Ми поговорили з єврокомісаром оборони Андрюсом Кубілюсом. Він пише план розвитку європейської оборонки, на який ЄС обіцяє знайти €800 мільярдів. Як це допоможе Україні?

На початку березня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила фінансову програму ReArm Europe: вона запропонувала вивільнити €800 мільярдів, які підуть на фінансування оборонної промисловості Європейського Союзу. Програму вже підтримали президенти і голови урядів європейських країн, які збиралися на термінове засідання Європейської ради в Брюсселі. Наступним кроком стане презентація «Білої книги» — вже більш детального плану розвитку оборонної промисловості. Працює над нею Андрюс Кубілюс — європейський комісар оборони та космосу. ЄС створив цю посаду минулого року: це своєрідний панєвропейський міністр оборони, без власної армії, але з фінансовими стимулами. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко розпитала його про те, що відбуватиметься з європейською оборонкою.

Поговорімо спершу про ReArm Europe — план фінансування оборонної промисловості, який оголосила фон дер Ляєн. Днями його відмовився ратифікувати парламент Нідерландів. На що це вплине?

Парламент [Нідерландів] має зауваження до деяких частин програми [фон дер Ляєн]. Але, як ми зрозуміли під час засідання Ради ЄС [де зустрілися міністри європейських країн], премʼєр-міністр Нідерландів не заперечував проти програми [фінансування європейської оборони] як такої. Зараз ми готуємо так звані регламенти, щоб реалізувати програму [фон дер Ляєн]. [Щоб їх ухвалити], не буде потрібна одностайна підтримка [Ради ЄС], буде достатньо кваліфікованої більшості голосів. Це може статися під час наступного засідання Ради ЄС, вона має зібратися наприкінці березня цього року. Тож навіть якщо одна чи дві країни скептично поставляться до програми [фон дер Ляєн], це [нас] не зупинить.

Минулого понеділка Європарламент ухвалив «оборонну резолюцію». У ній він наполягає, щоб усі європейські країни збільшили витрати на оборону хоча б до трьох відсотків ВВП. Ви рахували, цього вистачить, щоб відновити обороноздатність Європи?

Так, Європарламент вимагає від країн ЄС великих і термінових інвестицій в оборону. Зараз, у середньому, країни ЄС витрачають близько двох відсотків ВВП. [Завдяки плану ReArm Europe] вони зможуть збільшити свої витрати на оборону до трьох з половиною відсотків. Це перший етап. У червні пройде саміт НАТО, на ньому можуть затвердити схожі цифри — саме НАТО встановлює мінімальні витрати для країн Альянсу. Деякі країни ЄС вже витрачають понад чотири відсотки, деякі ставлять за мету пʼять відсотків. Це добровільне рішення, і це дуже важливо.

Також важливо дивитись не лише на відсотки, а й на потреби: яка чисельність збройних сил, яку техніку повинні мати національні армії, щоб бути готовими виконати так звані оборонні плани НАТО. Ці показники мають затвердити на саміті НАТО в червні. На їхній основі ми сформуємо план: що наші галузі мають виробляти, скільки це буде коштувати. Тоді ми будемо краще знати, скільки потрібно інвестувати [в спільну оборону].

Європейська оборонка має кілька проблем, і одна з них ― це фрагментованість ринку. Різні країни мають свої танки, артилерію, вони не уніфіковані. Щоб прискорити і здешевити виробництво, хоча б частину варто привести до єдиного стандарту. Як це можна зробити?

Так, ці проблеми описані в так званому Звіті Маріо Драгі минулого року. Наші оборонні галузі, справді, дуже фрагментовані. Також багато зброї ми закуповуємо за межами ЄС, і це не зміцнює європейської промисловості.

Ми маємо стимулювати країни ЄС витрачати [свої оборонні бюджети] на так звані спільні закупівлі — наприклад, на закупівлю великої кількості однотипних танків. Якщо [декілька країн сукупно потребують] 1 200 танків, було б добре закупити їх в одного виробника.

Тоді ми покращимо ситуацію з оперативною сумісністю, імплементацією стандартів НАТО. Існують нові програми [які націлені на це], їх зараз обговорює Європарламент. [Це, наприклад], так звана Європейська програма оборонної індустріалізації (EDIP).

А як зробити так, щоб один завод виробляв деталі для танка іншого виробника, відмовляючись від власних технологій?

Я не можу вам сказати, як це буде відбуватися. Не бачу, як це врегулювати законодавчо. Але якщо нам вдасться переконати країни ЄС, що закупити багато танків одного типу — це в їхніх інтересах, тоді виробники, наприклад, танка Leopard, шукатимуть, хто зможе виробити додаткову кількість цієї техніки. Один виробник не зможе випустити потрібну кількість танків швидко.

Як ми знаємо, за даними розвідувальних служб, Росія може бути готова до агресії проти ЄС і країн-членів НАТО в наступні пʼять років. Тому нам треба бути дуже практичними. Нам дійсно потрібно прискоритися.

Ми маємо показати Путіну нашу економічну міць, переведену у військову силу. Притому швидко. Якщо ми нічого не змінимо, Путін буде виробляти втричі більше зброї, ніж усі країни НАТО разом. За три місяці Путін здатен виробити більше зброї, ніж усі країни-члени НАТО, включно зі Сполученими Штатами, Великою Британією і Європою, здатні виробити за рік. Тож нам треба [його] наздоганяти.

Але чи вистачить вам часу до 2027 року?

Україна показує нам приклад того, як розгортати оборонну промисловість. Ваш уряд надав нам статистику: у 2022 році Україна була здатна виробляти озброєння на суму €1 мільярд на рік, зараз — близько €35 мільярдів на рік. Якби ми могли навчитися у вас, це було б дуже добре.

Якщо я правильно розумію, ЄС може підтримати Україну двома способами. Перший — інтегрувати українське оборонне виробництво в структури ЄС. Другий — інвестувати в українське виробництво за «данською моделлю». Що обирають європейські країни?

Так, є кілька напрямків [підтримки України], над якими ми працюємо. Один з них ― зробити так, щоб Україна мала доступ до європейських промислових програм. Це дозволить європейцям багато чого навчитися на успіхах української оборонної промисловості. Зараз це обговорюється в Раді ЄС та Європарламенті, сподіваюся [вони ухвалять рішення] до літа цього року. Другий ― «данська модель». Ми заохочуємо інші країни ЄС її наслідувати. [Якщо використовувати «данську модель» закупівель], за ті самі гроші можна купити майже вдвічі більше зброї для української армії, бо ваше виробництво майже вдвічі дешевше.

Одна з проблем, з якою може стикнутися українська армія, ― це відключення Starlink. Ми з вами розмовляли в грудні, і ви казали, що ЄС працює над альтернативою. Як просувається ця робота?

Як ми бачили, поки Ілон Маск і Марко Рубіо пообіцяли, що Starlink не буде відключений. Це — найкращий сценарій. Проте в будь-якому разі Україна не залишиться наодинці. Можливості є, найближчим часом їх буде ще більше. Але це чутлива інформація, тому я не можу озвучувати деталі.