Сенцов і Кольченко дали першу конференцію після звільнення. Ось що вони розповіли про подальші плани, життя в увʼязненні та політику
- Автори:
- Юліана Скібіцька, Ріта Дудіна
- Дата:
Misha Friedman / Getty Images
Сьомого вересня в Україну з Росії повернулися 35 політвʼязнів, у тому числі режисер Олег Сенцов та анархіст Олександр Кольченко, яких російська влада звинуватила в підготовці терактів у Криму. У 2015 році Сенцова засудили до 20 років увʼязнення, Кольченка — до 10 років. Провину вони не визнали, а їхня справа стала найгучнішою з усіх схожих. Володимир Путін неодноразово говорив, що Сенцова засудили заслужено, і ні Сенцов, ні Кольченко жодного разу не зʼявлялися в списках на обмін — до повернення в Україну. Десятого вересня вони дали першу пресконференцію після звільнення — переказуємо головне, що вони розповіли.
Про повернення в Крим
Сенцов: [Повернутися в Крим] можна тільки на танках, але не сприймайте мої слова буквально, ви розумієте, про що я. Я читав одне висловлювання: «Путіну простіше віддати Кремль, ніж віддати Крим». Я як і раніше сподіваюся, що Крим ми повернемо.
Кольченко: Я не будував таких планів, спочатку хочу адаптуватися та відпочити. Поки Путін при владі, у Крим повертатися не збираюся.
Про взаємини Росії та України
Сенцов: Нова влада перезавантажила відносини з Росією. Сто років переговорів кращі від одного дня війни. Я не вірю, що Росія хоче миру. Треба памʼятати, що скільки б вовк [Путін] не виряджався в овечу шкуру, зуби в нього на місці. Я йому не вірю.
Кольченко: Поки немає ніяких думок. Рано говорити, що це [обмін] стане вісточкою про початок миру на Донбасі.
Про майбутні плани та політику
Сенцов: Політики зі мною не звʼязувалися [поки я був у вʼязниці], і я вдячний їм за це. [Піду я в політику чи ні] — це питання відкрите. Я відчуваю відповідальність перед народом і перед країною, робитиму все, що в моїх силах. Важко коментувати вибори, мені потрібно вникнути і подивитися, поки зрозуміти важко. Зі спостережень у листах людей, яким довіряю — багато чого не зроблено або зроблено погано, але країна розвивається.
Збираюся знімати кіно та жити.
Кольченко: Продовжу вчитися в Таврійському університеті, мені залишилося два курси. Будемо допомагати українським політвʼязням і російським. Наші, звичайно, ближче, але ті теж наші люди, бо вони за нас, і їм теж потрібно допомагати.
Про життя в увʼязненні
Сенцов: Я проїхав пʼять тюрем, скрізь були різні можливості. Читав переважно, працював, листувався, привіз 22 кілограми макулатури. Я на вихідних дивився Кисельова, бо розваг у вʼязниці мало. Цирку немає, театру немає, а тут усе показують. Кисіль — він молодець у цьому плані. У роботу піде новий сценарій, дві книги. Творчими планами не ділюся.
Про голодування
Сенцов: На третій день голодування я почав записувати потік [думок]. Мене обшукували кожен день. Я написав щоденник, не знаючи, що буде зі мною. Вивіз його, і це великий прокол російських оперслужб.
Я планував почати в травні друге голодування. Але знав, що щось буде після виборів, вирішив його притримати.
Кольченко: У перші два дні було важко, на третій легше. Я втратив трохи менше від 10 кілограмів за кілька днів. Довелося відмовитися, тому що мене зібралися везти в лікарню і примусово годувати.
Про свідчення Геннадія Афанасьєва
Сенцов: У мене немає до нього претензій, але це не означає, що я зобовʼязаний з ним спілкуватися.
Про здоровʼя
Сенцов: Я здоровий.
Кольченко: Відчуваю себе ок, проходжу обстеження, тривожних новин немає.