Майбутнє вже настало? Нейротехнології навчилися читати думки, блокувати емоції та передбачати майбутні хвороби. Публікуємо уривок з нового українського видання «Битва за твій мозок»

Навесні 2024 року вийшла книга Ніти Фарагані «Битва за твій мозок». Фарагані — професорка права і філософії, засновниця Інституту Duke Science & Society в Дюкському університеті. Вона досліджує вплив технологій на суспільство і те, як вони можуть йому нашкодити. У новій книзі авторка розповідає, як завдяки нейротехнологіям можна і позитивно, і негативно впливати на мозок людини. «Бабель» з дозволу видавництва ArtHuss публікує уривок з книги — про те, як спеціальний пристрій заблокував негативні емоції та допоміг пацієнтці одужати від депресії.

Відстеження показників свого організму — це більше, ніж просто мода. Це новий спосіб жити й думати про себе.

Нейротехнології можуть розповісти про нашу схильність до консерватизму або лібералізму, показати, чи наше безсоння таке серйозне, як здається, і чи відчуваємо ми до когось кохання, а чи лише бажання. Можна дізнатися, як ми опрацьовуємо ризики й винагороди і чи маємо вроджену схильність до марнотратства або скнарості. Вже скоро розумні футбольні шоломи зможуть діагностувати струс мозку одразу після його виникнення. Крім цього, нейротехнологічні пристрої можуть відслідковувати часові зміни в наших мізках, на кшталт уповільнення активності в певних ділянках мозку, повʼязані з виникненням таких захворювань, як хвороба Альцгеймера, шизофренія і деменція. Не всі хочуть знати, чи судилося їм котресь із цих захворювань, але тим, хто захоче, час на підготовку може стати в пригоді.

Нейротехнологічні компанії вже рекламують технології, що виявляють потенційно сонних водіїв і не дають їм заснути за кермом. Простий носимий пристрій з вимірювання ЕЕГ може попереджати людей з епілепсією про наближення судом, а люди з паралічем усіх кінцівок можуть друкувати на компʼютері самою лише силою думки. Мене тішить те, як ця технологія обіцяє покращити людські життя, і я велика прихильниця розширення можливостей людей, аби вони могли самостійно піклуватися про власне здоровʼя і благополуччя завдяки доступу до інформації про себе. Але в цієї технології є інша сторона, скринька Пандори, що не дає мені спати спокійно.

Та сама нейронаука, яка дає нам потаємний доступ до самих себе, так само може надати його компаніям, урядам і найрізноманітнішим діячам, які не обовʼязково керуватимуться нашими інтересами. Це жахає мене як американку іранського походження, бо в Конституції США, федеральному законодавстві, законах штатів чи міжнародних договорах немає нічого, що давало б людині хоч трохи суверенітету над власним мозком. Це не трапиться вже завтра, але ми швидко прямуємо до світу прозорості мозку, в якому вчені, лікарі, уряди й компанії зможуть зазирати в наші мізки й розуми, коли заманеться. І я переживаю, що в цьому все ближчому майбутньому ми добровільно чи мимоволі здамо наш останній бастіон свободи: приватність свого розуму. Що ми надамо комерційним структурам доступ до своєї мозкової активності в обмін на знижки, дешевше страхування, безкоштовний доступ до облікових записів у соціальних мережах... або навіть для того, щоб не втратити роботу.

Це вже почалося. У Китаї машиністи поїздів на високошвидкісній залізничній лінії Пекін — Шанхай, що є найзавантаженішою у світі, повинні носити за кермом ЕЕГ-пристрої, які перевіряють їхню зосередженість і пильність. Деякі новинні джерела стверджують, що працівники державних фабрик зобовʼязані носити ЕЕГ-сенсори для моніторингу їхньої продуктивності й емоційного стану та що їх можуть відправити додому на основі інформації, отриманої з їхніх мізків.

***

Корпорації також беруть у цьому участь. Вже скоро компʼютери взаємодіятимуть з нашими мізками напряму. Це дозволить компаніям раніше за нас самих дізнаватися, яких продуктів нам хочеться і яку рекламу ми схильні вподобати найбільше. LʼOréal, світова лідерка в галузі косметики й парфумерії, навіть запустила стратегічне партнерство з великою нейротехнологічною компанією Emotiv для індивідуального підбору ароматів для кожного мозку. Сьогодні магазини компанії пропонують консультації, які допомагають споживачам знайти «аромат, що ідеально пасує до їхніх емоцій». Для цього покупців просять одягти мультисенсорну ЕЕГ-гарнітуру, що вловлює і розшифровує активність їхнього мозку за допомогою потужних алгоритмів машинного навчання. Чи погодяться люди добровільно обміняти дані своїх мізків на персоналізовані парфуми? Чи таргетуватимуть рекламу на мізки тих, хто відмовиться від цієї технології, на основі даних, зібраних від інших людей? І чи є це лише верхівкою айсберга збору й комодифікації наших мізків корпораціями?

***

Якби у вашому мозку був перемикач для вимкнення страждань, ви б ним скористалися? Я замислююся, чи зробила б це я, аби полегшити свої страждання після смерті нашої доньки Каллісти й повернути собі увесь той рік, який залишив у моїй памʼяті лише туманну пляму. Тепер це може стати реальністю завдяки мозковому імплантату, який порушує сигнали, що спричиняють біль і страждання.

Команда з Університету Каліфорнії в Сан-Франциско імплантувала НКІ-пристрій Сарі, пацієнтці, яка раніше страждала від важковиліковної депресії. «Коли ми запустили це лікування, симптоми депресії нашої пацієнтки зникли, і за надзвичайно короткий період вона увійшла в ремісію, — розповіла CNN докторка Кетрін Скангос, неврологиня й психіатриня. — Ніби перемикачем клацнули». Минув рік, і в Сари немає ні депресії, ні будь-яких побічних ефектів від лікування. Команда дослідників почала з картування ділянок мозку Сари, котрі активувалися, коли вона переживала найтяжчі симптоми депресії. Після цього вони імплантували в її мозок невеличкий провідник, який видавав електричний імпульс, щоб порушити ці сигнали. Хоча таке лікування є високоіндивідуалізованим та, імовірно, потребуватиме років вдосконалення, воно дуже багато обіцяє. Сара описувала, як «сміялася вголос» і відчула, як її «накрило радісне почуття», коли команда вперше застосувала стимуляцію. Чи можливо прокартувати інші форми страждання й занурити мізки майбутніх людей у такі ж радощі? Чи варто?

Flow Neuroscience, яка придбала компанію Halo Sport, пропонує носимий пристрій для впливу на мозок за допомогою транскраніальної стимуляції постійним струмом. Спортсмени використовували його для стимуляції своєї моторної кори, аби покращити швидкість навчання під час підготовки до літніх Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро. Цю ж технологію зараз застосовують для полегшення симптомів депресії. Виробник заявляє про 83-відсоткову успішність.

Лікування депресії не дорівнює припиненню страждань. Сара все ще може відчувати радість і смуток, тепер навіть більшою мірою, коли її депресія під контролем. Але терапевтичні способи зняти симптоми депресії вказують трансгуманістам шлях до реалізації їхньої давньої мети — припинення людських страждань. Це звучить привабливо, але може мати непередбачувані наслідки.

Письменниця Джоел Ренстром висміює заклик трансгуманістів покласти край людським стражданням як «безвідповідальний, розкольницький для суспільства й по суті самозакоханий у своєму припущенні, що страждання є в усіх випадках небажаними й безпідставними». Зрештою, фізичний біль попереджає нас про навислу небезпеку. Вона стверджує, що подолання смутку й трагедії допомагає нам навчитися процвітати перед обличчям біди й зміцнити свою впевненість у тому, що ми зможемо перемогти, коли зіткнемося з майбутніми викликами. Ба більше, саме двоїстість смутку і радості робить «щастя сильнішим», даруючи нам всю ширину й глибину емоційного досвіду. Замість того, аби максимізувати наше благополуччя, намагання припинити страждання може «породити ті самі страждання, яким воно прагне покласти край».

Ваші донати — це не нейротехнології, тому вони завжди позитивно впливають на роботу «Бабеля». Підтримайте нас:🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua