Суддю Ємельянова троє українців звинувачують у спробі викрадення людини в Німеччині. theБабель розповідає версії обох сторін і детективні подробиці справи

Австрійська прокуратура зацікавилася українським суддею Вищого Господарського суду Артуром Ємельяновим і його колишньою дружиною Світланою Ємельяновою — вони можуть виявитися замовниками викрадення громадянина Німеччини. У документах, що має у розпорядженні theБабель, усе — як у класичному детективі: небезпечні звʼязки, стеження, погрози та великі гроші. Звідки в Ємельянових такі суми — хвилює не тільки австрійських слідчих, але й українських. Ємельянов фігурує у кількох кримінальних справах і разом з колишньою дружиною уже не раз ставав героєм журналістських розслідувань. Якщо їх визнають винними, за австрійськими законами колишньому подружжю загрожує пʼять років вʼязниці. Сам Ємельянов стверджує, що насправді все навпаки: він і Світлана Ємельянова стали жертвами колишніх друзів. theБабель описує обставини справи за наявними в нього документами та розповідає версії обох сторін.

Сімʼя Ємельянових

Судді Артуру Ємельянову 48 років, він родом із Донецька. Став суддею у 2001 році, а з 2005-го, за девʼять років, пройшов шлях від заступника голови госпсуду Донецька до заступника голови Вищого господарського суду. Ці суди розглядають спори юридичних осіб. До столиці Ємельянов перебрався за президента Віктора Януковича — у 2011 році, а через два місяці після його втечі став фігурантом кількох кримінальних розслідувань. Його та голову Вищого госпсуду Юрія Татькова звинувачують у втручанні в автоматизовану систему розподілу справ суду. За версією звинувачення, робили вони це, щоб справи потрапляли до суддів, які приймають «потрібні» рішення. Ємельянов також фігурує у кримінальних провадженнях про заволодіння чужим майном і відмивання коштів. Там він проходить як свідок.

Колишня дружина судді — Світлана Ємельянова — до 2014 року була депутатом Донецької міськради від Партії регіонів. Зараз живе в Австрії та володіє готельним бізнесом. Коли Ємельяновим зацікавилися правоохоронці, пара розлучилася. Але журналісти програми «Схеми» в жовтні 2017 року запідозрили, що розлучення фіктивне. Вони знайшли підтвердження, що Ємельянови проводили відпустку разом і після того, як розірвали шлюб. Офіційне розлучення, за версією журналістів, потрібно судді, щоб не декларувати спільну нерухомість і не пояснювати, звідки родина взяла гроші на її придбання.

Бізнес в Австрії

Прокуратура Австрії розпочала розслідування справи проти Ємельянових 25 вересня цього року. На початку жовтня троє українців: Владислав Сеєв Ізрайліт і сімейна пара Максим Слуцький та Юлія Каплан подали в прокуратуру заяву проти Ємельянових (копія є у theБабеля). Вони звинуватили суддю, його колишню дружину та їхнього бізнес-партнера Павла Маліка у шахрайстві та в тому, що він замовив викрадення Владислава Ізрайліта.

Слуцький, Ізрайліт і Каплан виїхали з України на початку девʼяностих, отримали німецьке громадянство і разом почали розвивати готельний бізнес. У 2013 році вони розпоряджалися пʼятнадцятьма готелями (вісім в Німеччині та сім в Австрії).

Слуцький і Малік познайомилися в 2012 році і, за версією Слуцького, домовилися про спільний бізнес на таких умовах: Малік фінансує, Слуцький керує. Малік вніс перші чотириста тисяч євро під заставу частки в компанії, яка належала Слуцькому. У 2013 році партнери купили два готелі в Відні: «Принц Євген» і «Кавальєр». Слуцький мав їх модернізувати, а після готелі планували перепродати — із прибутком. Прибуток, за версією Слуцького, домовилися ділити навпіл. Бізнес розростався і тримався на усних домовленостях партнерів.

Схема управління готелями складалася з декількох компаній, повʼязаних одна з одною. У квітні 2014 або 2015 року (у різних документах зазначено різні дати) ключова компанія подарувала Світлані Ємельяновій частки в готелях «Принц Євген» і «Кавальєр». Слуцький про це дізнався випадково, і в 2017-му між партнерами почався конфлікт. Слуцький був упевнений, що може претендувати на частку в тій же компанії. Але Малік не визнав жодних домовленостей про розподіл прибутку. Слуцький подав на Маліка до суду. Дебати перейшли в суди.

Спроба викрадення

Щоб натиснути на партнера і змусити його підписати мирову угоду, Малік і колишнє подружжя Ємельянових, згідно з переданою в прокуратуру заявою, вирішили викрасти Ізрайліта. Він улітку 2018 року був гендиректором однієї з компаній у структурі управління готелями і мав залишити посаду, бо в схемі зʼявилася Ємельянова.

План злочину був таким: чотири українці мали викрасти Ізрайліта у Франкфурті, де розмістився його офіс. Ізрайліта мусили побити і вимагати, щоб він подзвонив Слуцькому. Так (якщо вірити заяві) Слуцького повинні були змусити підписати мирову угоду і визнати права Ємельянової та Маліка у спірних компаніях. За умови, що він це зробить, його мали відпустити. Якщо ні — продовжували б бити, «поки не зламається».

Про це адвокату Слуцького розповів один із кандидатів у виконавці — Віктор Скорик. Імена ще трьох: Ігор Журов, Олександр Жуков і Сергій Островський. Замовником Скорик назвав суддю Артура Ємельянова, який нібито діяв за дорученням колишньої дружини Світлани. Малік — посередник: «Малік подзвонив і сказав, що у його друга Артура Ємельянова є для мене замовлення, за виконання якого я можу заробити гроші. Потім мені подзвонив Ємельянов і розповів, у чому моє завдання... Він запропонував мені десять тисяч євро за це». Гроші Скорик попросив наперед.

Починаючи з 18 липня 2018 року, четвірка збирала інформацію про Ізрайліта. Для цього вони навіть ходили в синагогу, яку він відвідує. «Ми звʼязалися з Ємельяновим по телефону, я повідомив йому, що ми не можемо його [Ізрайліта] знайти, але ми знаємо, на яких машинах він їздить, і рано чи пізно його знайдемо і виконаємо завдання», — розповів Скорик адвокату Слуцького.

20 липня 2018 року, незадовго до зібрання, на якому мали розглянути зняття Ізрайліта з посади, біля офісу його компанії у Франкфурті помітили машину Шкода Октавія з українськими номерами. Усередині сиділи четверо чоловіків. Бізнесмен довідався про стеження і звернувся в поліцію.

Викрадення зірвалося з двох причин. По-перше, викрадачі дізналися, що Ізрайліт у цей час перебував в Україні. По-друге, до них у готель прийшла поліція, допитала і порадила залишити Німеччину. Порадою вирішили не нехтувати.

Повернувшись до України, Скорик телефоном ще раз поговорив з Ємельяновим. Той був незадоволений провалом операції.

В Україні Скорик сам пішов у прокуратуру, зрозумівши, що «справа отримала несподіваний поворот». Він боявся, що Ємельянов, використовуючи свої звʼязки, може посприяти тому, щоб проти нього порушили кримінальну справу. Ще одна причина — Скорик нібито усвідомив, що Ізрайліт «перебуває в більшій небезпеці, ніж просто побиття». Українській прокуратурі, як стверджує Скорик, він розповів те ж саме, що й німецьким адвокатам.

theБабель спробував знайти Скорика. Але на домашній телефон відповіла жінка. Вона сказала, що Скорик з ними більше не живе, і відмовилася дати його контакти. Мобільний телефон Скорика, що вказаний у реєстрах, не відповідає. У соцмережах Скорик теж мовчить.

Фінал

Якщо вірити заяві Слуцького, восени 2018 року він ще раз випадково зустрівся з Маліком у віденському аеропорту Швехат. Малік начебто підтвердив, що 20 липня відправив у Франкфурт українців, щоб викрасти Ізрайліта і таким чином натиснути на Слуцького. Малік запропонував зустрітися в ресторані і обговорити «мирову угоду».

Але наступного дня за обідом у віденському ресторані «Франческо» Малік, за словами Слуцького, про мирову не говорив. Навпаки, він сказав, що якщо програє в суді, то буде вирішувати проблему «за законами вулиці». Слуцький вийшов з ресторану і вже 9 жовтня подав спільну з Ізрайлітом і Каплан заяву до прокуратури Австрії. Адвокат заявників Вольфрам Теммер повідомив theБабелю, що «розмовляв із детективом, який веде справу, і правоохоронці сприймають звинувачення дуже серйозно».

В Україні про це теж відомо. У поліцію про спробу викрадення Ізрайліта заявив депутат «Народного фронту» Євген Дейдей. 29 серпня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесли інформацію і почали розслідування. Того ж дня адвокат Слуцького допитував Скорика. Про що йде мова в українській справі і яким чином Дейдей дізнався про її подробиці — невідомо. Матеріали закриті, а депутат пообіцяв theБабелю озвучити нові деталі пізніше. Відомо тільки, що (за даними на день внесення інформації до ЄРДР) замовником викрадення вважають лише Світлану Ємельянову. В австрійській справі замовників троє: обоє Емельянови та Малік.

Ми спробували зʼясувати деталі української справи. У прокуратурі нам підтвердили, що таке провадження є, і переадресували в Головне слідче управління Нацполіції, яке розслідує справу. А в поліції нам заявили, що матеріали справи з ГПУ до них за три місяці не дійшли.

Версія судді Артура Ємельянова

«Ізрайліту ніколи не погрожував, ніколи не намагався його викрасти, ніколи не спілкувався зі Скориком ні особисто, ні телефоном». Ось що заявив theБабелю Артур Ємельянов. Його версія конфлікту радикально відрізняється від версії Ізрайліта, Каплан і Слуцького.

Ємельянов знайомий із бізнесменом Павлом Маліком зі школи, вони близькі друзі. Зі Слуцьким Ємельянов познайомився в Австрії у 2015 році — він, за словами Ємельянова, був «менеджером у Маліка». У той час його колишня дружина Світлана Ємельянова переїхала до Відня і влаштовувала середнього сина Кирила (у Ємельянова троє дітей) в Єврейський університет. Для цього їй потрібно було підтвердити своє єврейське коріння — і Слуцький допоміг їй, тому що, за словами Ємельянова, знав українських рабинів. «Слуцький оточив Світлану і моїх дітей увагою і турботою. Дуже турботливий хлопець, який потім позичив у мене гроші на цдаку [обовʼязковий внесок єврейській громаді] і вже два роки не повертає. Це ж не було зафіксовано ніде на папері», — згадує Ємельянов. Вони дружили сімʼями, ходили один до одного в гості, Слуцький та Ізрайліт одного разу відвідували Ємельянова в лікарні в Києві.

Дружба закінчилася 24 січня 2018 року, після зустрічі в київському ресторані Catch на Володимирській. Були Максим Слуцький, Артур Ємельянов і бізнесмен Артур Золотаревський, член опікунської ради єврейської громади Дніпра.

«Ми сіли за стіл. Слуцький поскаржився на Маліка, що той винен йому великі гроші. У серпні або липні 2017 року, як мені сказав Слуцький, вони підписали угоду, що від продажу готелів Слуцький отримає по мільйону євро за кожний — усього два мільйони. Я також знаю, зі слів Максима, що у вересні 2017 року, вже після [підписання] договору, від орендаря готелів [ «Принц Євген» і «Кавальєр»] на рахунок зайшли перші гроші, і Слуцький без узгодження з Маліком їх кудись перерахував. А в цей час Малік дуже хворів — говорили, що він може не вибратися. Я думаю, що Слуцький пішов ва-банк і [гроші] просто вкрав. І тепер на нашій зустрічі в ресторані Catch у січні 2018 року Максим каже, що два мільйони євро його не влаштовують, що половина прибутку — це вісім мільйонів євро, і він їх хоче [отримати]. Вони мені заявили, мовляв, ти Маліка знаєш, ви друзі, допоможи мені забрати у нього ці гроші. У Маліка в Україні багато підприємств... знайдіть, як ці підприємства у Маліка віджати», — розповів Ємельянов.

Він відмовився від пропозиції і попередив, що про все розповість Маліку. «Розкажеш — у тебе будуть проблеми. Ти знаєш, з ким ми там працюємо...» — так їм відповів Ємельянов, але відмовляється пояснити, кого вони мали на увазі. Ємельянов називає це «блатним наїздом».

Після цієї розмови Ізрайліт, Каплан і Слуцький почали судитися з Ємельяновою. Їх переговори зайшли у глухий кут. За словами Ємельянова, його колишня дружина була засновником ключових компаній, а «трійця» ними лише керувала. Ємельянова вимагала показати їй звітність, вони відмовлялися. І тут батька попросив втрутитися їх син Гліб, який допомагає матері вести бізнес. Він знав про дружні стосунки батька зі Слуцьким і розраховував на його допомогу.

20 липня 2018 Артур Ємельянов перебував у Франкфурті в одному з готелів при аеропорту. Збори акціонерів мали відбутися також в одному з готелів при аеропорту. Як говорить Ємельянов, Слуцький та Ізрайліт наполягали, щоб збори проходили в їхньому офісі. «Я йшов коридором готелю і натрапив на Ізрайліта», — розповідає Ємельянов. Розмову складно було назвати дружньою. За словами Ємельянова, Ізрайліт заявив йому: «Ти с*чку свою втихомирюй. А то у нас тут є приготовані люди, вони чекають команди».

Пізніше суддя дізнався, що біля офісу Ізрайліта на Світлану та Гліба чекали люди на Шкоді з українськими номерами — Скорик і його подільники. Вони повинні були спровокувати конфлікт, щоб у Слуцького й Ізрайліта був привід викликати поліцію.

«Уже в Україні я дізнався, що адвокати Ізрайліта подали заяву в поліцію Франкфурта про те, що Світлана [з допомогою Скорика] намагалася викрасти Ізрайліта. Проте за словами адвокатів Світлани, поліція не отримала підтверджень від Ізрайліта, і Ємельянова у справі не фігурує. Зі свого боку Світлана подала в поліцію Відня заяву про наклеп. Там це кримінально каране діяння, — розповідає Ємельянов. — А я зрозумів, що загроза від Ізрайліта була підготована. 14 серпня я пішов у Києво-Святошинський відділ поліції і написав заяву».

У заяві Ємельянова фабула злочину описана так: Слуцький, Ізрайліт, Каплан (і ще двоє, які їздили на Шкоді, — Островський і Журов) з 24 січня 2018 року погрожували судді, його родичам і Павлу Маліку. Вони вимагали у Світлани повернути на їхню користь корпоративні права та майно двох компаній, половина яких належить їй. У розслідуванні свідчили Ємельянов та ще одна людина (чиє імʼя Ємельянов не називає).

За словами Ємельянова, у серпні він побачив копію звернення Ізрайліта до депутата «Народного фронту» Юрія Берези з проханням втрутитися. А в останніх числах серпня до Генпрокуратури надійшла заява з обвинуваченнями на адресу Ємельянова. Суддя Ємельянов припускає, що її подав нардеп від «Народного фронту» Євген Дейдей або інший депутат.

Якщо Ємельянов розлучився зі Світланою, то чому саме його звинувачують у тому, що він замовив викрадення? Ємельянов вважає, що через нього тиснуть на Світлану в корпоративному спорі. «Вони [представляють усе так,] що Ємельянова — бандитка, відмиває гроші судді», — говорить він.

Ємельянов регулярно їздить до Відня до дітей, але, за його словами, живе окремо від сімʼї. Від суддівської зарплати він відмовився після судової реформи 2016 року, коли Вищий господарський суд перетворили на Касаційний і зробили частиною Верховного суду. «Мені є за що жити. На гроші, зазначені в декларації. Вони були отримані в результаті нашого розлучення з Ємельяновою — це були наші спільно накопичені гроші», — пояснює він.