Рада ухвалила закон про примусову хімічну кастрацію і відкритий реєстр педофілів. Це добра ідея? Ні!

Верховна Рада ухвалила закон, який посилює покарання за сексуальні злочини проти неповнолітніх. Про необхідність такого закону багато говорили після вбивства 11-річної Дарини Лукʼяненко в Одеській області. Передбачалося, що парламент розгляне проєкт № 6607 (ми вже докладно розбирали його) — його кілька років розробляли народні депутати, поліція та громадські активісти. Однак замість нього за скороченою процедурою Верховна Рада проголосувала за законопроєкт № 6449 авторства Олега Ляшка, який передбачає обовʼязкову хімічну кастрацію та відкритий реєстр злочинців. Тепер його має підписати президент. theБабель пояснює, чому цей закон гірший за попередній.

Вихідний законопроєкт № 6607 пропонував такі зміни:

• Збільшення строків. Покарання за зґвалтування малолітніх, тобто дітей до 14 років, пропонують збільшити до 12—15 років (зараз 8—15 років). За повторне зґвалтування — довічне увʼязнення. Крім того, засуджені за особливо тяжкі злочини сексуального характеру проти дітей не матимуть права на умовно-дострокове звільнення. Також їм не можуть помʼякшувати покарання, наприклад за хорошу поведінку під час увʼязнення.
• Створення напівзакритого реєстру злочинців. Доступ до такого реєстру має бути у поліції та Мінʼюсту. Його головна мета — не допустити засуджених за подібні злочини до роботи з дітьми. Тому керівники дитячих закладів зможуть подавати запит, щоб отримати інформацію з реєстру.
• Хімічна кастрація. Ця процедура в законопроєкті прописана як добровільна. Тобто людина, яка скоїла сексуальний злочин проти малолітніх, може претендувати на хімічну кастрацію замість невідбутого строку увʼязнення. Для цього потрібно відбути не менше девʼяти років увʼязнення і мати підтверджений психіатричною експертизою діагноз «педофілія». Рішення про застосування хімічної кастрації може приймати тільки суд.

Замість нього парламент ухвалив законопроєкт № 6449 авторства Олега Ляшка. Він говорить про сексуальні злочини проти неповнолітніх — тобто проти тих, хто не досяг 18-річного віку. Закон пропонує збільшити покарання за сексуальні злочини до 15 років позбавлення волі. Зґвалтування, яке спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої дитини карається позбавленням волі від 10 до 15 років з обовʼязковою (а не добровільною) хімічною кастрацією. Для неї не буде потрібен підтверджений діагноз «педофілія». Новий закон також передбачає створення публічного реєстру злочинців, які скоїли сексуальні злочини проти неповнолітніх.

Що не так з новим законом — пояснює юрист Ганна Маляр, співавтор законопроєкту № 6607

Ляшко запропонував тотальну хімічну кастрацію для всіх, хто скоює злочини проти сексуальної свободи та недоторканності неповнолітніх. Це означає, що каструватимуть не тільки тих, хто вчиняв сексуальне насильство над дітьми, але й тих, хто вступав у статеві відносини з підлітками до 16 років. Педофілів серед таких злочинців один-два відсотки. Тобто Ляшко пропонує застосовувати хімічну кастрацію до здорових людей і використовувати її як покарання.

Відкритий реєстр педофілів тільки нашкодить жертвам сексуального насильства. У більшості випадків дітей ґвалтують у сімʼї — коханці або другі чоловіки матерів. Якщо реєстр буде відкритим, жінки просто не будуть звертатися до поліції, щоб усі навколо не дізналися про те, що трапилося. Це буде просто картинна галерея — будь-хто зможе зайти в інтернет і подивитися [на педофілів]. У результаті діти, яких ґвалтують у сімʼях, просто залишатимуться з цим сам на сам.

Законопроєкт ухвалили, тому що депутати, які за нього голосували, його не читали. Першої ж натхненної промови Ляшка про те, що всіх треба каструвати, їм вистачило. Після голосування я розповідала деяким депутатам, за що вони проголосували, і вони були в шоці.

Юридично можна вийти з ситуації наступним чином: президент повинен ветувати закон Ляшка, нове скликання Ради — доопрацювати наш законопроєкт, прийнятий за основу, і потім ухвалити його в цілому. Іншого виходу я не бачу. Ці законопроєкти суперечать один одному, Верховна Рада зʼїхала з глузду, і що з цим робити — питання до лікарів, а не до юристів.