«Бабель» працює на зустрічі Міністрів закордонних справ у Брюсселі. Ось що ми почули від високопосадовця НАТО про ситуацію на фронті

Третього і четвертого квітня у Брюсселі проходить зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, а також Рада Україна — НАТО , в якій бере участь міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Туди поїхала й кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко. Разом з іншими журналістами вона поспілкувалася з високопосадовцем НАТО. Ось що він розповів про ситуацію на українському фронті.

Немає ознак того, що росіяни готуються до припинення вогню. Указ Путіна про призов 160 тисяч призовників в НАТО не сприймають позитивно. Якби Путін дійсно планував знизити інтенсивність бойових дій, він напевно не збільшував би кількість призовників. Також не схоже, що росіяни припинили обстріли енергетичної інфраструктури, про що домовлялися в Саудівській Аравії.

Ситуація на полі бою залишається дуже складною, але НАТО не очікує, що Росія серйозно прорве українську оборону в найближчі кілька місяців. Москва атакуватиме вздовж лінії фронту, щоб захопити більше територій та посилити свою переговорну позицію.

Україна досягла незначних тактичних успіхів у Бєлгородській області. Сили оборони утримують там близько 20 квадратних кілометрів — тобто два невеликих села. Вони відтягнули деякі російські сили, які намагалися витіснити українців з Курщини.

НАТО вважає, що Росія рано чи пізно витіснить українські війська з Курщини. Українські війська відступають до Сум, але вони утримують до 100 квадратних кілометрів у межах Курського виступу. Україна втратила близько 90% тих територій, які захопила на початку операції. Росія намагається створити буферну зону в Сумській області, але поки їй це не вдається. Загалом Росія має близько 620 000 військових в Україні і на Курському напрямку разом. На Курщині діють близько 67 000 російських військових. Також там близько 11 000 військових з Північної Кореї. Тож найімовірніше, Росії вдасться витіснити українців з Курщини.

У січні й лютому Північна Корея відправила ще 3 500 військових до Росії на навчання. Зараз Північна Корея постачає Росії ракети, самохідні артилерійські системи та ракетні пускові установки. Їх використовують на Курському та інших напрямках. Північна Корея вже втратила близько 5 000 своїх військових на Курщині, з них близько 1 500 загинули.

Іран поставив Росії щонайменше чотири партії балістичних ракет ближнього радіусу дії — йдеться про сотні ракет. Це дозволяє Росії поповнити виснажені запаси. Наприклад, поставки балістичних ракет малої дальності, які летять на 120 кілометрів, дозволяють росіянам не витрачати балістичні ракети середньої дальності власного виробництва. Крім «шахедів», які Росія виробляє тепер і сама (минулого року виробила близько 11 000 штук), Іран постачає їй артилерійські й танкові снаряди.

Росіяни покращили тактику використання безпілотників, майже щоночі атакуючи Україну. Це дозволяє їм накопичувати ракети для масованого удару з використанням далекої авіації. Росія втратила понад 900 000 солдатів і найманців від початку війни, з них 250 000 були вбиті, решта — поранені. Кожного дня в березні Росія втрачає в середньому 1 255 солдатів. Значною мірою це повʼязано з тим, що зона бойових дій розширилася.