Тексти

Мінкульт хоче регулювати ЗМІ як у Великій Британії, Канаді, Німеччині. Ми вивчили, як там це роблять (спойлер: жорстко)

Автор:
Юліана Скібіцька
Дата:

«Бабель»

Пʼятнадцятого листопада міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський презентував концепцію нового закону про медіа, який доручив розробити президент України Володимир Зеленський. Поки ця концепція рамкова і тільки визначає побажання відомства — боротися з дезінформацією, запровадити індекс достовірності новин та Офіс інформаційного омбудсмена. На зустрічі з журналістами Бородянський запропонував медійникам увійти в групу, яка буде писати цей законопроєкт. До кінця року його мають зареєструвати в парламенті. У концепції Мінкульт посилається на досвід інших країн — theБабель вивчив, як там працюють ідеї міністерства.

Інформаційний омбудсмен

Мінкульт пропонує розробити новий орган — Офіс інформаційного омбудсмена. Він повинен:

Відомство спирається на досвід Великої Британії та Канади, де працюють схожі структури. У Великій Британії це Офіс інформаційного комісара (ICO), в Канаді — Уповноважений з інформації та конфіденційності Онтаріо.

ICO в Британії — це державний орган, який фінансується Департаментом з питань цифрових технологій, культури, засобів масової інформації та спорту, а звітує парламенту. Інформаційний комісар стежить за захистом авторських прав і персональних даних, відкритістю державних органів. У 1998 році в Британії ухвалили закон про захист персональних даних, максимальний штраф за порушення — пів мільйона фунтів. Найвідоміші справи інформаційного комісара Британії — розслідування проти Cambridge Analytica, Facebook та Uber. У 2018 році офіс оштрафував Facebook на пів мільйона фунтів за порушення закону про захист даних, а Uber — на 385 тисяч фунтів.

Медіа у Великій Британії теж мають дотримуватися закону про захист персональних даних. Будь-хто може поскаржитися інформаційному комісару на ЗМІ, і той перевірить його та може призначити штраф.

Канадський офіс працює за схожим принципом. Він зʼявився в 1988 році й підпорядкований Законодавчим зборам Онтаріо. Завдання комісара — стежити за захистом персональних даних та забезпечувати відкритість інформації держструктур. Комісар приймає й розслідує скарги, звітує перед громадськістю, але не може самостійно штрафувати організації, як у Британії.

Що ще пропонує Мінкульт?

  • Ліцензувати та реєструвати медіа;

  • зобов'язати ЗМІ вказувати авторство всіх матеріалів; можна вказувати псевдонім;

  • заборонити громадянам Росії та російським компаніям фінансувати українські медіа;

  • акредитовувати всіх іноземних журналістів;

  • надавати журналісту безкоштовну правову допомогу в суді;

  • змусити власників медіа страхувати своїх працівників;

  • підвищити медіаграмотність населення;

  • ввести адміністративну відповідальність за одноразові випадки дезінформації;

  • ввести кримінальну відповідальність за «системну та навмисну дезінформацію».

Індекс достовірності новин

У Мінкульті кажуть, що головна мета нового закону — боротися з дезінформацією. Для цього хочуть запровадити індекс достовірності новин. За задумом Мінкульту, контент ЗМІ мають маркувати як достовірний чи недостовірний. Критерії розробить спеціальний незалежний орган з журналістів. Кожне медіа зобовʼяжуть надати реальні вихідні дані, щоб швидко реагувати на скарги. Як приклад Мінкульт наводить два інструменти — глобальний індекс дезінформації та розширення для браузера NewsGuard.

Глобальний індекс дезінформації розробили в 2018 році вісім незалежних експертів з різних організацій, у тому числі члени «Репортерів без кордонів» і «Міжнародної мережі перевірки фактів». Співзасновниця компанії Клер Мелфорд називає дезінформацію «однією з найнебезпечніших тіньових сторін відкритого інтернету», тому індекс має допомогти боротися з нею.

Індекс визначає достовірність будь-якого новинного домену за такими критеріями:

Проєкт поки що пілотують у Великій Британії та Південній Африці, результати обіцяють показати в листопаді цього року. Кожному сайту дадуть індекс від 0 до 100 — чим нижча оцінка, тим вищий рівень дезінформації на домені. У вересні цього року організація розповіла, що великі рекламодавці фінансово підтримують сайти з дезінформацією. Серед таких компаній виявилися німецька Audi, японська Honda, американська авіакомпанія American Airlines і рітейлер канцелярських товарів OfficeMax. А серед сайтів з дезінформацією експерти назвали американський домен російської державної медіакомпанії RT.

NewsGuard — це безкоштовне розширення для браузера, яке позначає новинні сайти червоним кольором, якщо вони недостовірні та зеленим, якщо їм можна довіряти. Розширення підтримують Google Chrome, Microsoft Edge, Firefox і Safari. Сайти вивчає команда з журналістів та редакторів. Критерії достовірності такі:

Рада у справах преси

Мінкульт хоче створити незалежну організацію журналістів, яку буде частково чи цілком фінансувати держава. Такий орган має стежити за дотриманням «етичних стандартів» у медіа та захищати журналістів. Він також буде визначати, кого називати журналістом і видаватиме посвідчення преси. Мінкульт посилається на досвід інших країн, де існують схожі автономні ради у справах преси. Така рада є, наприклад, у Німеччині. Вона зʼявилася в 1956 році в Федеративній республіці Німеччина, коли влада та журналісти домовилися — держава не втручається в роботу ЗМІ, але створює свою систему контролю. Рада розробила звід правил для журналістів і стежить, щоб медіа його дотримувалися. Якщо видання порушує правила, його спочатку попереджають, а потім можуть винести догану, про яку ЗМІ зобовʼязане повідомити аудиторії.