Канал «Россия-24» показав інтервʼю з українським журналістом Асєєвим, де він зізнається у шпигунстві. Друзі і сусід по камері кажуть, що Асєєва катували

Телеканал «Россия-24» три дні тому оприлюднив інтерв’ю зі Станіславом Асєєвим — українським блогером, журналістом і публіцистом, який залишився в окупованому Донецьку. Заради безпеки він обрав псевдонім Станіслав Васін. Він писав статті для українських ЗМІ з окупованого Донецька, та вів Facebook. Рік тому його затримали представники так званого Міністерства держбезпеки «ДНР» і звинуватили у шпіонажі. В інтерв’ю він це визнав. Депутат Ірина Геращенко, журналістські організації і друзі кажуть, що це зізнання він зробив під тиском. Кореспондент «Бабеля» Оксана Коваленко зібрала подробиці про життя Асєєва та реакції на його інтервʼю.

17 серпня 2018 року на російському державному телеканалі «Россия-24» вийшло інтерв’ю із затриманим рік тому в окупованому Донецьку Станіславом Асєєвим. Для запису його привели в кайданках у бібліотеку імені Крупської в Донецьку.

Розмову вів військовий кореспондент державного телеканалу Олександр Сладков, який раніше висвітлював бої в Грозному, в південній Осетії. Під час російсько-грузинської війни 2008 року Сладков був поранений. Останні роки він робить сюжети для російського державного каналу «Россия-24» з окупованого Донбасу. У Молдові, Україні і Латвії припинили мовлення цього телеканалу через пропаганду. Вже 20 серпня через цей сюжет організація «Репортери без кордонів» заявила, що телеканал «Россия-24» порушив міжнародне гуманітарне право.

«Коли ви транслюєте «зізнання» журналіста, якого незаконно затримали більше року тому, ви дуже добре знаєте, що ви порушуєте міжнародне гуманітарне право. Ганьба», — йдеться в заяві на офіційній Твіттері-сторінці організації.

Запис змонтований і триває 14 хвилин. Розмова перемежовується сюжетами, у яких Сладков називає російську агресію на Донбасі «громадянською війною». Також між словами Асєєва є кадри, на яких він їсть та щось читає, сидячи на ліжку у великій кімнаті, мало схожій на камери, описані іншими заручниками, яких відпустили. Жодних його речей біля ліжка немає. В розмові Асєєв сказав, що працював на Головне управління розвідки України.

Хто такий Асєєв?

Станіслав народився в Макіївці 1 жовтня 1989 року. Жив у Донецьку. У 2012 році закінчив факультет філософії в Донецькому національному технічному університеті. У 2010 році він випустив збірку поезій та оповідань. Один примірник Асєєв подарував екс-депутату від БПП та своєму другу Єгору Фірсову. Вони з Єгором дружать з 1 вересня 2006 року. «Там не було жодної політики, звичайні художні твори», — згадує Фірсов.

В університеті, за його словами, Асєєву пророкували успішну наукову кар’єру, але він не захотів залишатися в учбовому закладі і продовжувати займатись філософією. Знайти путню роботу з освітою філософа він не зміг.

Він намагався вступити до французького легіону. Цей легіон зараз використовують в рамках місій під егідою ООН або НАТО. Легіон готовий до проведення спецоперацій, в тому числі проти терористів і для звільнення заручників.

«Попри те, що він дуже добре вчився, йому було важко займатися філософією. У 20 років важко розуміти Ніцше, кантівські антиномії. Роздуми про це його напружували. Він хотів від цього відійти, шукав мету. Він поїхав у Французький легіон як молода людина, яка шукає себе. Він навіть готувався до нього, намагався бігати. Але через тиждень-два він повернувся звідти», — розповідає Фірсов.

Після цього Асєєв працював у різних місцях: і в «Новій пошті», і різноробом.

«У 2014 році Стас після окупації Донбасу вирішив залишитись. В Донецьку також живе його матір, яка доглядає стареньку бабусю, він не хотів їх залишати», — каже Фірсов.

Асєєв став за гонорари дописувати про Донбас в «Дзеркало Тижня», Радіо Свобода, «Українську правду», видання «Тиждень», також писав про це на своїй сторінці ФБ.

Затримання Станіслава

Інформація про дату його зникнення різниться. Його сусід по камері Віктор, якого обміняли в грудні 2017 року, розповів Радіо Свобода, що Асєєва затримали ще 10 травня 2017 року, але під наглядом ще змушували писати тексти і пости у ФБ.

Останній раз Васін виходив на звʼязок 2 червня. Він мав надіслати свій матеріал для Радіо Свобода, однак текст так і не надійшов.

Про зникнення Васіна Єгору Фірсову повідомила мама Стасніслава на початку червня. Стас подзвонив їй і попередив, що приїде, але так і не з’явився. Тож мама навідалась до його квартири. Вона була порожня, замки на дверях у кімнати — зламані, ноутбук зник.

За інформацією друзів Станіслава, співробітники «МДБ» забрали його комп’ютер і розмістили останні кілька постів на його сторінці ФБ. Крім того, вони деякий час писали повідомлення людям із френд-стрічки Васіна.

28 липня 2017 року завдяки запиту російської спілки журналістів вдалося отримати підтвердження про те, що Асєєва затримали. Самі ж представники «ДНР» підтвердили, що тримають Стаса через два місяці після затримання. Представники ОРДО відмовлялися показувати його матері.

Відтоді як інформація про зникнення Станіслава стала публічною, мама почала уникати спілкування з друзями сина. «Я думаю, що на неї чинять тиск, але прямих фактів у мене немає», — каже Фірсов.

Асєєва тримають на території колишнього заводу ізоляційних матеріалів в Донецьку, де під час незалежності України з’явилась арт-платформа «Ізоляція». Після окупації там зробили в’язницю.

Про слова Асєєва в інтервʼю

«Я знаю Стаса 12 років. Є якісь мазки правдивої інформації про те, що він — журналіст, що він був в легіоні і хотів бути в батальйоні Донбас. Але все решта — це брехня. Слова про шпигунство придумані для того, щоб показати, що всі журналісти, які працюють в ОРДЛО, — шпигуни, і щоб був мотив його посадити. Журналіста посадити не можуть, а шпигуна — так», — додав Фірсов.

Він також каже, що Васін і правда хотів влаштуватися в батальйон Донбас у 2014 році, але його не взяли, тож він повернувся.

Місяць тому Фірсов повідомив, що на сайтах з ОРДО публікують фото рукописних сторінок, які начебто належать Асєєву. «Стас нібито від себе описує події, в яких він представляється як мінімум Джейсом Бондом, який ледь не підірвав Моторолу і Гіві… на скільки мені відомо, мета бойовиків — запевнити всіх, що Стас не журналіст, а шпигун», — написав Фірсов

«Також мені повідомили, що Стаса шантажують мамою. Погрожують посадити її як спільницю. Все для того, щоб він під камеру підтвердив описане у «щоденнику». Такий варіант можливий, знаючи Стаса, я впевнений, він може піти на все, щоб зберегти маму», — писав тоді Фірсов. При цьому він запевняв, що саме в нього є оригінал справжнього щоденника Васіна і додав фото.

Колишній сусід по камері Віктор, якого обміняли в грудні 2017 року, розповідав, що Асєєва катували струмом, підключаючи проводи до вух, били так, що нижня частина тіла ставала чорною.

Представник України в гуманітарній підгрупі Ірина Геращенко вважає, що зізнання Асєєва вибиті під тортурами.

«В мене немає жодних сумнівів, що ці «зізнання» вибивалися під тортурами. Станіслава утримують в повній ізоляції, до нього не допускають родичів, ОБСЄ, МКЧХ, й навіть не в Донецькому СІЗО, а в новоствореному концтаборі на колишньому заводі. Йому не дозволяють передати листи чи передачу, жодної вісточки від рідних чи друзів», — написала Геращенко.

Прізвище Асєєва не раз звучало під час засідання тристоронньої контактної групи, однак представники ОРДО відмовляються додавати його до списку на обмін.