Нейропсихологи випробовують MDMA для лікування психічних розладів, і це (здається) працює. Коротко переказуємо статтю з журналу Neuroscience

Основний інгредієнт «екстазі» — MDMA — допомагає людям краще співпрацювати з тими, кому вони довіряють. Також препарат сприяє більш швидкому відновленню довіри, але не впливає на раціональне прийняття рішень. Сканування головного мозку під впливом цього препарату показало підвищену активність у ділянках, що відповідають за соціальну поведінку. Такого висновку дійшли науковці з Королівського коледжу Лондона. Вони вважають, що результати їхнього дослідження, опублікованого в журналі Neuroscience, можуть допомогти в лікуванні психічних захворювань на кшталт посттравматичного стресового розладу.

MDMA, або метилендіоксиметамфетамін — це напівсинтетична психоактивна сполука амфетамінового ряду. Вона вирізняється своїми глибоким соціальним та емоційним ефектами та активує нейротрансміттери — хімічні сигнали в мозку, повʼязані з поведінкою та настроєм. Наразі виробництво, зберігання, транспортування та розповсюдження MDMA є кримінальним злочином у більшості країн світу, зокрема й в Україні.

Щоб зрозуміти, як саме MDMA впливає на людський мозок і поведінку, дослідники з Королівського коледжу Лондона влаштували експеримент. Для цього вони відібрали 20 чоловіків і дали їм «рекреаційну дозу» MDMA (100 мг) або пігулку плацебо. Після цього чоловіки виконували низку завдань, а вчені спостерігали за діяльністю їхнього мозку за допомогою МТР-сканерів.

Одним із завдань була гра «Дилема в’язня». Суть її полягає в тому, що двоє спільників арештовані поліцією, їх допитують окремо. Кожному пропонують свідчити проти іншого: якщо один свідчить, а інший мовчить, то першого відпускають, а другий отримує 10 років в’язниці; якщо мовчать обидва, то їх засуджують до 6 місяців; якщо обидва свідчать, то кожен отримує по 2 роки.

Дослідники виявили, що учасники під впливом MDMA стали більш схильними до співпраці з тими гравцями, яким вони довіряють. Але при цьому, як стверджують учені, препарат не вплинув на те, наскільки гравці довіряють один одному. Тобто ненадійні гравці отримували однаково низький рівень довіри, незалежно від того, приймали інші учасники MDMA чи плацебо.

«Важливо, що MDMA не змушував учасників співпрацювати з ненадійними гравцями більше, ніж зазвичай. Інакше кажучи, MDMA не примушував учасників наївно довіряти іншим», — каже один з авторів дослідження, професор Мітул Мехта з Інституту психіатрії, психології та нейронауки.

«Коли надійні гравці зраджували інших учасників, порушення довіри мали однаково негативний вплив незалежно від того, перебували учасники під впливом MDMA чи плацебо. Проте MDMA призвів до більш швидкого відновлення кооперативної поведінки, і ця тенденція до відновлення стосунків призвела до більш високого рівня співпраці з надійними партнерами», — підтверджує співавтор експерименту, доктор Ентоні Габай.

За допомогою МРТ-сканування науковці побачили, що MDMA впливає на діяльність мозку під час реагування на поведінку інших людей, а не безпосередньо на процес прийняття тих чи інших рішень. Тобто MDMA підвищував активність у тих ділянках головного мозку, які відповідають за аналіз думок, переконань та намірів інших людей.

Автори вважають, що результати цього дослідження дають нові уявлення про вплив MDMA на соціальну поведінку і взаємодію. З урахуванням соціальної природи психотерапії «цей препарат може стати цінним інструментом для лікування пацієнтів». Науковці вказують, що наразі MDMA (у поєднанні з психотерапією) проходить клінічні випробування для лікування посттравматичного стресового розладу.