«Де ж та поліція, забрали дитину». Як ховали 5-річного Кирила Тлявова, у якого стріляли правоохоронці. Репортаж theБабеля

Тридцять першого травня в місті Переяславі-Хмельницькому Київської області працівники поліції кулями поранили 5-річного хлопчика Кирила Тлявова. Його доставили з тяжкою травмою голови до лікарні, але дитина померла за три дні, не приходячи до тями. П’ятого червня Кирила ховали в Переяславі-Хмельницькому. Кореспондентка theБабеля Тереза Лащук та фотокореспондент Сергій Моргунов були на похороні.

Приватний будинок родини Тлявових стоїть на окраїні Переяслава-Хмельницького, у приватному секторі, який місцеві називають «Шанхай». Тридцять першого травня 5-річний Кирило Тлявов грався неподалік від будинку зі своїм сусідом, 8-річним Артемом. Артем розповідає, що почув різкий звук, а потім побачив, як хлопчик падає — він одразу побіг до батьків Кирила. Вони спочатку не зрозуміли, що сталося — думали, син спіткнувся й розбив голову. Тільки вночі в реанімації сказали: в голову Кирила влучила куля.

Сьогодні на розі, де поранили Кирила, лежать рожеві троянди. Поряд бавляться двоє маленьких хлопчиків. Будинок Тлявових стоїть за кілька кроків звідси — біля нього навіть немає огорожі, туди може зайти кожен. Тіло Кирила привезли додому ще у вівторок, 4 червня — о 9 ранку воно вже лежить у білій труні всередині хати.

На подвірʼї курить батько Кирила Ігор. У нього хворобливий вигляд, лице червоне від сліз. Учора йому стало погано, швидка допомога забрала чоловіка в лікарню, сьогодні він повернувся додому на похорон. Ігор палить сигарети щоп’ять хвилин і періодично зривається на плач. Мама Кирила Тетяна майже не виходить на вулицю, стоїть біля труни в хаті. Бабуся Олександра плаче на ґанку будинку. «[Покаранням] для поліцейського має бути вища кара або мені на розтерзання! Розстріл! Як вони робили, так і над ними!» — кричить вона.

До 11 ранку на подвірʼя Тлявових потрохи зʼїжджаються родичі та інші. Вони везуть продукти, вінки, квіти й іграшки; обіймаються і плачуть. «Сім’я його так любила, то золота дитина була. Батьки хороші, а бабуся за ним же [душі не чула] була, страшне! То такий довгоочікуваний онук був!» — розповідає двоюрідна бабуся Кирила Лідія. Інша родичка родини, Любов Йоківна, додає: «Понабирали в поліцію малолєток, і вони не дають отчоту, що вони роблять. Горілочку п’ють і...»

Володимир Петровець, один із підозрюваних правоохоронців, мешкає неподалік від будинку Тлявових. За версією слідства, Петровець та інший підозрюваний, Іван Приходько, відпочивали, випили та заради веселощів почали стріляти зі зброї. Її досі так і не знайшли. 4 червня обох працівників поліції заарештували на два місяці без права застави.

Тлявови кажуть, що не були знайомі з Петровцями, хоч вони й сусіди. Начебто це дача, у якій ті іноді відпочивають, а живуть в іншому місці. Зараз у будинку порожньо. На похорон ніхто з рідних підозрюваних у вбивстві не прийшов. Від поліції була тільки Майя Бреславська, яка зараз виконує обов’язки заступника керівника Головного управління поліції у Київській області. Каже, що її запросили батьки Кирила.

Церемонія прощання починається об 11:40. Щойно з будинку на подвір’я виносять труну, бабусі Кирила стає погано. Вона мліє, за кілька хвилин приїжджає швидка й забирає її. Коли хлопчика починають відспівувати, жінка намагається вийти з карети, їй не дають цього зробити, і вона мало не виламує задні двері машини.

Від подвір’я Тлявових до кладовища — півгодини ходьби. Процесія йде так тихо, що чути, як у священика дзеленчить кадило. Рідні ридають мовчки. Кричати починають тільки тоді, коли труну кладуть у землю. Жінки голосять: «Де ж та поліція, дитину забрали. Бандити! Сволота!»

До кладовища привозять бабусю Кирила, вона звертається до людей: «Пом’яніть хлопчика нашого! Тут поряд кафе, тут, біля нашого дому». Коли труну починають закопувати, люди потроху розходяться.