Національний авіаційний університет мав розробляти дрони, натомість будував ЖК і вліз у борги. Змінити ситуацію має нова в. о. ректора Ксенія Семенова. Тези з великого інтервʼю

Національний авіаційний університет — один з головних технічних вишів України. Там готують інженерів, мають створювати полікоптери, рятувальні й розвідувальні дрони та їхні елементи. Та останні десять років у медіа НАУ переважно фігурував у корупційних і будівельних скандалах. На території вишу будують багатоповерхові ЖК, в яких університет отримує невелику частку квартир. У цьому звинувачують останнього ректора НАУ Максима Луцького — він очолює виш з 2021-го, а з 2008 до 2015 року був проректором. З початку великої війни НАУ, за словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, не розробив жодного дрона для держави, натомість обріс ще більшими боргами. У жовтні 2023-го Кабмін почав реорганізацію НАУ. У рамках реформи в березні цього року Міністерство освіти та науки призначило в. о. ректора НАУ Ксенію Семенову. Хоча формально з посади ректора Луцького ще не звільнили: у жовтні 2023-го він мобілізувався до сил ППО. Семенова — депутатка Київської міської ради від «Слуги народу» і співзасновниця благодійного фонду «Соломʼянські котики». У НАУ вона давно: навчалась і викладала, а з листопада 2023-го була проректоркою. Кореспондент «Бабеля» Олександр Мʼясищев записав велике відео-інтервʼю із Семеновою. Воно про проблеми, борги й забудову стратегічного вишу, його нові розробки та співпрацю з Brave1. А також про те, де брати гроші на науку і чи може повернутися ректор Максим Луцький. Це — скорочені та відредаговані тези розмови.

НАУ за останні 10 років

Останні 10 років НАУ не отримує доходів від наукової і технічної діяльності. Раніше лабораторії за гроші сертифікували обладнання, робили вимірювання й експертизу. Зараз цього немає. Навряд Луцький не знав, що робить. Зараз університет у боргах, немає чим платити за комунальні послуги та зарплати. Останній опалювальний сезон ледве витягнули.

За час війни в НАУ вдвічі впало фінансування з державного бюджету, але видатки — досі 500 мільйонів гривень. Гроші на зарплати й комунальні беремо з того, що заробляємо на платних студентах, на обладнання не вистачає. Бракує паяльних станцій, генераторів сигналів, осцилографів тощо. Те, що є, переважно купували самі викладачі або дарував бізнес.

Ми багато втратили під час COVID-19. НАУ мав би вийти в офлайн раніше, але тягнув із цим аж до вересня 2023-го. Деякі студенти на третьому-четвертому курсі ніколи не бачили паяльника, хоча вчаться на інженерів електроніки.

Забудова на території НАУ

Історію з інвестиційними угодами на будівництво почав ректор НАУ Віталій Бабак. Це було в 1990-ті, коли університет був банкрутом, а людям не платили зарплату. Але тоді всі масово йшли вчитись на юристів і менеджерів. Щоб університет міг заробляти, у НАУ відкрили кілька гуманітарних факультетів. Викладачам вирішили пропонувати квартири у столиці за дуже низькими цінами. Так в Київ для роботи в НАУ переїжджали фахівці з усієї країни. Але Максим Луцький перетворив це на персональний бізнес.

Вибори ректора НАУ

Зараз ректора на конкурсі визначатиме наглядова рада. Раніше це відбувалося таємним голосуванням працівників університету. Кабмін вирішив провести експеримент, бо історія, коли ректора обирає колектив, вичерпала себе. Вона призвела до стагнації багатьох вишів.

Конкурс на посаду ректора НАУ оголосять у травні. Кабміну треба видати постанову про свій експеримент найближчими місяцями. Тоді конкурс зможуть провести восени. Напевно, у команді уряду є гарні юристи, і вони зроблять все, щоб рішення конкурсу не скасували через суд. Утім, судові позови можуть тривати роками. Якщо нова система працюватиме добре, треба буде змінити закон «Про вищу освіту».

Повернення Луцького

Зараз НАУ як юридична особа в процесі ліквідації. Його замінить Київський авіаційний інститут, якому і передадуть всі справи. У перехідний період НАУ керує комісія з реорганізації, яку очолюю я. Тобто навіть якщо Луцький демобілізується, керувати університетом він не зможе.

Реформа НАУ

Ми поступово повертаємо в університет базове обладнання — партнеримося з профільними компаніями, спільно відкриваємо лабораторії. Дві запрацюють уже у травні. Ще одна буде створювати системи розмінування — вони допоможуть обробляти супутникові зображення й автоматично виявляти вирви. Там же будуть розробляти автоматизовану сільськогосподарську техніку, яка може знешкоджувати снаряди, закопані в землі. Цими проєктами в НАУ займаються міксовані команди — умовно, кілька студентів, їхній науковий керівник, можливо, ще зовнішній спеціаліст.

Також готуємо лабораторію проєкту FabLab, де можна буде зробити прототип будь-чого — системи розумного будинку, дрона тощо. Туди треба поставити фрезер, лазер, 3D-принтери, паяльні станції, вимірювальне обладнання, організувати простір. Це обладнання нададуть бізнес і спонсори.

Розробки НАУ

Умовних дронів ми не розробляємо. Але робимо багато корисного для оборони: системи автоматичного стеження за ціллю, навігація, аеродинаміка, авіоніка (різні системи керування, які є на борту), звʼязок, кібербезпека, розмінування.

Співпраця з Brave1

Ми багато з ними взаємодіємо, переважно з компаніями, які до них звертаються і яким потрібні консультації щодо технологій. Далі будемо створювати свої компанії: доводити університетські розробки до стадії, коли вони зможуть податися на державне фінансування від Brave1. Хочемо «народжувати» бодай 20 команд на рік зі студентів і викладачів.

«Бабель» не створює дрони (а шкода), зате створює важливі тексти на складні теми. Підтримайте нашу роботу: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸PayPal: paypal@babel.ua