У Грузії знову мітинги проти закону про «іноагентів», який копіює російський. Поліція розганяє і бʼє опозиціонерів. І, схоже, головна битва попереду

Першого травня 2024 року парламент Грузії ухвалив в другому читанні законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». Фінальне третє читання має пройти 17 травня. Правозахисники й опозиція називають проєкт калькою російського закону про іноземних агентів, який ухвалили ще у 2012 році. За цим законом у росії заборонили незалежні медіа, правозахисників та опозиційні партії. Те саме може повторитися і в Грузії. Це вже друга спроба грузинського уряду прийняти спірний законопроєкт. У березні 2023 року подібний проєкт ухвалили в першому читанні — це призвело до численних протестів по всій країні, тоді до другого читання справа не дійшла. Зараз керівна партія «Грузинська мрія», яку очолює проросійський олігарх Бідзіна Іванішвілі, попри протести планує йти до кінця. Поліція затримує та бʼє мітингувальників і лідерів опозиції, а Іванішвілі публічно обіцяє політичні репресії після виборів у жовтні 2024 року, на яких «Грузинська мрія» планує знову перемогти. «Бабель» коротко розповідає, що відбувається у Грузії.

Законопроєкт пропонує визначати «іноагентами» некомерційні юридичні особи та медіа, які щонайменше на 20% фінансуються з-за кордону. Такі медіа та організації зобовʼязані самі звернутися до Національного агентства публічного реєстру і попросити зареєструвати їх як «іноагентів». Щороку вони мають подавати декларацію. Якщо «іноагенти» не будуть виконувати вимоги закону, їх чекає штраф 25 000 ларі. Мінʼюст Грузії отримає права моніторити організації та медіа, щоб виявляти «іноагентів». Підставою може стати звичайний письмовий донос.

Усе, що змінилося в новому законопроєкті, як порівняти з проєктом 2023 року, — це терміни й автори документа. У першому варіанті йшлося про «агентів іноземного впливу», зараз — про «провідників іноземної сили». Грузинські правозахисники пояснюють, що це формальність, яка насправді нічого не змінює.

Перший законопроєкт просували депутати руху «Сила народу», які позиціюють себе як опозиція. Насправді це колишні члени «Грузинської мрії», які повністю підтримують її ініціативи. Зараз відповідальність за законопроєкт вже взяла на себе сама «Грузинська мрія».

Законопроєкт проголосували в першому читанні 17 квітня 2024 року. Його підтримали 83 депутати, проти не проголосував ніхто — просто тому, що опозиція бойкотувала голосування. Опозиційні депутати скандували: «Ні російському закону», і били кулаками по столах.

Протести почалися за кілька днів до голосування. На вулиці Тбілісі вийшли тисячі людей, вони теж скандували: «Ні російському закону». Грузинська поліція затримувала і била мітингувальників.

У ніч проти 1 травня у столиці Грузії пройшов наймасовіший мітинг — вийшли майже 30 тисяч людей. Протестувальники перекрили головний проспект Тбілісі — Руставелі, поліція застосувала сльозогінний газ і водомети. Однак люди все одно продовжували виходити на вулиці, стихійні протести спалахнули в різних районах Тбілісі. Голові найбільшої опозиційної партії Грузії «Єдиний національний рух» Левану Хабеішвілі поліцейські зламали ніс. Загалом на мітингах затримали приблизно сто людей.

Двадцять дев’ятого квітня «Грузинська мрія» провела мітинг на свою підтримку. Партія зібрала до десяти тисяч людей. Більшість, як писало незалежне грузинське медіа Jam News, — бюджетники, яких везли з регіонів автобусами.

На мітингу виступив голова «Грузинської мрії» Бідзіна Іванішвілі. Політик підтвердив, що знову винести законопроєкт про «іноагентів» на голосування було його ініціативою. Іванішвілі назвав Захід «партією глобальної війни», яка у 2008 році «зіштовхнула росію і Грузію, а зараз те саме зробила з Україною». Неурядові організації, на думку Іванішвілі, спонсоруються Заходом, щоб позбавити Грузію суверенітету.

Іноземними агентами Іванішвілі назвав і опозицію. Він заявив, що «Єдиний національний рух» Міхеїла Саакашвілі влаштував Революцію троянд, щоб «за завданням Заходу забрати у Грузії свободу». Закон про «іноагентів», за словами політика, має покласти цьому край. Журналісти Jam News пишуть, що «своєю промовою Іванішвілі підтвердив, що фактично є неформальним лідером країни», хоча зараз і не обіймає офіційних посад.

Грузинські експерти вважають, що промова Іванішвілі — це програма «Грузинської мрії» на наступні чотири роки. У жовтні в країні пройдуть парламентські вибори, «Грузинська мрія» планує перемогти на них. Партія при владі вже 12 років.

Іванішвілі на мітингу прямо анонсував майбутні політичні репресії після виборів: «Багато наших співгромадян засмучені тим, що ми не покарали належним чином націоналістів у 2012 році. Суду над «Єдиним національним рухом» як єдиним злочинним і зрадницьким угрупованням не було. Після виборів ми матимемо можливість винести жорсткий політико-правовий вердикт колективному «Національному руху».

У листопаді 2023 року «Грузинська мрія» все ще залишалася найпопулярнішою партією у країні — за неї були готові проголосувати 25% мешканців. «Єдиний національний рух» набрав би вдвічі менше голосів, при цьому в нього найбільший антирейтинг — 40%.

Насправді керівна партія сильно втратила позиції — ще у 2022 році за неї готові були голосувати 39%. До того ж з такими відсотками вона не зможе сформувати конституційну більшість, яку має зараз. Утім, у самій «Грузинській мрії» називають такі дані фальсифікацією.

«Сьогоднішні дані саме такі: у нас 60%, а у «Нацруху» — 18%, — заявив у березні цього року премʼєр-міністр Грузії і член «Грузинської мрії» Іраклі Кобахідзе. — Тобто ми отримуємо конституційну більшість». Кобахідзе не уточнив, звідки взяв такі цифри.

Захід критикує законопроєкт про «іноагентів», а росія, навпаки, підтримує. Голова Європейського парламенту Жозеп Боррель у 2023 році говорив, що цим законом Грузія закриває собі шлях до Євросоюзу. Двадцять пʼятого квітня 2024 року Європарламент ухвалив резолюцію, якою пропонує накласти санкції на Іванішвілі та переглянути безвізовий режим країни з ЄС.

А от спікер Держдуми Вʼячеслав Володін і заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв підтримали законопроєкт. І написали, що Вашингтон і Брюссель мають якісь плани на Грузію, які цей закон нібито зриває.

Така реакція підтверджує тенденцію останніх років — «Грузинська мрія» все більше дрейфує у бік росії. Після вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року Грузія зайняла нейтральну позицію. Країна не приєдналася до санкцій проти росії. Премʼєр-міністр Кобахідзе говорив, що це «суперечить економічним інтересам Грузії».

Співпраця між рф і Грузією посилюється — у 2022 році Держстат Грузії повідомляв, що товарообіг між країнами зріс уполовину. Грузинські неурядові організації звинувачували уряд у тому, що саме через Грузію в росію відправляють товари подвійного призначення. Наприклад, мікрочипи, які росія потім використовує для виготовлення зброї. Грузинська влада це заперечує.

Грузинський уряд працює над іще однією ініціативою, якою хоче заборонити ЛГБТК+ у країні. «Грузинська мрія» планує на конституційному рівні заборонити одностатеві шлюби, а також змінювати стать і всиновлювати дітей ЛГБТК+ парам. Якщо поправки приймуть, країна закриє собі шлях до ЄС.

На думку професора політології Тбіліського державного університету Корнелія Какачіа, «Грузинська мрія» намагається знайти баланс: утримати владу на наступних виборах і водночас іти в ногу з амбіціями щодо ЄС. Опитування показують, що майже 80% грузинів підтримують вступ до Євросоюзу.

«Проте правляча партія вже почала диктувати Брюсселю свої умови. Вони хочуть бути схожими на Орбана. Адже в Угорщині «пропаганда» ЛГБТК+ заборонена законом», — каже професор.

Іванішвілі на мітингу 29 квітня пообіцяв, що до 2030 року Грузія вступить в Євросоюз. «Однак Грузія має намір вступити до Європейського Союзу лише зі своєю унікальною історією, традиціями та самобутністю», — додав він.

Приклад Грузії показує, як легко втратити демократію. Зберегти її допомагають незалежні медіа. Підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.