У Києві зʼявиться «Гендерний паспорт» — він вже є у Харкові, Житомирі та Львові. Що це означає і навіщо це потрібно?

Влітку у Києва зʼявиться «Гендерний паспорт» — документ, де буде зібрано аналітику щодо дотримання рівних прав жінок і чоловіків, а також прав незахищених верств населення. Про його розробку заявила заступник голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда. Ідея створення документа зʼявилася давно — в європейських містах такі дослідження проводять регулярно, вони точково допомагають людям в кожному районі. В Україні «Гендерні паспорти» вже є у Харкова, Житомира і Львова. theБабель зʼясував, що це за документ і навіщо він потрібен.

Що таке «Гендерний паспорт»

По суті, «Гендерний паспорт» виглядатиме як доповідь, зроблена на основі масштабного статистичного дослідження по районах Києва. Воно стосується дотримання прав чоловіків і жінок, людей з інвалідністю, матерів та батьків — одинаків, багатодітних сімей, переселенців, бездомних, ромів та інших незахищених верств населення.

«Ми зберемо інформацію зі сфер охорони здоровʼя, соціального забезпечення, освіти в кожному районі. Зрозуміємо актуальні проблеми — де більше жінок, які зіткнулися з насильством, де — матерів-одиначок, де — людей з інвалідністю. Від цього залежатиме фінансування і спосіб допомоги в кожному районі», — розповіла theБабелю Марина Хонда. Дослідження розділене за гендерним принципом — наприклад, окремо вивчається, скільки чоловіків і жінок серед «людей на візку» у кожному районі. Марина Хонда пояснює, що потреби часто залежать від статі: «Відвідування жінкою в інвалідному візку гінеколога — окрема історія. Для цього потрібне спеціальне обладнання, а для нього — фінансування».

Як розробляють паспорт

Київська міськадміністрація розробляє «Гендерний паспорт» спільно з організаціями «Українські жінки», «Союз жінок України» і «Бюро суспільного розвитку». Вони вже направили запити в кілька десятків структур — соціальні служби, установи у сфері охорони здоровʼя, міграційну службу, поліцію. Відповіді розраховують отримати на початку травня, далі їх будуть аналізувати і проводити додаткові опитування про потреби різних груп. Певна інформація вже є — аналіз стану забезпечення рівних прав чоловіків і жінок у Києві за 2017—2018 роки.

Коли «Гендерний паспорт» буде готовий, на його основі розроблять річну стратегію точкової допомоги в кожному районі. Фінансування відбуватиметься з бюджету та від донорських організацій.

Що це дасть

Залежно від потреб, у районах створять центри допомоги різної спрямованості. Хонда каже, що зараз у Києві шість таких центрів — для жінок, які постраждали від насильства в сімʼї. Їх кількість планують збільшити до десяти і зробити різноплановими. «Зараз, наприклад, є центр надання психологічної допомоги жінкам. Але може, в цьому районі люди більше потребують юридичної допомоги? Або там взагалі гостріше стоїть проблема людей з інвалідністю. Чи, може, потрібен притулок для чоловіків, які постраждали від насильства в сімʼї», — говорить Хонда.

Кураторами центрів будуть кейс-менеджери. «Наприклад, до такого центру звернеться ВІЛ-інфікована жінка без роботи й житла, яку зґвалтували. Кейс-менеджер буде займатися її проблемами — стежити, чи розшукує поліція злочинця, допомагати жінці стати на облік у центр зайнятості, вирішувати, де вона житиме, контролювати її здоровʼя», — пояснює theБабелю віце-президент «Спілки жінок України» Анна-Вікторія Воронцова. Створення соціальних центрів — не єдиний пункт майбутньої стратегії. Які форми допомоги актуальні, вирішать вже після дослідження.

Де вже є «Гендерний паспорт»

«Гендерні паспорти» вже є у Житомира, Львова та Харкова. Публічно представили тільки харківський — його створили в 2018 році. Голова депутатської групи з гендерних питань Харківської міської ради Ольга Чичина, яка займалася створенням документа, розповіла theБабелю, що його розробляли за аналогією з «Гендерним паспортом» Відня. У паспорті Харкова — шість розділів. Це демографія, соціально-економічна діяльність (зайнятість, безробіття, рівень зарплат, розподіл підприємницьких сфер за гендером та віком), освіта, охорона здоровʼя, злочинність, політика і публічне управління (аналіз громадських організацій і студентських самоврядувань).

Після створення паспорта в Харкові сфокусувалися на сфері освіти і боротьбі з насильством у сімʼї. «У роботі з освітою розділили суспільство на цільові групи — підлітки, підприємці, жінки, літні люди. Проаналізували потреби кожної і тепер намагаємося створювати ринок неформальної освіти», — каже Чичина.