Держбюро розслідувань, яке стежитиме за топ-чиновниками, паралізував скандал. Там все складніше, ніж здається

У вівторок, 28 серпня, Голова Державного бюро розслідувань Роман Труба відмовився призначати 27 кандидатів на керівні посади в бюро. Своє рішення він аргументував просто: деякі кандидати не можуть працювати у структурі такого рівня, бо фігурують в журналістських розслідуваннях і кримінальних провадженнях. Крім того, Труба звинуватив зовнішню комісію, яка відібрала претендентів, у знищенні результатів поліграфу. Пройти його мав кожен кандидат.

Така позиція Труби спричинила конфлікт всередині бюро — аргументи голови ДБР розкритикувала його перша заступниця Ольга Варченко. Скандал розгорівся за кілька днів до обіцяного початку роботи бюро. Кореспонденти «Бабеля» Оксана Коваленко та Марія Жартовська розбиралися, що відбувається в ДБР.

Що сталося?

Державне бюро розслідувань — нова структура. Вона має забрати на себе частину повноважень генпрокуратури, а саме — розслідування злочинів, що скоїли топ-чиновники: міністри, депутати, генеральний прокурор. Крім корупційних — вони залишаться у компетенції САП і НАБУ.

Романа Трубу та його заступників в листопаді 2017 року відібрала зовнішня комісія. Серед її членів — депутати, заступники міністрів внутрішніх справ і юстиції і запропоновані президентом науковці. Останній рік комісія обирала керівників територіальних управлінь та центрального апарату.

Інших співробітників ДБР відбирали дві внутрішні комісії. Їх через конкурс сформували троє людей, яких призначив сам Труба. Зайнявши крісло, Труба наполягав, щоб всіх його підлеглих обирали лише внутрішні комісії, а не зовнішня, як це передбачає закон про ДБР. З проханням змінити законодавство Труба навіть звертався до народних депутатів, однак бажане рішення поки не отримав.

27 кандидатів, яких відмовився призначати Труба, також відібрала зовнішня комісія. І, як стверджує голова ДБР, зробила це з порушеннями — знищила результати поліграфу всіх кандидатів.

«Я не можу оцінити особисті, ділові та моральні якості претендентів без результатів поліграфу», — обурювався Труба на брифінгу 28 серпня. Він стверджував, що результати комісія мала зберігати 5 років. Водночас, за інформацією «Бабеля», результати поліграфа самого Труби і його заступників теж були знищені.

Що кажуть у зовнішній комісії

Зовнішня комісія другий день поспіль мовчить. Дати оцінку заявам Труби її члени можуть на наступному засіданні, дата якого поки невідома.

Один з членів комісії, депутат від Блока Петра Порошенка, Микола Паламарчук впевнений, що відбір і подання кандидатів пройшли за законом: «Закон не передбачає передачу будь-яких інших матеріалів, в тому числі і результатів поліграфа». Сам Труба, як вважає депутат, не має права оцінювати діяльність комісії, а може лише призначити або не призначити запропонованих йому претендентів.

«Голова ДБР за законом має право і зобов’язаний організувати перевірку кандидата. Ми перевіряємо його досвід, компетенції тощо. А інші органи мають перевірити, чи є кримінальні справи або інше громадянство», — розповідає Паламарчук. Що до нібито втрачених даних поліграфу, депутат каже, що це конфіденційна інформація і оприлюднювати її комісія не може. Чи були вони знищені — напевне він не знає, однак переконаний, що, якби це питання було для Труби принциповим, він міг без проблем провести перевірку усіх 27 членів самостійно.

Що каже заступник Труби?

Заступник Труби Ольга Варченко вважає, що «забракувати» 27 кандидатів без консультацій з нею і ще одним заступником Олександром Буряком голова ДБР не мав права. Вона переконана, що за цим рішенням Труби стоять люди, які програли конкурс.

«Єдина підстава не призначати запропонованих зовнішньою комісією осіб — це негативні висновки спецперевірки, але результатів немає», — каже вона і зауважує, що НАБУ не має права проводити такі перевірки.

«Якщо у ДБР сформовано управління внутрішнього контролю, то матеріали мають зберігатися відповідно до Порядку виключно саме там. Але Управління внутрішнього контролю в ДБР не існує. Комісія ці матеріали зберігати не має права», — каже Варченко.

Крім того, вона нагадала, що коли внутрішня комісія обрала 14 членів, до яких також були питання з доброчесністю, Труба жодних спецперевірок не призначив.

За інформацією Бабеля, НАБУ надало результати своєї перевірки Трубі понад тиждень тому. У ГПУ «Бабелю» розповіли, що Труба не звертався до них з проханням про таку спецперевірку. В СБУ на питання Бабеля на момент виходу публікації не відповіли.

Хто ще стоїть за конфліктом?

Боротьба за вплив на ДБР почалася з моменту призначення його керівництва. Труба очолив бюро завдяки тому, що перед останнім етапом конкурсу з дистанції зійшов ставленик Петра Порошенка Олексій Горащенков. Перед цим він став фігурантом низки гучних скандалів.

Трубу в ЗМІ називали людиною нардепа від «Народного фронту» Сергія Пашинського та секретаря РНБО Олександра Турчинова. Обидва політика цю версію спростовували.

Водночас обох заступників Труби — Варченко і Буряка — пов’язують з Порошенком.

«Спочатку Пашинський і Турчинов при призначенні переграли [міністра МВС Арсена] Авакова, а потім Аваков взяв реванш при призначенні керівників підрозділів. Труба нічого не отримав, а тому кинув їх обох і пішов в політичну гру», — розказує високопосадовець з правоохоронних органів.

За інформацією незалежних одне від одного джерел в правоохоронних органах, у число 27 кандидатів, відібраних зовнішньою комісією, не потрапив жоден з наближених до Труби.

«За кожну посаду боролися не на життя, а на смерть групи Авакова — Купранця [Ігор, начальник департаменту захисту економіки Нацполіції], Демчини [Павло, заступник голови СБУ] — Грановського [Олександр, народний депутат від БПП] і Пашинського. Саме згадані політико-правоохоронні «гравці» розподілили між собою посади», — пояснював член внутрішньої комісії з відбору кандидатів у ДБР Олександр Лємєнов 21 липня, після проведення конкурсу зовнішньою комісією.

«Окрім Авакова та його «гаманця» Ігоря Купранця, зонами впливу на ДБР поділилися з одним із сірих кардиналів партії «Свобода» Ігорем Кривецьким на прізвисько «Пупс», а також «смотрящим» Порошенка Олександром Грановським і його креатурою, першим заступником глави СБУ Павлом Демчиною», — трохи згодом, наприкінці липня, говорив депутат Сергій Лещенко.

Тепер Труба, як говорять кілька співрозмовників «Бабеля» в правоохоронних органах, припинив спілкування з Пашинським і Турчиновим.

Хто ці люди, яких «збив» Труба?

Небажання призначати нових кандидатів в ДБР Труба пояснює їх сумнівною репутацією.

«Один з кандидатів проходить в кримінальній справі щодо державної зради. Так, я не помилився», — заявив Труба на брифінгу.

Мова може йти про Олександра Туру, який претендує на посаду керівника Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) ДБР.

В офіційному листі від прокуратури Криму йде мова про те, що Туру підозрюють у держзраді і причетності до організації референдуму в Криму.

«Інший кандидат, а також члени його родини, фігурують в кількох кримінальних провадженнях щодо легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. І це не одне кримінальне провадження», — розповів очільник ДБР.

Вірогідно, мова йде про Євгена Шевцова, начальника відділу Національної поліції. На нього і родину задекларовано багато рухомого і нерухумого майна і кілька компаній. Останні фігурують у кримінальних провадженнях і знаходяться під арештом. Шевцова підозрюють у «легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, під час імпорту електронних товарів і послуг».

Що далі

Труба заявляє, що незважаючи ні на що ДБР почне роботу, а керувати підрозділами будуть заступники керівників. Таким чином він залишить бюро під своїм контролем, оскільки заступників обирали внутрішні комісії, на які Труба має вплив. Правда, він вважає, що перші справи в ДБР заведуть не з 1 вересня, а на місяць пізніше, бо потрібно провести конкурси на посади слідчих.

Тим часом співрозмовники «Бабеля» переконані, що політична боротьба з Трубою може загостритись. Не виключено, що голова бюро не пройде люстраційну перевірку, яку проводить Адміністрація президента. Документи туди Труба передав ще в листопаді 2017 року, але жодних результатів немає досі.

Крім того, депутат від БПП Юрій Македон через суд спробує скасувати призначення Труби на голову ДБР. Македон також боровся за посаду голови Держбюро розслідувань, але програв. Він стверджує, що Трубу призначили із порушенням закону, і доводить це в судах.

«Всього було виграно вже дві судові справи. Одна — це визнання протиправними дії комісії щодо ненадання інформації, яким чином Роман Труба став кандидатом. Другий позов, який я виграв, — це зобовʼязання ГПУ порушити кримінальне провадження щодо комісії за те, що вона не надає інформацію. І вже після цих справ комісія надала інформацію, що в них немає ніякого рішення, на підставі якого Труба міг би стати директором», — розказує депутат. Наступне засідання заплановане на шосте вересня.