19 днів до виборів. Як влаштована система агітації за Тимошенко, яку СБУ називає «передвиборчою пірамідою»

21 лютого Служба безпеки заявила про викриття «передвиборчої піраміди». Йшлося про систему неформальних штабів, які планували скуповувати голоси виборців на президентських виборах на користь одного з кандидатів. Як доказ генпрокурор Юрій Луценко опублікував фото договору партії «Батьківщина» зі «старшим виборчої дільниці» (СВД) та суми виплат останнім за агітацію на користь партії. Куратором цієї схеми Луценко назвав заступника голови «Батьківщини» Валерія Дубіля. У розпорядження theБабеля потрапили правила та методологія роботи учасників «піраміди». Ці документи як доказ у справі розглядають в одному з силових відомств. А волонтерів у них називають так само, як в опублікованому Луценком документі, — СВД. Але назва партії в паперах не зазначена, і про пряму скупку голосів не йдеться. У «Батьківщині» повідомили, що про такі методички не знають, але абревіатуру СВД використовують.

У розпорядження theБабеля потрапили документи, що стосуються «другого етапу проекту» [у чому полягав перший — нам невідомо]. Реалізувати його повинні були кілька груп фахівців різного рівня. Анкетування та соцопитування віддали волонтерам. Їхню роботу контролювали орговики та польові технологи [ПТ]. Останні, разом із керівником штабу, вирішували питання «фінансової мотивації».

Загалом на другому етапі було три ключові кроки: скласти паспорт дільничної виборчої комісії [йшлося про збір актуальних даних на дільницях, де працювали волонтери, а не про членів реальної комісії], провести анкетування виборців на кожній дільниці та виявити потенційних агітаторів. Детальніше про кожен крок — нижче.

Паспортизація

Суть паспортизації полягала в уточненні адрес та особистих даних виборців на кожній з ділянок. Робити це правильно волонтерів вчили орговики. Вони ж щодня контролювали процес і погоджували з начальником штабу та польовим технологом «фінансову мотивацію» волонтера. На паспортизацію останнім давали сім днів.

Анкетування

На цьому етапі орговики проводили з волонтерами тренінги та рольові ігри. Там, за присутності польового технолога або начальника штабу, волонтери вчилися правильно спілкуватися з домовласниками. Потім орговики погоджували фінансову мотивацію волонтерів і відправляли їх із бланками анкет на маршрути по ділянках . Основне завдання волонтерів — за результатами анкетування виявити потенційних агітаторів. З цією роботою вони повинні були впоратися за 21 день, здати всі анкети й отримати оцінку своєї роботи від орговика та польового технолога.

Кандидати в агітатори

На останньому етапі волонтер складав список потенційних агітаторів. Його достовірність перевіряв орговик — шляхом дзвінків та особистих зустрічей. Інші зібрані волонтером анкети перевіряв кол-центр. Після цього та узгодження з керівником штабу й польовим технологом волонтер отримував мотивацію.

Інструкція волонтеру-соціологу і робота з анкетою

Окремий розділ в документі — інструкція волонтеру. У ній є алгоритм побудинкового соціологічного опитування і список речей, без яких волонтер не може почати роботу: соціологічна анкета, контрольний лист волонтера, маршрутний лист, карта маршруту, бейдж і ручка. Волонтеру рекомендують бути доброзичливим, ставити питання, на які співрозмовник не зможе відповісти «ні», і уникати конфліктів.

В анкеті волонтер повинен вказати всі персональні дані співрозмовника: ПІБ, мобільний телефон та адресу. Без них документ вважається недійсним.