Перехоплювач «Спис» уже збиває реактивні «Герані-5», які летять на Київ. А якщо Росія збільшить їхню швидкість? Ми поговорили з представником компанії, що виробляє «Списи»

Реактивні «Герані» почали атакувати Київ наприкінці серпня. Тоді росіяни змінили тактику повітряних атак: замість одного великого нальоту почали запускати різні безпілотники (серед яких і «Герані») невеликими групами приблизно кожні пів години. У вересні атаки масштабувались, а частка швидких «Гераней-5» серед дронів, які запускають по столиці, за місяць зросла з 10% до 75%. Росіяни постійно вдосконалюють ці дрони, а Україна розробляє перехоплювачі, які мають їх збивати. Один із них — «Спис» (SPYS), розробка німецько-української компанії Quantum WIY Industries. У вересні стало відомо, що перехоплювач уже уразив «Герань-5». Та чи зможуть українські перехоплювачі збивати реактивні дрони, якщо Росія збільшуватиме їхню швидкість? І як розробники готуються до нових модифікацій цих безпілотників? Про це «Бабель» поговорив із представником Quantum WIY Industries на псевдо Шеф.

Перехоплювач «Спис» має щонайменше один підтверджений випадок ураження російської «Герані-5». Чи можемо ми говорити, що таких випадків більше?

Так, підтверджених випадків більше. Зараз ми виготовили приблизно 500 «Списів». Їх тестують топові підрозділи, і загалом відгуки позитивні: восьми з десяти підрозділів виріб подобається. Очікуємо, що «Спис» пройде кодифікацію в 20-х числах цього місяця.

Браузер не підтримує відео

П’ятсот «Списів» — це за який час?

За місяць. Місяць тому ми ще не мали навіть комплектуючих до них у потрібних масштабах. Зараз нарощується виробництво, компанія росте, набираються люди. У листопаді [перехоплювачів] має бути вже мінімум 3 тисячі.

Чи правильно я розумію, що «Спис» працює на електродвигунах, а не на реактивному двигуні?

Так. Це мультиротор — тобто чотири роторних двигуни, як і в усіх попередніх наших дронів.

Яка максимальна швидкість «Списа», і як довго він може її втримати?

Кодифікована [максимальна] швидкість «Списа» — 450 км/год. Таку швидкість він може утримувати приблизно 60 секунд. Під час випробувань перехоплювач розганяли і до 504 км/год.

Як йому вдається перехоплювати реактивні «Герані»? Хіба така ціль підвладна не лише перехоплювачу з реактивним двигуном?

Мультиротор завжди буде повільнішим за реактивний дрон. Але це не означає, що він не може його збити: нам уже відомі випадки ураження цілей «у лоб». Зараз багато компаній працюють над зміною тактики перехоплення. Тут важливі точність і вибір способу перехоплення конкретної цілі.

Існує два способи перехопити ціль: наздоганяти або «зустрічати». Якщо ми говоримо про наздоганяння, перехоплювач повинен бути помітно швидшим за ціль. Зустрічати ціль — суттєво складніше, на прицілювання лишаються частки секунди. Будь-яка похибка дає промах, і друга спроба вже навряд чи буде. До того ж перехоплювач треба точно вивести на курс цілі заздалегідь, враховуючи її висоту, швидкість та відстань. Зате так її можна збити раніше і далі від обʼєкта, до якого вона прямує.

Якщо перехоплювач промахнувся, він може повторно зайти на ціль?

Залежить від ситуації. Буває, що ти летиш до цілі, але тебе випереджає інший дрон. Інша ситуація — коли ти намагаєшся наздогнати реактивну «Герань» на «Списі». Тут у тебе лише одна спроба, адже доводиться летіти на 100% потужності — це сильно розряджає батарею. Через це дрон не перехопить іншу ціль та не долетить на місце запуску. Тоді пілот і командування підривають його в повітрі.

Ми багато разів бачили, як різні дрони в Донецькій або Харківській областях падали через втрату керування чи інші технічні проблеми. У нас є захисний механізм: якщо зв’язок із дроном зникає, він летить ще дві хвилини. Якщо за цей час зв’язок не відновлюється, дрон набирає безпечну висоту 500 метрів і там вибухає. Може статися, що йому не вистачає потужності, щоб набрати висоту, — тоді він вибухає раніше. Якщо дрон уже впав, він не вибухає.

Готуючись до розмови, ми розмовляли з кількома фахівцями з дронів. Вони кажуть, що «Герань» може летіти з різною швидкістю. З чим це пов’язано?

Це пов’язано з економією палива та тим, як росіяни використовують дрони. Коли у мережі почали з’являтися відео уражень «Герані-5», росіяни адаптувалися й почали змінювати швидкість дронів на різних ділянках маршруту. Наприклад, в Україну «Герань-5» залітає на швидкості 370 км/год, а в зоні дії радарів прискорюється до 490—500 км/год. Так вона уникає перехоплення та рухається далі по маршруту.

Росіяни експериментують, перевіряють різні суміші палива. Усі, мабуть, бачили відео, на яких «Герань-5» просто падає над Києвом, наче палиця. Що це означає? Найімовірніше, у неї закінчилося паливо. Думаю, на маршруті від Курської та Брянської областей через Чернігів таких випадків чимало — в них закінчується паливо. Під час виробництва й застосування «Гераней», найімовірніше, трапляється багато помилок.

Браузер не підтримує відео

Деякі авіаційні експерти припускають, що Росія може збільшити швидкість «Герані-5» до 700—800 км/год. Якщо російські дрони літатимуть швидше, чи зможе «Спис» і далі їх перехоплювати? І чи розглядаєте ви розробку перехоплювачів із реактивними двигунами?

Так, «Спис» зможе збивати [цілі, які літатимуть 700—800 км/год]. «Стріла» теж зможе збивати їх. Ми розробляємо реактивний перехоплювач. Більше деталей не розповідатиму, щоб нікого не вчити.

Сергій Стерненко пояснював нам, що для перехоплення швидких реактивних дронів потрібні системи самонаведення, щоб перехоплювач самостійно виявляв ціль та коригував політ. Це можливо?

У системах наведення, зокрема ракетних, є різні компоненти. Спочатку ракета летить до приблизної точки зустрічі з ціллю. Її розраховують у реальному часі за даними, які з землі передає радар. Ще одна складова — головка самонаведення. Наприклад, у ракетах Patriot PAC саму ракету й головку самонаведення можуть виготовляти різні виробники, а потім ці компоненти об’єднують. Це ефективне рішення, але питання в розмірі й вартості такої системи.

Якщо подивитися на Brave1, то перехоплювачі там коштують від 50 до 200 тисяч гривень. Тобто значно дешевше, ніж звичайний «Шахед», і збивати цілі ними економічно вигідно. З реактивними «Шахедами» ситуація інша. Вони коштують $150—200 тисяч або навіть більше, якщо врахувати запуск, зарплати та інші витрати. Але ракети-перехоплювачі коштують ще дорожче, до того ж їх довше виготовляти. Тому наше завдання — створити засіб перехоплення, який коштуватиме щонайменше вдесятеро дешевше за ціль.

Ми не можемо встановити на такий перехоплювач поворотну головку, яка обертається на 360 градусів, адже сама вона коштує понад $100 тисяч. У цю вартість входять поворотні механізми, системи наведення, обчислення та інші компоненти. Тому виробники пробують інші варіанти.

Наприклад які?

Один із таких підходів — використовувати штучний інтелект для розпізнавання цілей і керування польотом. Є різні види штучного інтелекту. Наприклад, всі ми знаємо Claude — це генеративний штучний інтелект. А є машинне навчання (machine learning), яке існує близько 50 років і постійно вдосконалюється. Воно дає змогу навчити машину розпізнавати певні об’єкти або виконувати інші вузькоспеціалізовані завдання. Ми використовуємо саме машинне навчання: навчили модель керувати польотом і розпізнавати об’єкти. Камера фіксує 30 кадрів на секунду, і на кожному кадрі система має розпізнати об’єкти та зіставити їх із попередніми кадрами.

Долетіти до цілі й влучити в неї — складне завдання. Навіть відхилення на десяті частки градуса сильно впливають на траєкторію польоту. Для комп’ютера ж розрахувати поворот навіть на соту частку градуса нескладно. На високих швидкостях 100 мілісекунд — це приблизно 20—25 метрів польоту. Людина може не встигнути зреагувати, а комп’ютер — встигне.

У нас ця система вже працює, але поки не масово. [Система] допомагає не лише під час самого перехоплення, а й вирішує, чи варто взагалі запускати дрон. Тактична дальність застосування «Стріли» — приблизно 15 кілометрів. Її крейсерська швидкість — приблизно 220—230 км/год, максимальна швидкість — 350 км/год. Перехоплювач може не встигнути долетіти до реактивної цілі, перш ніж вона пролетить повз. Наша система підкаже, що злітати не варто: ціль далеко й рухається надто швидко. Система може заблокувати такий запуск.

Через те що в технічних характеристиках вказана максимальна швидкість 350 км/год, виникає непорозуміння. Перехоплювач не може постійно летіти з такою швидкістю, як, наприклад, апарат із реактивним двигуном. Цю різницю потрібно враховувати під час застосування перехоплювачів.

Чи здатен «Спис» уражати дрони, які змінюють маршрут або отримують нові координати вже під час польоту?

Так. Вкрай важливу роль у такому сценарії відіграє радар. Якщо він передає точні дані, перехоплення можливе. Навіть попри зміни маршрутів, що відбувається постійно.

Ми продовжуємо виявляти у «Шахедах», які атакують Київ, нові захищені антени супутникової навігації на 32 елементи. До цього вони використовували антени з 16 елементами. Наскільки здатність ворожого дрона зберігати супутникову навігацію під дією РЕБ впливає на складність його перехоплення?

На перехоплення це не впливає. Основні критерії, які мають значення, — це швидкість і висота польоту. Усе інше — несуттєво.

Якщо на Київ одночасно летітимуть, умовно, 100 «Гераней», чи зможуть «Списи» впоратися з такою кількістю цілей?

Щоб запустити 100 «Гераней», їм потрібно 100 пускових установок у різних місцях, які мають спрацювати синхронно. Це складно, тому вони шукатимуть інший спосіб. Щоб боротися з цим, нам треба випалювати пускові майданчики на території Росії. Якщо над російською територією літатимуть мідлстрайки, які розпізнаватимуть пускові установки й влучатимуть у них, — супер.

Нещодавно в мережі показали концепцію, за якою на крилах дрона-дипстрайка розмістять вісім перехоплювачів «Спис». Що це за система?

Подібна ідея існує ще з 2023 року: відтворити те саме, що робить літак. Під його крилами є ракети, які запускаються в повітрі. Так само можна зробити й на БпЛА. Тоді перехоплювачу не потрібно буде швидко набирати висоту від землі.

Днями Starlink обмежив роботу терміналів на швидкості понад 160 км/год. За словами деяких експертів, це ускладнило роботу українських дронів-перехоплювачів, зокрема проти реактивних дронів. Чи є у вас рішення на такий випадок?

Українські виробники справді використовують багато іноземних технологій, і деякі системи можуть відключити. Ми все одно адаптуємося. Багато виробників літальних апаратів давно не використовують Starlink. Ми також не використовуємо [Starlink] у перехоплювачах. Взагалі погано використовувати в перехоплювачах системи зв’язку з великою затримкою. Затримка у 200 мілісекунд — це приблизно 40 метрів пройденої відстані. Тобто поки відео надійде до оператора із затримкою у 200 мілісекунд, перехоплювач пролетить ще 40 метрів — це проблема.