Справжній штаб. Стратегія за Сунь-цзи, найкращий піарник Тимошенко і колишній член «молодої команди» Леоніда Черновецького — хто веде Порошенка в президенти

Петро Порошенко не говорить про майбутні президентські вибори. Ні про те, чи братиме в них участь, ні про своїх головних конкурентів, ні про штаб. Його шанси залишитися на другий термін поки невисокі. Відповідно до вересневого опитування Київського міжнародного інституту соціології, чинного президента підтримують майже 12% українців (з тих, що визначилися з вибором). Друге місце він ділить з керівником «Студії «Квартал 95» Володимиром Зеленським та 7 процентних пунктів програє Юлії Тимошенко. На те, щоб скоротити розрив, у президента є півроку. Відповідати за це буде його передвиборчий штаб. Він почав роботу в середині серпня, поки неофіційно, а ключові люди отримали завдання. Хто вони і за що відповідатимуть — в другій частині «Справжнього штаба», серії матеріалів про передвиборчі команди кандидатів в президенти.

Ігор Гринів, політтехнолог, стратег

Політтехнолог Ігор Гринів знайомий з президентом більше 16 років. У 2002 році Порошенко керував передвиборчим штабом «Нашої України», а Гринів був його заступником. Пізніше вони стали близькими соратниками.

На дострокових президентських виборах 2014-го послуги технолога кандидату в президенти Порошенко пропонував колишній радник Віктора Януковича Пол Манафорт. «Його стратегія зводилася до старої парадигми: стати кандидатом, наприклад, Західної України, відтіснити свого конкурента на схід і перемогти», — згадує Гринів. Він пропонував зворотне — створити єдиного кандидата для всієї країни. Порошенко вибрав Гриніва і зробив придумане ним гасло «Жити по-новому» ключовою тезою кампанії. Стратегія виявилася вірною — вже у першому турі Порошенко набрав більше половини голосів.

Парламентські вибори 2014 року теж довірили Гриніву. Він ще раз зробив ставку на обʼєднання країни і запропонував гасло «Час єднатися». Але результат виявився гіршим, ніж розраховували: за виборчими списками БПП отримав друге місце.

У нинішньому виборчому штабі Гринів — технолог і головний стратег. Його соціологічна компанія «Соціс» проводить для Порошенка закриті дослідження. Соціологія для Гриніва — важливий робочий інструмент. Він одним з перших вгадав тренд на «несистемних» політиків і почав вимірювати рейтинги керівника «Студії «Квартал 95» Володимира Зеленського, а пізніше — фронтмена групи «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука.

Стратегію перемоги на президентських виборах 2019-го Гринів запропонував Порошенко півтора роки тому. Коротко вона вміщується в двох тезах: «Геть від Москви» і «Армія! Мова! Віра! Ми йдемо своїм шляхом». Він також радить президенту зафіксувати в Конституції курс України в ЄС і НАТО і нагадувати виборцям про свої досягнення за чотири роки. Але без перегинів. Гринів курирує виготовлення рекламних роликів і типографію білбордів.

Технолог — великий шанувальник китайського мислителя Сунь-цзи та його головної книги «Мистецтво війни». Переосмисливши її з точки зору українських реалій, він навіть видав адаптований переклад зі своїми ремарками. Образ ідеального лідера, який Гринів давно сформував у себе в голові, теж частково навіяний книгою. Він повинен мати свій шлях, програму, стратегію і, головне, знати, куди веде людей. А ідеальна влада повинна працювати не на рейтинги, а на підтримку.

Віталій Ковальчук, начальник штабу

Віталій Ковальчук очолює передвиборчий штаб Петра Порошенка. Починав юрисконсультом в акціонерному банку, потім працював на керівних посадах в українських та іноземних компаніях.

У 2006-му його обрали в Голосіївську райраду, а вже за рік депутат став заступником голови Голосіївської райадміністраціі. В адміністрації він приєднався до команди Віталія Кличка і очолив Центральний виконком партії «УДАР».

Ковальчук став правою рукою Кличка і на парламентських виборах 2012-го очолив передвиборчий штаб «УДАРу». Сам він пройшов до парламенту за списком партії, де йому дісталося почесне пʼяте місце.

«Він контролював усе до дрібниць, дуже скрупульозний. Не вмів делегувати повноваження, але був ефективним менеджером. Хоча йому більше вдається кризовий менеджмент, ніж стратегічний», — розповідає співрозмовник theБабель в «УДАРі».

Після Євромайдану Ковальчук радив Кличку відмовитися від президентських амбіцій на користь Порошенка. Після того, як це сталося, Ковальчук очолив виборчий штаб майбутнього президента. Тоді фінансовими питаннями керували особисто Петро Порошенко та його син Олексій, змістом кампанії — Ігор Гринів, організацією на місцях — Сергій Березенко.

Відносини Ковальчука з «УДАРом» погіршилися навесні 2014-го, після публічного конфлікту з Кличком на політраді партії. Остаточно вони розійшлися в грудні того ж року, коли Порошенко особисто запросив Ковальчука на посаду заступника голови АП.

На Банковій Ковальчук займається регіональною політикою і курирує відносини з головами облдержадміністрацій. У президентській кампанії на очільнику штабу — всі оргпитання і консолідована стратегія. Її він формуватиме на основі ідеологічних завдань від Гриніва, порад медіа-команди і відгуків експертів та активістів на місцях. Потім зведений документ Ковальчуку потрібно буде затвердити з Порошенком.

Сергій Березенко, робота в полях і з мажоритарниками

Випускник престижного столичного ліцею «Лідер», Сергій Березенко побудував блискучу та стрімку карʼєру. У 2006 році він став членом молодої команди мера Києва Леоніда Черновецького. Пізніше — депутатом Київради від цієї фракції.

З майбутнім президентом Березенко познайомився завдяки дядькові — Анатолію Матвієнку, зараз народному депутату від БПП. Під час парламентських виборів 2012-го той відмовився від боротьби в своєму окрузі, що в Вінницькій області, на користь близького до Порошенка кандидата Григорія Заболотного. Березенко керував передвиборчою кампанією дядька, привернув увагу майбутнього боса і потрапив до його команди.

Під час дострокових президентських і парламентських виборів 2014-го він відповідав за польову роботу БПП, займався організацією місцевих осередків і підбирав кадри для роботи в окружних і дільничних виборчих комісіях. Практично тим же він займався на місцевих виборах 2015-го. До виборів Березенко більше року очолював «Державне управління справами» — структуру, що забезпечує побут президента, уряду, парламенту та інших державних органів.

Нардепом він став,коли переміг в 205-му чернігівському окрузі. За мандат він боровся з тодішнім заступником голови Дніпропетровської ОДА Геннадієм Корбаном. Спостерігачі та журналісти називали цю кампанію однією з найскандальніших і брудних. Кандидатів звинувачували в підкупі виборців і застосуванні адмінресурсу. Порошенко свого соратника не кинув: підтримати Березенка приїжджав тоді ще один президент — Михеіл Саакашвілі, за що останнього активно критикували.

У нинішній кампанії 34-річний депутат буде відповідати за роботу «в полях», але не по всій Україні. Йому віддали партійні осередки в Києві, Чернігівській та Херсонській областях. Окреме завдання — мажоритарники. Вони, згідно зі стратегією штабу, повинні, крім іншого, агітувати за Порошенка в своїх округах. Мета Березенко — налагодити з ними ефективний діалог.

Порошенко, як розповідають співрозмовники з його оточення, цінує Березенка за старанність. Молодий нардеп не конфліктує і не сперечається з президентом. «Він відмінний переговорник з усіма. Особливо — з регіональними елітами. Говорить їхньою мовою і розуміє їхні інтереси», — розповідає співрозмовник theБабель, який працював з Березенком в двох кампаніях.

Юрій Стець, Віктор Уколов, Ірина Фриз, Святослав Цеголко, робота з медіа

Порошенко завжди хвилювало, що про нього говорять в ЗМІ. На відміну від свого попередника Віктора Януковича, він не тільки переглядає готові моніторинги медіа, а й сам читає статті в інтернеті і стрічку Facebook.

Роботу з журналістами він побудував задовго до того, як став президентом: збирав їх на неформальних зустрічах, цікавився думкою з важливих питань. А в 2012 році навіть запитував, чи потрібно приймати пропозицію Януковича стати міністром економічного розвитку. Журналісти в один голос сказали «ні», а Порошенко відповів «так».

У штабі президента за спілкування з медіа відповідають відразу кілька людей: міністр інформаційної політики Юрій Стець, депутат БПП Ірина Фриз, прес-секретар Святослав Цеголко і політтехнолог Віктор Уколов. Всі вони — члени «ситуативної кімнати». Це неформальна група радників з різних напрямків, яких Порошенко збирає в залежності від теми.

Група радників моделює можливі питання до президента і пропонує відповіді, розповідає, як говорити і поводитися не можна. Уколов розробляє тези для дискусій з опонентами. Він же придумував сценарії для кількох вітальних роликів Порошенка — до Нового року та Великодня.

Краш-тести для цієї команди — щорічні прес-конференції президента. Під час останньої журналістка звернулася до Порошенка з питанням, як це бути олігархом в країні, де люди ледь виживають. Відповідь президент почав зі слів: «Моя дорогенька ...» Коли зустріч закінчилася, команда пояснила, що так говорити з журналістами не можна, і порадила виконати обіцянку — провести один день разом з автором неприємного питання. Порошенко погодився.

Медійна «ситуативка» визначила і формат відносин Порошенка з російськими журналістами. Він простий — ніякого спілкування і жодних коментарів. Цієї поради президент теж дотримується, але остаточні рішення зазвичай ухвалює сам. Якщо питання складне, іноді радиться з Гринівим.

Олег Медведєв, спічрайтер

Олег Медведєв пише промови публічних виступів Порошенка. Правильно і логічно викладати свої думки він навчився, коли працював журналістом: спершу в московській газеті «Коммерсант», пізніше — в «Киевских ведомостях» бізнесмена Михайла Бродського. У 1998 році Медведєв очолив це видання, а через три роки пішов у політику, ставши керівником піар-служби партії Бродського «Яблуко». На питання, як журналіст потрапив на це місце без досвіду в комунікаціях, бізнесмен відповідає коротко: «Він найкращий».

У 2002-му, не кидаючи партію, Медведєв співпрацював з секретарем Ради національної безпеки Євгеном Марчуком. Тоді Україна почала рух в НАТО і Радбез, крім іншого, він мав поліпшити ставлення українців до військового блоку. Марчук і Медведєв разом придумували, як це зробити, готували спеціальну кампанію і розробляли сайт про переваги НАТО. «Про те, що я над цим працював, Кучма не знав, адже «Яблуко» було в опозиції. Мене в РНБО возили в зашторених машинах, щоб ніхто не бачив. Але кольчужний скандал [Держдеп США звинуватив Україну у продажу радарних комплексів «Кольчуга» Іраку, який перебував під санкціями ООН. Це не підтвердилось.] все зіпсував, і Кучма відмовився від цієї ідеї », — згадує Медведєв.

На президентських виборах 2004-го він залишив партію і приєднався до штабу кандидата в президенти Віктора Ющенка. C 2005 року розпочав співпрацювати з Юлією Тимошенко і блоком її імені. Він керував департаментом піар-технологій в штабі БЮТ, був позаштатним радником Тимошенко під час її премʼєрства — в 2005 і 2007 роках, в 2007-му вів партію в Раду, а в 2008-му очолював піар-кампанію БЮТ на виборах до Київради і сам став депутатом. У 2011-му Медведєв склав мандат, не зумівши поєднати депутатство з роботою політтехнолога. Його вважали одним з кращих піарників Тимошенко. Кілька успішних кампаній провів з «головним політтехнологом Банкової», консультантом Кучми і Віктора Януковича — Юрієм Левенцом.

Після президентських виборів 2010-го, на яких Тимошенко програла Януковичу, Медведєв хотів залишити БЮТ і зайнятися чимось іншим. Але влада почала переслідувати опозицію, заарештувала Тимошенко, і Медведєв залишився. Пішов він тільки в лютому 2014-го, після перемоги Революції гідності і звільнення Тимошенко.

У передвиборчий штаб Порошенка Медведєв прийшов разом з Ігорем Гринівим. Там він вперше почав писати тексти головних виступів майбутнього президента. «Я всю кампанію проїздив з ним, займався підготовкою меседжів і публічними виступами», — розповідає Медведєв.

Він був серед тих, хто писав інавгураційну промову Порошенка. І зараз готує ключові виступи президента. З останніх — послання до парламенту і виступ на параді до Дня незалежності. «Робота над цією промовою зайняла близько тижня. Спочатку готувалися тези, потім їх обговорювали з різними людьми. Специфіка промови на параді — хронометраж. Від нього не можна відходити, адже літаки вже вилетіли», — розповідає він.

На питання, чи багато президент править в його текстах, Медведєв відповідає: «По-різному. Він не просто споживач, він дієвий автор промови».

До чого спічрайтер не має відношення, так це до виступів Порошенка за кордоном. Такі промови готують в МЗС і міжнародному департаменті АП. Медведєв їх тільки перечитує і зрідка править.

У передвиборчому штабі президента спічрайтера, за його ж словами, поки немає. Але не виключено, що він там зʼявиться, «коли настане час».