Кримінальні розборки, боротьба за крісло мера, самопіар. Чому загострюється ситуація в Одесі — репортаж theБабеля

В Одесі нападають на місцевих активістів, громадських діячів та журналістів. З літа 2017 року сталося більше десяти подібних інцидентів, під час останнього стріляли в політика Олега Михайлика. Кореспондент theБабеля Сергій Пивоваров зʼїздив до Одеси та спостерігав, як постраждалі та правоохоронці звинувачують один одного: поліції дорікають, що вона затримує лише виконавців; поліція скаржиться, що від неї вимагають негайних результатів і заважають вести розслідування. Він відновив хронологію подій і зібрав всі версії того, що відбувається.

Всі постраждалі одеські активісти пов’язують напади зі своєю боротьбою з незаконними забудовами, особливо в історичних частинах міста та у «зелених зонах»: парках, санаторіях, на узбережжі. Йдеться про забудови на пляжі Ланжерон, Старосінній площі, військовому аеродромі «Шкільний», дельфінарії «Немо»; а також про приватизацію ринку «Привоз», парку і пляжу «Аркадія».

Крім того, активісти вимагають скасувати декілька рішень міськради (наприклад, щодо ринку «Успіх») та виступають позивачами у судах у відповідних справах. Питання в них викликає і ухвалений у 2016 році проект Зонування Одеси. «Це документ, який уточнює генплан забудови. Наприклад, міськрада хоче узаконити забудови пляжів, паркових зон. Вони включають їх у цей зонінг», — пояснює Михайло Кузаконь. Разом із Олегом Михайликом він виступає позивачем у суді щодо «зонінгу».

«У нас антикорупційна діяльність так чи інакше переплітається з політикою. Якщо хтось починає розслідувати, скажімо, забудову узбережжя, то рано чи пізно він виходить на когось із міської влади», — каже одеський кореспондент «Радіо Свобода» Михайло Штекель. Найчастіше активісти називають ім’я мера Одеси Геннадія Труханова.

Одеський журналіст-розслідувач Григорій Козьма: «Я хочу звернутись до тих, хто вважає, що може взяти на себе наше залякування, вбивство. Дивіться, щоб нам це все не набридло, і щоб вам самим не довелося носити каски».

Активісти вимагають допитів, арештів та судових вироків

25 вересня голова Одеської ОДА Максим Степанов, начальник обласної поліції Дмитро Головін, керівник місцевої прокуратури Олег Жученко та керівник СБУ в області Олександр Довженко зустрілися із журналістами та громадськими діячами, серед яких були й постраждалі від нападів. Міський голова Геннадій Труханов на зустріч не з’явився, згодом стало відомо, що він у відпустці за кордоном.

Максим Степанов сказав, що необхідно створити «спільний майданчик для діалогу», та доповів, що з моменту, коли він очолив область у січні 2017 року, статистика щодо боротьбі зі злочинністю покращилась. Прокурор та голова поліції доповіли про затримання трьох підозрюваних у замаху на Олега Михайлика і двох — в нападі на Віталія Устименка.

Активісти дорікали правоохоронцям, що ті не допитували людей з оточення мера Геннадія Труханова та намагаються зробити із затриманих у справі Михайлика «цапів відбувайлів» (головний підозрюваний у справі — інвалід першої групи і пересувається на візку). Голова поліції відповідав протокольними фразами: «достатньо доказів для обґрунтованої підозри», «деталі не розголошуються в інтересах слідства», «ми не можемо впливати на суд».

За півтори години частина активістів пішли з зустрічі, кажучи: «Ми це чуємо майже два роки».

Ті, хто залишилися, згадали про «Муніципальну охорону», яка била журналістів і брала участь в рейдерських захопленнях. Навіть делікатна у висловлюваннях ОБСЄ відверто називає її «приватною армією одеської міськради». У відповідь прокурор зачитав перелік справ, в яких працівників цієї структури притягнули до відповідальності.

Голова СБУ в області просидів мовчки майже три години. Зрештою його запитали, що робить його відомство. Він відповідав так само протокольно: «є певний ланцюжок подій», «тримаємо руку на пульсі», «маємо спеціальні форми і методи».

За кілька днів, 27 вересня, більша частина присутніх на зустрічі активістів долучилась до всеукраїнської акції «Ніч на Банковій» під Адміністрацією президента. Наступного дня глава департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко повідомив, що поліція розкрила сім гучних нападів у різних містах України, три — в Одесі. Наприкінці він уточнив, що «6 із 7 цих злочинів поки що не розкриті повністю».

Поліція нарікає на «суспільний гвалт»

Виразний і конкретний коментар щодо дій одеської поліції вдалось отримати тільки від радника начальника Нацполіції в Одеській області Руслана Форостяка. За його словами, поліція встановила, що за кожним нападом стоять «інші мотиви: або якісь побутові ... або щоб викликати саме такий суспільний резонанс». Кому це може бути вигідним? Руслан Форостяк озвучує такі версії: кримінальні розборки; боротьба за посади в органах місцевого самоврядування та крісло мера Одеси; боротьба за крісло голови поліції чи прокурора; з’ясовують стосунки місцеві політичні рухи; самопіар на побутових інцидентах.

Він розповів, що саме через «суспільний гвалт» поліція не змогла встановити замовників нападу на Віталія Устименка. «За виконавцями довгий час велося спостереження, щоб встановити їхні зв’язки, з’ясувати причетних та можливого замовника. Але на вимогу суспільства довелось перервати слідчі дії і затримувати виконавців». За його словами, такий «галас» негативно вплинув і на розслідування нападу на Аліну Радченко: «Особи … причетні до цього нападу, покинули територію України».

Він також уточнює, що наразі не встановлені зв’язкі затриманих виконавців із місцевою владою. «Як би я не відносився до місцевої влади, вони менш за все зацікавлені у нападі на активістів, тому що до них і так багато питань, зокрема корупційних».

До чого тут міський голова Геннадій Труханов?

Геннадій Труханов фігурує у кількох кримінальних провадженнях НАБУ. Це справи про завищення вартості ремонту доріг, незаконну передачу майна Одеського аеропорту та придбання за завідомо завищеною ціною приміщень колишнього заводу «Краян». У рамках останнього провадження детективи НАБУ та прокурори САП навіть затримали Труханова у «Борисполі» в 14 лютого цього року, але наступного дня суд відпустив його на поруки.

У 2016 році «Слідство.Інфо» та міжнародна група журналістів-розслідувачів OCCRP показали, яким чином Геннадій Труханов пов’язаний з низкою одеських компаній-забудовників, зокрема з будівельними компаніями групи «Рост». Тоді журналісти встановили, що одеський мер контролює групу через своїх бізнес-партнерів.

Міського голову також пов’язують із одеськими кримінальними фігурами Олександром Ангертом та Володимиром Галантерником. Вони живуть за межами України, однак вважаються «неофіційними господарями Одеси». Зв’язок Труханова з офшорними компаніями Ангерта і Галантерника журналісти-розслідувачі знайшли у витоку документів Paradise Papers. Про зв’язок Труханова з Ангертом свідчить і досьє італійської поліції кінця 90-х років про діяльність «одеської нафтомафії».