. Також вона пропонує розслідувати, чи був цей наказ злочинним і хто його давав.

Чому Венедіктову звинувачують у симпатіях до Росії?

Це складне запитання. Сама вона ніколи не говорила й не натякала на те, що симпатизує Росії або не вважає її країною-агресором. Але ініціативу Венедіктової про скасування амністії учасникам Євромайдану багато хто трактує як симпатію до влади Януковича, який виступав за зближення з Росією і втік туди після революції 2014 року. Крім того, роботу Венедіктової високо оцінюють люди, яких вважають проросійськи налаштованими. Наприклад, депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський.